Автори: Журнал «Отрок.ua»

Більше за місто

29.09.2014

Iноді вона вмикала у вітальні телик, щоб вимкнути свій власний усередині голови… Столиця горіла, горіли люди, тріскалося від жару каміння, протуберанці гніву переповнювали простір… «Злочинці!» — коментували одні телеканали. «Молодці!» — коментували інші. І незабаром усе Тетянине місто було охоплене дивною істерією — одні боялися навали терористів, інші — антитерористів…

Між війною і миром

Наталія Багінська

21.07.2014

Усі ми, утягнені в теперішню інформаційну війну, вперто не хочемо вибиратися на спокійні береги. Бо ми на диво щасливі. Не відриваючись від монітора, ми опинилися на вістрі подій. У шаленій інформатаці на ворога вуха закладає від нуртуючої крові. Ми збуджено щасливі, бо ми знайшли ворога поза собою.

Батьківщина й вічність

Наталія Багінська

28.04.2014

Справжнє незалежне мислення — це болісний процес, від якого швидко втомлюєшся. А любов до батьківщини — це доволі важке й нудне заняття. Рутинна праця — платити податки, добре вчитися, сумлінно працювати, не смітити, не малювати в ліфті, не давати хабарі, не заїжджати машиною на газон. Усе це — складові справжнього патріотизму.

Плоди Різдва на Гоа

Наталія Багінська

17.02.2014

Захопливе сприйняття Індією різдвяної благодаті сколихнуло мене, як колись європейців сколихнули християнські проповіді індуса Сундара Сінга. У минулому — сікх із багатої родини, Сундар у пошуках істини вивчав багато релігій, але ніде не знаходила його душа повноти відповідей, доки він не розгорнув Євангеліє. Сундар був вражений. Спочатку він опирався, він психував, він розривав святі сторінки, він довго не знаходив собі місця, поки повністю, гаряче й безоглядно не увірував в Ісуса Христа.

Вільна боротьба зі зневірою

Наталія Багінська

05.12.2013

Боротьба зі зневірою — це боротьба зі смертю. Ми знаємо, що піст і молитва незамінні в цій боротьбі. Але із власного досвіду відоме й інше — святим текстам першим перепадає від зневіри. Між рукою та Євангелієм виростає нездоланна перепона. Розгорнути молитвослов стає анітрохи не легше, ніж зрушити гору. Як же бути? Як зсунути себе з цієї поганої мертвої точки тоскної пригніченості?

Чому я?!

Наталія Багінська

24.10.2013

Коли зраджують кохані, друзі, коли вражають смертельні хвороби, коли помирають невинні діти — питання «Чому це зі мною відбувається?» стає справжньою, ненадуманою драмою і не просто так упирається в Небо. Людина не знаходить відповіді на запитання «За що це мені?», «В чому моя провина?». І ображається… на Бога.

Навскісна риска

Наталія Багінська

05.09.2013

Цинізм — гарна відмазка, аби не «паритися», не боротися в житті за щось справжнє. І замість «вічний бій, нам спокій тільки сниться» — вибудувати собі гордовиту, самовдоволену й висо-о-ку башту цинізму, в якій можна зручно влаштуватися біля телевізора і, попиваючи пивце, час від часу розстрілювати все живе подібними до цієї фразами: «Єдине щастя в коханні — це не кохати».

Страшні історії

Наталія Багінська

08.07.2013

Виховна суворість Старого Завіту, від якої в очах темніє, набуває повноти сенсу, коли в Новому Завіті відкриваються таємниці Господньої любові до роду людського. У лоні єврейського народу, багато разів битого за ідолопоклонство, народилася Пречиста Діва Марія, здатна вмістити Духа Святого, аби Син Людський втілився. Великий Бог змалів, щоб подивитися смертельно хворому людству очі в очі, щоб простягнути немічній плоті всемогутню руку допомоги.

Сходи іронії

Наталія Багінська

16.05.2013

У сім’ях моїх родичів панує італійський стиль спілкування. Емоціями приправляються всі діалоги, будь-які дії можуть з великою вірогідністю бути піддані моментальному експресивному оціночному судженню. І якби на допомогу не приходила іронія... Мабуть, ми були б схожі на персонажів сицилійської трагікомедії. А так — така собі милозвучна неаполітанська родина.

Сміх як ознака норми

Наталія Багінська

14.03.2013

З усіх живих істот сміх подарований лише людині. Звірі сміятися не вміють. Коти, щоправда, усміхаються, і не лише в країні чудес. Ще в реальності іржуть коні, «регочуть» папуги — але все це екстраполяція нашого вміння сміятися на світ тварин. Виходить, що, поміж інших дуже високих ознак, сміх робить нас людьми? Чи як це розуміти? Ясно одне — у здатності людини сміятися ховається важлива таємниця.

Потрапити до Севільї

Наталія Багінська

15.02.2013

Об’єктивно Севілью здатний описати тільки землемір. Проте якщо ви маєте бодай крихту уяви, ви неодмінно потрапите виключно до власної Севільї. Це неймовірно багате місто щедро обдаровує кожного гостя найголовнішим, а саме — тим, що ви вважаєте найголовнішим для вас. І мандрівники швидко погоджуються з іспанською приказкою: «Хто не бачив Севільї, той не бачив... дива!».

Ода читачеві

Наталія Багінська

24.12.2012

Вчитися читати — це як учитися грати на фортепіано. Пам’ятаю, як одна моя п’ятирічна знайома, почувши, що її ровесник почав учитися грати на піаніно, щиро здивувалася: «Як, він не вміє?» Тому що в її уявленні грати — означало натискати на клавіші. Так дехто думає, що читати — означає складати букви у слова та речення.

Прощання навіки?

Наталія Багінська

19.11.2012

Тяжко прощатися з усіма, хто тебе нелукаво любив і довірливо обнімав. Як не готуйся до смерті — а готовий до неї не будеш. Вона оголює правду, як хірург. Жива плоть, яка ж ти безпомічна й нікчемна! Що буде з бабусею, я знаю, тому що вірую й сповідую: Христос Воскрес! А що буде з моїм котом?

Школа княгині Янки

Наталія Багінська

05.11.2012

Уперше з чарівним образом княгині Янки я познайомилась у 90-ті роки. У той час київська пострадянська періодика спалахнула любов’ю до старовини, і один із авторів для своїх романтично-іронічних вигадок про Київ обрав двох персонажів — якогось ученого Архіваріуса і допитливу княгиню Янку. Його княгинька розумна і безпосередня, у неї весь час виникають якісь запитання і вона запросто приймає метафізичні заяви Архіваріуса...

Куди приводить інстинкт поклоніння

Наталія Багінська

11.06.2012

Чим вище заводить людину працелюбне поклоніння, скажімо, науці, тим більшим буває і її захоплення собою, своїми досягненнями, а не наукою. Наприклад, якщо людина домагається лауреатства в конкурсі «Гордість України» — ну хіба не розквітне в її душі пишний букет самовдоволення? З успішними результатами в поклонінні Богу все відбувається з точністю до навпаки.

Що може королева Франції?

Наталія Багінська

07.05.2012

Вийти заміж на чужоземця, та й на додаток за парижанина, а ще, зауважте, за короля! Сучасним шлюбним агентствам важко уявити вигіднішу партію для киянки. А от у середині ХІ століття переїзд із Києва до Парижа на ПМП можна було порівняти лише з переїздом до провінційного Житомира. Адже за розмірами й впливовістю Франція тих часів була більше схожа на герцогство, а її столиця розмахом у кілька разів поступалася Києву.

Що таке для нас сьогодні словник? Нормування, правильність, зразок. А Даль, складаючи словник, був радше поетом, аніж лінгвістом. Словник Даля більше не про те, як правильно, — а про те, як можливо! У сучасну літературну мову своєї епохи Даль впустив нечесані хащі живої народної мови, з пишними галявинами діалектів і фразеологізмів.