Юлія Кіріцева
Юлія Кіріцева — журналіст, редактор. Народилася в Криму, закінчила Московський Державний Університет Друку. Постійний автор журналу «Отрок.ua».
e-mail: yulia1980@inbox.ru
Пісковий світ Ксенії Симонової
11.04.2011
Невідомо як по небу кольору кави розсипаються зірки, вздовж вулиць ростуть ліхтарі, які виявляються бильцями дитячого ліжечка. В ньому спить малюк. Загадкове обличчя дівчини на очах старіє, а місто перетворюється на вид із вікна. Музика ллється, руки злітають у темряві, й під пальцями оживає ціла історія. Піскові фільми треба дивитися саме так — зачаровано, та інакше і не вийде. Тому що все зовсім просто і водночас чудово. Автор дива — художник Ксенія Симонова — розповіла «Отроку» про пісок, про себе і життя «після мільйона». 
Диво в коробочці
10.01.2011
Доки ти маленький, дарувати не дуже легко, набагато приємніше отримувати. Дитина ще не звикла чимось володіти, і така можливість її
«Страшна таємниця» ляльки Барбі
15.11.2010
Історію існування Барбі можна описати як історію дивовижного ринкового чуття, геніальних маркетингових стратегій і наслідування кон’юнктурі, — наслідування до того ганебного, що деколи цинізм деяких варіацій Барбі змушує розумного спостерігача ніяково поперхнутися. Її виробники завжди вміли чудово лавірувати між реальними потребами дітей та розумінням батьків того, якими ці потреби мають бути.
Чарівний будинок
12.04.2010
Розповідати про пологовий будинок — те саме, що про війну. Одна річ послухати, а інша — самому побувати. Можливо, дивно порівнювати воєнні дії і народження дітей, але ж і там, і там — боротьба за життя, а ветерани й батьки — народ бувалий, винахідливий. І, між нами кажучи, багато хто в наші дні боїться народжувати й виховувати майже так само, як і воювати.
Ми знашлися!
21.07.2008
У 27 років вже можна замислитися, чому кохання всього твого життя «запізнюється» і чи буде цьому край. Особливо сильно про це починаєш задумуватись, якщо почитати, яким має бути християнський шлюб, а потім глянути довкола. Не те що православних наречених — віруючих друзів та знайомих я не мала. Щоразу я йшла до храму одна та поверталася з нього одна.
Самореалізація: жіноча думка
12.06.2008
Цей написав книгу, а той (у твоєму віці!) став лауреатом усіх можливих конкурсів, подруга вже повела сина до школи, а колишній однокласник, хто б міг подумати... Ось тут найкраще зупинитись і спитати себе: "Ну то й що? Чи насправді ти теж хочеш свою книгу, перемогу на конкурсі — а, можливо, й заміж? І коли це їхні шляхи, то має бути і твій власний, варто лише спокійно і розважливо, без паніки і заздрощів дослухатись і придивитися до себе.
Скорбоголіки
08.05.2008
Березневий початок весни — оце сумовитий час. Діяльний, але недоладний, мов перший млинець, енергійний і незугарний, мовби сліпе кошеня, котре без угаву тицяється скрізь. Важкий час... Люди давно вже по краплинці вичавлюють із себе набридлу зиму, але до літа ще далеко. Непривабливий тамбур між порами року, похмуре міжсезоння — березень...
«Учень року», або Життя, відмінне від інших
26.11.2007
Медаль отримати все ж таки хотілось. І я отримала її — з жовтого металу, на стрічці. Вона і зараз лежить десь у коробці, й хоча вона називається золотою, та вона не зі справжнього золота, та й взагалі, між нами, не зовсім справжня. Зате інші, звичайні, не найкращі учні, мої однокласники, не отримали такої.
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |