Звуки небес, пісні землі
19.05.2014
Лермонтов, звісно, гордий. У ту пору всі поети горді, і напружені, і пишуть про Каїна, демонів і фатальні пристрасті. Але хлопчик Лермонтов (як називає його Ахматова) обмовляється про інше. Його сум — від невідповідності «звуків небес», що лишились у пам’яті, і «нудних пісень землі», що звучать звідусіль. Причому нудні й мазурка, і краков’як. По-нинішньому, нудні й панк-рок, і важкий метал. Нудні вони на фоні «звуків небес». 
«Люди рiзної конструкцiї»
08.05.2014
Надто багато невдач у коханні й дружбі виправдовуються заяложеними словами: «ми зовсім різні». Але саме в цих словах Ганна Григорівна побачила формулу своєї родинної ідилії. «Справді, — пише вона, — ми з чоловіком являли собою людей «зовсім різної конструкції, іншого складу, різних переконань», але «завжди лишалися собою», зовсім не підтакуючи і не лестячись один до одного...
Тавро першої світової
07.04.2014
У цьому році минає століття з часу початку Першої світової. Вона закопала в землю близько дев’яти (!) мільйонів молодих людей, стерла з карти світу чотири імперії, перетворила війну на безпринципну бійню, подарувала жінкам виборчі права, відібравши у них чоловіків та синів…
Наближаючись до колиски
06.01.2014
Ніхто не дарував і не обіцяв людству більше, ніж Ісус Христос. Своїм Воскресінням Він окрилив людство надією на остаточну перемогу й справжнє вічне життя. Закваску безсмертя Він уже вклав у рід наш. Але він і розтривожив багатьох, збентежив, змучив загадками, стомив тяжкістю вічних питань. Люди будуть вагатися щодо Нього, сперечатися, сердитися, сумніватися.
Людина майбутнього
27.12.2013
Ось намальовано, як хлопчик поливає фікус. Але ж не намальовано, як той же хлопчик у припадку люті після сварки з мамою розбиває горщик із фікусом об підлогу. Намальовано, як він миє посуд, але не намальовано, як він навідріз відмовляється його мити. І все інше — безглузде, зле, агресивне, хтиве, що оселилося в людині, — теж не намальоване.
Петрович
11.11.2013
Петровича паралізувало після автомобільної аварії. Від нього відразу пішла дружина, сказавши, що вона ще молода й хоче «жити, а не доглядати за овочем». Пожити їй Бог судив недовго — розбилася на смерть дуже скоро в іншій автомобільній аварії. З Петровичем тепер жила інша жінка, справжня дружина й подруга, здатна полюбити там, де більшість здатна лише тікати.
Суперечки в темряві
02.05.2013
Погано нам, людям. Хто ж сперечається? Та не безсилий Бог, щоб врятувати нас. І не злий Бог, аби не хотіти нас врятувати. Сила Його — Син і Слово. І блага воля його — благовоління Його, також — у Сині. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого. Прийдіть! Так починається недільна всеношна.
Декарт відпочиває
22.04.2013
Читаючи Платона, я зовсім не зобов’язаний вірити в Платона. Читаючи Аристотеля, я зовсім не зобов’язаний любити Аристотеля. Мені й на думку це не спадає. Чесно кажучи, я можу користуватися методами Аристотеля, ненавидячи його самого, що абсолютно виключається по відношенню до тоненької книжечки Нового Завіту. Світські науки, кажуть, не полюбиш, якщо не зрозумієш. А Слово Боже не зрозумієш, якщо спочатку не полюбиш.
До бою
25.03.2013
Є тепер у ресторанах пісне меню. Двадцять п’ять перемін страв, і всі — посту не порушуючи. Чи не сміх це? Може, і не сміх, але нова дивина. Під гастрономічні вимоги світ завжди підлаштується, полоскоче гортань, наповнить черево, зберігаючи ілюзію релігійної праведності. Лише під молитву світ не підлаштується, бо не може.
