Той, що шукав миру
05.11.2009
Їх було п’ятеро: двоє чоловіків, високий і трохи менший, — типові англійці, два смаглявих індуси, також типові англійці, та юна дівчина. Вони стояли осторонь від дверей — мабуть, це їм від мене перепало. Стояли мовчки, у напруженому очікуванні. Ще тяжче було до них підійти й почати екскурсію. «Іди, — кажу собі, — працюй», — і, вимучивши лицемірну посмішку, підходжу. Хвилювання в душі ще не вляглося, починаю розповідати сумбурно, забувши вибачитися й відрекомендуватися. Гості мене дратували з першої хвилини. Що їм тут треба, самовдоволеним і пихатим іноземцям, яким чужа наша віра й історія? Навіщо прийшли вони сюди, в нашу Лавру? На мумій подивитися? Швидше б зводити їх у печери й позбутися їх...
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
Отрок.ua в: |