На різних полюсах кохання
15.07.2010
Серце — пошматоване, душа — в лахмітті, усмішка вимучена, на лобі написано великими такими літерами: він мене кинув. Жити ніби було ні для чого, але доводилося. Плакати цілими днями я вже перестала (а спочатку, згадати гидко, вешталась вулицями із Земфірою у вухах і ридала на березі Дніпра за нездійсненим життям). Але минув уже рік і минув не дарма. 