Кожен завинив перед усіма
17.03.2013
Напередодні посту ми просимо один в одного прощення. Здавалося б, заяложені фрази: «Прости мені!» — «Бог простить і я прощаю». Та скільки є в храмі людей, стільки разів ти скажеш ці слова по-новому, в залежності від того, кому ти їх кажеш. У цей час людині справді подається благодать Духу і розкриваються її духовні очі.
Трагедiя в дусi Гамлета
07.02.2013
Кажуть, за часів Шекспіра в театрі доволі часто ловили розшукуваних злочинців. Ті, упізнавши себе самих у сценічних злочинцях, починали плакати й ридати. Та що тут скажеш! І сучасний, і попередній президенти США, поза сумнівом, реальні люди. Але містер Піквік і д’Артаньян — не менш реальні люди, як не дивно. І ще велике питання — хто більше впливає на людство?
Вівтарі та вогнища
17.12.2012
Німецький мотор працює краще за вітчизняний. Те саме можна, певно, сказати й про співвідношення роботи їхніх і наших чиновницьких апаратів. Тепер слід змусити думку ще трохи побути на світлі й не тікати у звичні сутінки. Далі потрібно визнати, що мотори та контори в них працюють краще не лише тому, що в нас для контор погано підбирають кадри, а мотори збирають «з похмілля». Це не відповідь. Очевидно, щось є в їхній свідомості й відсутнє у свідомості нашій.
Чи не хочете й ви піти?
03.12.2012
Він говорить: «Візьми хрест і йди за Мною. Хреститимешся Моїм хрещенням? Зможеш? Не повертайся назад, якщо поклав руку на плуг. Не люби нікого більше, аніж Мене: ні дітей, ні батьків, ані другу половину твою, з котрою Я тебе вінчав». І тоді ми йдемо від Нього з образою, з роздратуванням, з подивом. Які дивні слова. Хто може це слухати?
Любити по-людськи
24.09.2012
Отже, любов, що сходить згори, приносить внутрішнє відчуття повноти, насичуючи відповідно і дух, і душу, і тіло людське. Вона є дарунком, отримавши який, людина сама хоче дарувати й віддавати. А інакше ми отримали підробку.Любов направлена не на тіло без душі, і не на дух без тіла, але на всю людину.
Складні запитання
13.09.2012
Легко славити Творця Всесвіту, милуючись іскристими краплями роси або спостерігаючи повільний рух білосніжних хмар. Але коли скорботи й випробування підступають до людини, вона у відчаї забуває про милосердя й любов Господа. За що? Чому? Людина чекає на одкровення, і в подиві бентежиться її душа — невже так і не буде відповіді?
Дим без вогню
30.08.2012
Люди можуть працювати з «вогником», із запалом. Вміють із тим же запалом танцювати й веселитися. Можуть дуже азартно й захоплено ставитися до бізнесу й буденних справ. Будують, садять, шиють, купують і продають часто дуже старанно, і активно, і з любов’ю. А ось моляться і Богу служать зазвичай так, як мокре горить ― ледве-ледве.
Лебідь, або Вечір Сен-Санса
13.08.2012
Коли бігти нікуди, а битися марно, прохання, вимовлені сиплим голосом, слід виконувати. Якщо, звісно, ці прохання в принципі можна виконати. Тобто, якщо у людини є принципи, дотримуючись яких їй радше доведеться вмерти, аніж виконати невиконуване. «Гроші — справа наживна, — так завжди казала Григорію мама. — Треба віддавати — віддавай не жалкуючи. Потім ще заробиш».
Сила і слово
06.08.2012
Планети й зірки рухаються по своїх траєкторіях мовчки. Але люди — не планети, їм є що сказати. Уже тому людям необхідно розмовляти. Необхідно ділитися думками, оскільки в міру розуміння співрозмовника тане часто-густо лід довільних думок і надуманих підозр. Перетворюються на дим і зникають чудовиська, породженні невіглаством і настороженою замкненістю.
