Прокляття чи благодать?
11.09.2007
«золотий вік» російської поезії (епоха Пушкіна) асоціювався з денним — яскравим та ясним — сонячним світлом, тоді як «срібний вік» викликав асоціації з магічним місячним мерехтінням, незбагненним чином чіпав і тривожив «нічний бік душі». Поняття «срібний вік» стало ажіотажним, і навіть відвертий демонізм деяких «посріблених» метрів або не помічався зовсім, або сприймався як одкровення, як особлива поетична сміливість. 