Інженер снів
05.07.2012
Треба мати певну мужність, щоб зануритися у світ фільмів майстра. Вони неодмінно оголять нерви й змусять побачити прірви падіння й вершини величі безсмертної людської душі. І головне, покажуть, що цей земний, матеріальний світ примарний і що не він є смислом і метою нашого існування.
Портрет Доріана Грея
02.07.2012
Там, де геній скаже дві-три фрази, талановита і працьовита людина напише багато книжок. Апостоли не були геніальними в античному значенні цього слова. Вони були благодатними. Проте там, де вони зронили кілька слів, виросла велика культура й література. Література християнська, навіть із переходом у постхристиянську, все ж таки продовжує живитися з євангельських джерел. Надзвичайно глибокими мають бути ці джерела, якщо автори, які зневажають етичні норми християнства, продовжують перебувати в полі тяжіння смислів Нового Завіту.
«Де двоє або троє…»
14.06.2012
Та історія, яку я хочу розповісти, сталася саме «раніше». Це було між двома світовими війнами, що їх, правду кажучи, варто було б назвати бійнями. Життя було бідним, злим і непевним. Люди в ті роки почали криво посміхатися при словах «чесність», «благородство» ... Усім не вистачало грошей, усі не довіряли один одному і на ніч міцно замикали двері. У міському храмі служби правили регулярно й люди ходили на них регулярно, але це була холодна регулярність. Точно так само й стрілки годинника на вежі ходять по колу, залишаючись мертвими.
«Наш» Париж: подорож углиб
04.06.2012
Той Париж, якого вже немає, був тісним і брудним. А ще він був хаотичним. Ніяких прямих кутів. Одні глухі провулки й закапелки, вирушати в подорож якими в темряві можна було лише за дотримання трьох умов. Перша: ви знаєте шлях, друга: ви не з боязких і третя: ваша права рука під одягом стискає холодну зброю.
Шляхи паризького богослов’я
22.05.2012
Ці люди розуміли, що життя, яке з’їхало з глузду і вискочило з колії, ставить безліч злободенних питань, на які слід дати адекватну і своєчасну відповідь. Вони із запізненням розуміли, що катастрофа, яка сталася на батьківщині, є, значною мірою, саме наслідком того, що пекучі питання, котрі раніше виникали, не отримували вчасно відповідей, і що багато хто з людей, які покликані були ці відповіді давати, з роботою своєю не впорались.
Незабаром у Києві футбол...
10.05.2012
Євро-чемпіонат в Україні ще не розпочався, але вже встиг і налякати, і втомити. Устиг стати темою для політичних спекуляцій. Остап Бендер, пригадується, на голодний шлунок озвучив шахістам з Васюків мрію про перетворення їхнього містечка на столицю світу. За допомогою, звісно, шахового турніру. Щось подібне чули ми, і ще почуємо.
Перший і Останній
14.04.2012
Його Народження сповіщене співом з небес і торжеством безп-лотних Сил. Його голос змушував кам’яну могилу віддавати викра-дене тіло Лазаря. Його стопи не розділяли море, як під час виходу з Єгипту, але змушували воду ставати твердою, щоб по ній можна було ходити, як по підлозі чи по землі.
Хто не впізнав у цих рисах Благословенного Сина Божого, Який прийшов у Тілі? Але сказане — лише краплина діянь Його, і якби «написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг» (Ін. 21, 25).
У світі тварин
05.04.2012
Якщо ім’я якоїсь тварини й може стати прозивним, як, приміром, упертий осел, хитрий лис або підла гадюка, то свиня завжди стане попереду цього ряду й очолить його. Вона, звісно, може бути названа для підсилення мовлення брудною, і смердючою, і невдячною, але можна обійтися й без цього, оскільки саме слово «свиня», звернене до людини, є без сумніву образливим.
Сутінки свідомості
26.03.2012
Віра необхідна. Вона розсуває межі життя, намагається осмислити минуле й передбачити майбутнє. Віра — така ж внутрішня визначальна антропологічна ознака, як прямоходіння; ознака видима. Але істинна віра важка, як життя Авраама. Тому людині властиво бігти від сліпучого світла віри справжньої та віри хресної у теплий присмерк магізму й марновірства.
Основа життя
08.03.2012
Сільський побут зламаний скрізь, за винятком рідкісних оазисів. Зламаний він де революцією, де еволюцією, але й там, і там — урбанізацією й індустріалізацією, що настали згодом. Тепер з’явилася ще й інформатизація, і не стук коліс заважає читати псалми, а засмічена голова не запам’ятовує Символ віри.
Не стріляйте в піаніста
20.02.2012
Ми дожили до тих часів, коли у православних християн з’явилась можливість спілкуватися, обмінюватися думками, обговорювати значущі явища і події світського та церковного життя. Ми отримали доступ до головної радості — до радості взаємного спілкування, причому спілкування з одновірцями. Але тут виявилося, що ми не вміємо слухати, не хочемо думати і здатні часто лише сваритися, вишукувати єретиків і вішати на опонентів цінники укупі з ярликами.
Новини з Давнього Рима
02.02.2012
Новини завжди схожі. Вони не ті самі, але вони схожі. На глибині, там, де відбувається абстрагування від деталей стилю і фактажу, а залишається гола суть, вони просто однакові. Настільки однакові, що той, хто відчув цю однаковість, зразу стає на кілька секунд Соломоном. «Усе суєта, — говорить черговий сумуючий мудрець і додає: — немає нічого нового під сонцем».
Маргарита
19.01.2012
«Була». Солодке слово. Коли вона зможе вимовити його, їй також видаватимуться раєм і це море з виводком рибальських човнів біля берега, і гори, що поросли кучерявим лісом, і лопаті вітряної електростанції, що обертаються. Сонне, ліниве царство, де серед дітей немає рахітів, бо сонця так багато, як води в морі.
Вона хотіла б бути туристкою. Вона хотіла б полетіти додому на першому ж літаку, аби показувати подругам сувеніри й говорити: «А ось це — будинок, де я мешкала».
Різдвяна пісня
05.01.2012
Довге мовчання змінилося на одкровення таємниць. Чотириста років мовчання старозавітної Церкви також скінчилися. Адже слово народжується у тиші, в мовчанні. Такий закон. Не можна сказати будь-що важливе, не помовчавши перед цим болісно і довго. Отож, Палестина заспівала знову.
Єдиний, неповторний...
26.12.2011
Ми всі живемо в одному й тому самому світі, який все більше набуває рис величезного будинку або навіть комуналки, що надмірно розрослася. Водночас ми живемо в доволі відокремлених, закритих світах, від чого розмова двох землян часто-густо ризикує бути схожою на розмову лунатика з марсіанином.
Отець Василій
15.12.2011
А ми були надто нерозумні й надто «доброчесні», аби зрозуміти просту істину: елементарна людяність вимагає, щоб ми негайно пішли. Пішли й залишили людину наодинці з болем, зі стогонами, породженими болем, з думками про смерть, з напівчутними молитвами. Але ми тоді виконували заповідь: «хворий був і відвідали Мене», тому сидіти збиралися довго, хоча це й мучило священика.
Звідки приходить смуток?
05.12.2011
Смуток — де він? У крові в того, хто сумує, — або, як мікроб, у повітрі, і ним усі дихають? Коли людина рухається, сумувати важко. Значно легше сумується, лежачи на спині, вдивляючись у небо. Або, лежачи на животі й розглядаючи мурашок у траві. Рубаєш дрова — не сумується. Перестав рубати, сів, витер піт із чола — знову сумуєш.
Скарби старої Європи
17.11.2011
Данте, Гете й Сервантес повільно, але невпинно перетворюються на динозаврів. Надходить час, коли світ єгипетських мумій стає зрозуміліший і миліший допитливому європейцеві за світ власних великих предків. Які ще голоси здатний розчути читач ХХІ століття серед тих, котрі звертаються до нас з минулих століть?
Мудрець і проповідник
10.11.2011
Жив на світі один чоловік, який умів ставити віруючим такі мудровані запитання, що найбільш упевнені з них збентежувались і йшли, втягнувши голову в плечі. Був і ще один чоловік, який умів так гарно говорити про Господа, що найбільш зайняті люди полишали свої заняття, щоб його послухати. Смішливі при цьому переставали сміятись, а в сумних розгладжувалися зморшки й починали сяяти очі.
Фрейд для православних
03.11.2011
Розанов багато говорив і писав про секс. Те, що читалося тоді, як виклик, як зухвальство й епатаж, сьогодні читається, як ліки. Це давно вже, ще до народження нашого, наситилося повітря розмовами про справи таємничі, пітні та солоні. Тож жодний журнал не оминає рубрики «про це». Увесь світ, здається, зав’яз у цій темі, як автомобіль на бездоріжжі. І неможливо зробити вигляд, що це нікого не стосується. Неможливо заховатися в нетрях пуританства. Там, у цих нетрях, коїться, якщо чесно, те саме, що відбувається на пляжах Ямайки під місяцем від надлишку алкоголю. І треба говорити про «це», треба вносити світло думки й слова в ці сутінки солодких і убивчих тем.
Диваки
20.10.2011
Після таких історій, звісно, не дивуватимешся нічому. Тітка Женя, котра якимось чином залишилася живою, не могла пройти повз безхатніх котів. Її підірвана стражданнями, травмована душа прагла когось нагодувати, зігріти, захистити, притиснути до себе. Родини в неї не було. З усього стражденного світу живих істот вона зупинила свій жалісливий погляд на нявкаючих тваринах.
Уся справа в любові
26.09.2011
Таких людей не буває багато. Якби перший-ліпший середньостатистичний батюшка захотів успадкувати подібний спосіб життя, а вслід за ним — благодатний хист отця Алексія, запал його згас би і «бензин закінчився б» дуже швидко. Далі може початися «стукіт у моторі» й капітальний ремонт. Таємниця істинної святості подібна до таємниці справжньої геніальності.
Великий брат чи Всевидяче Око?
19.09.2011
Для людини не природно перебувати в полі чужого зору постійно. У даному ж випадку ми стикаємось із добровільною згодою людини залізти до «клітки» та оголити своє життя перед телекамерами без жодних виключень. Ми також маємо справу із бажанням величезної кількості глядачів спостерігати за людиною, геть позбавленою інтимності й таємниці.
Пил на солом’яних погонах
12.09.2011
Люди Заходу такі ж сприйнятливі до загальнолюдської дурості, як і люди решти світу. Вони крутять меблі згідно вчення фен-шуй, вони медитують під час обідньої перерви, вони здійснюють паломництва до індуїстських і буддійських монастирів сходу. Вони розчарувалися у власній цивілізації і шукають щастя в тих таємничих областях, де сходить сонце. Вони теж смішні, ці медитуючі клерки, ці бізнесмени, що бурмочуть мантри. Вони теж — служителі культу карго, тобто люди, що шукають просвітлення і щастя шляхом механічного повторення чужих обрядів, чужих форм культурного життя.
Камінь Церкви
29.08.2011
Петро — приклад людини, котра, подібно до Якова, відважується боротися з Ангелом, проте може злякатися собачого гавкання. Так тезко його — Петро Перший — здолав і Софію, і Карла, проте до смерті боявся тарганів. Ці «камені», — саме так перекладається ім’я Петро, — не боялися ударів молота, проте рівномірне падіння крапель води могло їх пробити наскрізь.
Православний джихад
24.06.2011
Щоб убити людину, потрібно сильно розгніватись і взяти в руку камінь. Щоб убити мільйони людей, слід спочатку придумати теорію. І хто б подумав, що з невинних дослідів по вимірюванню форми та об’єму черепа виростуть концентраційні табори. Хто б подумав, що через одну кабінетну помилку богослова можуть розгорітися релігійні війни...
| Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |