Що християнство подарувало жінці?

Міф про те, що жінка в Церкві принижена та скривджена, на жаль, відштовхнув від церковного порогу чимало доньок Єви. Сьогодні ми розмовляємо з отцем Андрієм Ткачовим про високе покликання жінки, про задум Творця щодо неї, про її духовні дарування. Слова отця Андрія, без сумніву, додадуть барв у нашому розумінні жіночого служіння.

 

— Почнемо з витоків, тобто зі створення людини. Чи не здається Вам принизливою історія про створення жінки з чоловічого ребра?

 

— Ця історія дуже красива. Якщо Адама Господь створив із несформованої речовини — землі, то створення жінки — це створення кращого із хорошого. Для Єви Адам був і чоловіком, і батьком. Частково в цьому полягає нездоланний потяг жінки до шлюбу, прагнення досягнути повноти буття. Мені пригадалася одна єврейська агада, тобто притча, про створення жінки. В ній ідеться про те, що Господь не створив жінку з уст чоловіка, щоб не була балакучою, з очей — щоб не була заздрісною, з вух — щоб не була надто цікава. Створив він її з ребра як із частини тіла, близької до серця чоловіка, і закритої плоттю, тобто нікому не видною. Це тлумачення мені подобається більше, ніж відомий жарт про ребро як про єдину кістку без мозку. Хоча, — продовжує агада, — жінка не уникнула ні балакучості, ні заздрощів, ні цікавості. Проте задум Божий полягав у тім, щоб жінка не була на очах в людей і максимально наблизилась до свого чоловіка. Тут немає нічого принизливого. Навпаки, тут багато втішного для жінки, і сам факт такого сотворіння визначає життєву роль Єви.

 

— Очевидно, після того, як Єва стала першопричиною гріхопадіння, багато що в її призначенні змінилось...

 

— Призначення жінки і було, і залишилося одним — давати і оберігати життя. Цікаво те, що гріхопадіння відбулося з безіменною жінкою. Лише чоловік мав ім’я — Адам. У жінки ж ім’я з’явилося після перших пологів. Народивши Адамові первістка, жінка була названа чоловіком Євою — з євр. «життя», бо вона стала матір’ю всіх живих. Святитель Філарет (Дроздов) замислився: чи не дивно, що ім’я «життя» дається тій, яка стала причиною смерті? І відповідає, що Адам, називаючи дружину Євою, пророкує про Богородицю, котра стане матір’ю істинного Життя і виправить помилку Єви...

 

— Але багатьом читачам може бути незрозумілим зміст поняття «гріхопадіння». Що ж відбулося в Едемі, і якими були наслідки цієї трагедії?

 

— Відбулося порушення заповіді Господньої. Заповіді були (і є) наказові та заборонні. До прикладу: поважай отця та матір — наказ, не вбий — заборона. У Раю було дещо подібне. Був наказ обробляти та берегти Едемський сад — і заборона їсти від одного з дерев. Заборону Господа першостворені люди зневажили. Першою порушила заборону жінка. Вона легковажно вступила у бесіду зі змієм, і це вже було початком гріха. Напевно, з тих пір жінка «любить вухами» і найбільше піддається лестощам і словесній звабі. У Біблії Бог, караючи Адама, каже йому, що покара прийшла за те, що «ти послухався голосу дружини своєї». Якщо пам’ятаєте, у євангельській оповіді про шлюб у Кані Галілейській є діалог між Христом і Його Матір’ю. Богородиця каже Сину: «Не мають вина!» А Христос відповідає: «Що Тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!» Так от, святитель Ігнатій Брянчанинов бачить у цьому діалозі виправлення Христом Адамової помилки. На пропозицію Єви Адам повинен був відповісти: «Що Тобі, жоно, до Мене? Нам іще не можна їсти з цього дерева.» Але Адам послухав свою дружину і загроза Божа «смертю помрете» незабаром справдилась на грішних прародителях. Тілесно вони померли не скоро після того, але духовна смерть вразила їх миттєво. Вони позбавилися слави Божої і побачили себе оголеними. Совість народила страх перед Богом, якого раніше вони не знали, і нещасна подружня пара «сховалася» від Усевидячого Ока в зелені Раю. Потім замість каяття почалося самовиправдання, перекладання вини Адамом на Єву, Євою — на змія, а потому — справедливий суд Божий. Люди, позбавлені внутрішнього блаженства, були позбавлені блаженства зовнішнього. Гріх увійшов у серце, і гріх вигнав їх із Раю. Ця історія життєво стосується кожної людини, і кожен із нас може відчути серцем внутрішню правоту цієї історії та грандіозність трагедії, яка сталася. Всупереч думці, нічого спільного між статевими стосунками чоловіка і дружини та гріхопадінням немає. Статеве життя людей почалося після вигнання з Раю.

 

— Людина була створена за образом і подобою Божою. А жінка, погодьтесь, також людина. Як же це розуміти?

 

— Багато непорозумінь виникає при тілесному розумінні створення людини за образом і подобою Божою. Творіння за образом зовсім не свідчить про те, що Бог людиноподібний. Це означає, що людина богоподібна, і ця богоподібність виявляється у розумі, словесності людини (людина, як і Бог, має слово). Людина була поставлена царем над усіма тваринами, і царська гідність також є проявом богоподібності. Тому не слід уявляти Господа дідусем, який сидить на хмарках, хоча ця ілюзія і підживлюється неканонічними іконописними зображеннями. Слід думати, що як чоловік, так і жінка у своїй духовні природі однаково наділені образом Божим: їм однаково доступні таїнства Церкви, молитва, духовні дари.

 

— Чому ж тоді жінка не може бути священиком?

 

— Сам Господь втілився у чоловіка, і священик є образом втілення Господа. У жінки інший послух. Відповідно до фізичних і психічних відмінностей від чоловіка, хрест священства для жінки невиносний, так само, як і незносний і неможливий для чоловіка хрест материнства. Повторюючи одного з філософів минулого століття, можна сказати, що жінка релігійно геніальна і у релігії вона — сильна стать, але ця сила і геніальність мають певні межі і далі іти не можуть. А чоловікові Бог відкрив велику перспективу духовних прагнень і можливостей. Як і апостоли, священики завжди були і будуть у Церкві тільки чоловічої статі. Це ніби невисловлена заповідь.

 

— Що означає невисловлена заповідь?

 

— Дивіться: Господь створив одного чоловіка і одну жінку. Не двох чоловіків чи одну жінку і не трьох жінок і одного чоловіка. Тим самим даючи зрозуміти, що моногамія є єдино нормальним станом людини у шлюбі. Слова сказані не були, але сам факт творення красномовно свідчить про задум Божий. Так само й зі священством: вибравши в найближчих учнів людей тільки чоловічої статі, подарувавши їм владу «в’язати і вирішувати», вчити та хрестити, Господь встановив закон церковного життя: священиком є чоловік.

 

— Проте у древній Церкві існував інститут дияконіс...

 

— Слово «дияконіса» у цьому випадку треба розуміти буквально, тобто «служителька». Це не жіночий варіант сучасного дияконського служіння. Дияконіси у давнину допомагали священикам під час хрещення жінок, могли виконувати допоміжні обов’язки, пов’язані з доглядом за хворими та старими, порядкування церковним майном — не більше. Нічого пов’язаного з літургією та проповіддю дияконіси не виконували. Якщо вже вишукувати прецеденти в історії з метою звеличити жінку, то куди корисніше звернути увагу на тих християнок, яких Церква назвала рівноапостольними, наприклад, святу Ольгу чи святу Ніну. Їх клопоти на благо Церкви були настільки грандіозними, що плодами цих зусиль було навернення до Христа багатьох тисяч душ. Але навіть у цьому випадку вони діяли силою слова, сприянням державних і суспільних інститутів, силою влади, але ніяк не священним служінням. Їм потрібні були священики, які б зміцнювали та продовжували їх справу. Ольга запрошувала їх із Візантії, Ніна — з Антіохії. Без пастирів і помічників зусилля цих жінок так і лишилися б незавершеними.

 

— Ви цитували старовинну єврейську агаду. Але якщо древні іудеї так тонко розуміли задум Божий про людину, чому ж ставлення до жінки у них було таким зневажливим?

 

— Все понівечив гріх. До того ж і життя показує нам, що гріхи релігійних людей іноді бувають страшнішими та витонченішими за гріхи людей, які не знають Бога. Євреї, які знали Бога, своїми беззаконнями багато у чому перевершили язичників. На одному з єврейських сайтів в інтернеті я прочитав думки різних рабиністичних шкіл про розлучення. Так от, і в наш час деякі рабини дозволяють чоловікові розлучатися з жінкою, якщо вона їла на вулиці чи позіхнула при сторонніх! Релігійна свідомість євреїв дуже давно спотворилася до такої міри. І протилежні приклади є швидше винятком. Але підкреслю, що це стосується релігійних, а не світських євреїв, тобто таких, які керуються у житті Талмудом і вченнями своїх мудреців.

 

У моєму житті був період викладання у школі християнської етики. Я працював як учитель, отримував зарплатню, регулярно ходив на уроки. Теми занять у 9-11 класах часто торкалися теми статі та шлюбу. Ця тема завжди знаходила живий відгук у дітей, і заняття минали цікаво та захоплююче. Одного разу ми читали біблійну оповідь про врятування Лота зі Содому. Якщо пам’ятаєте, Біблія розповідає про те, що жителі Содому, побачивши ангелів, які прийшли до Лота, захотіли пізнати їх (ангели мали вигляд звичайних людей і розпусників цікавили як незнайомці). Так от, Лот, бажаючи зберегти гостей недоторканими, запропонував содомлянам двох своїх доньок, які не знали чоловіка, і сказав при цьому: робіть із ними, що хочете. Це місце Писання буквально шокувало слухачів. Я пояснив їм, що для старозаповітної свідомості гість дорожчий за доньку. Не за сина, ні; сина Лот ніколи би не віддав. А от доньку старозаповітний праведник без вагань насмілюється віддати замість гостя...

 

— Слава Богу, що зараз усе по-іншому!

 

— Те, що в нашій свідомості жінка рівна чоловікові, і життя її таке ж цінне, — це заслуга християнства. Навіть не віруючі у Христа люди повинні бути вдячними Христові за той переворот у свідомості і ту зміну життєвих цінностей, якими ми сьогодні користуємося. Подібних до вищенаведеного місць у Писанні немало. Дійсно, жінка була приниженою в очах старозаповітного людства і, кажуть, на Сході плакали, коли народжувалася дівчинка. Можна згадати історію з Книги Суддів, де якийсь левіт віддав на наругу свою наложницю розпусним мешканцям міста, після чого жінка померла. Він зробив це з такою байдужістю, ніби мова йшла про тварину, а не людину. І такою є вся історія жінки до Христа. Така вона і сьогодні там, де Христа не знають і не шанують Пречисту Богородицю, яка Його народила. Тому казати про приниження християнством жінки ми не маємо ніякого права. Тільки завдяки Христу жінка в усьому прирівнялась у правах із чоловіком. І це поступово увійшло до законодавства та етики християнських народів. Набожний іудей до сьогоднішнього дня щоденно дякує в молитвах Богові, що Той не створив його твариною, язичником і... жінкою. Таких молитов у Православ’ї немає і бути не може.

 

— Ваша розповідь вражає. Але, незважаючи на все, середньостатистична жінка не звикла дякувати християнству за подаровану їй волю. Швидше, навпаки: вважають, що Православна Церква жінку вкрай пригнічує та принижує.

 

— Безумовно, з погляду сучасної людини, жінка у Православ’ї займає вторинну роль у порівнянні з чоловіком. Ліберальну свідомість ображає неодмінне покриття голови, закон про критичні дні, слова Нового Заповіту типу «жінка у Церкві нехай мовчить» та ін. Але варто сказати, що свобода, яку принесло жінці Євангеліє, не зробила жінку чоловіком. Відмінність статі, яка виявляється в особливих життєвих ролях, у психології, фізіології, збережена. Цією відмінністю і зумовлюється відмінність у ролях жінки та чоловіка у церковному житті. З усією відповідальністю можна сказати, що місце жінки — родина. Це її вівтар, її святиня, точка докладання усіх її творчих зусиль. З одного боку, це рутинна, непомітна робота, якою усі користуються і ніхто не цінує, а з іншого боку — це певна вісь світу, навколо якої обертається усе. Жінка-мати, жінка-господиня, жінка-дружина — це істота, яка тримає увесь світ у своїх долонях. Мені дуже подобається англійське прислів’я: «Світом керує рука, яка гойдає колиску». Тож подумайте: усі ньютони, шекспіри, наполеони народжені жінкою, вигодувані жінкою, жінкою виховані. Якщо в Церкві вона і мовчить, то зовсім не мовчить удома, в родині, яка є малою Церквою. Хто вчить дітей молитися? Хто читає і пояснює їм дитячу Біблію? Звичайно, мама і звичайно, це служіння священне. До речі, вже і в Церкві жінка не мовчить, оскільки співає на кліросі, нерідко виконує обов’язки читця, псаломщика. Жінка може вести недільну школу, курси катехізації, а отже, повного мовчання жінки у Церкві немає.

 

— У творах святих отців жінку часто називають джерелом зваби, місцем гріха та ін. Здається, таке ставлення до слабкої статі несправедливо вкоренилось у приходській свідомості...

 

— Джерелом зваби, місцем гріха може бути і чоловік. Нам треба пам’ятати, що православ’я — ченцелюбна віра. Саме монастирям ми завдячуємо освітою, захистом своєї вітчизни. Ченці з давніх-давен втілювали все найкраще, що було у народі. Вони ж були і вчителями цього народу. Тому і повчальна література пройнята аскетичним ставленням до життя. Може так статися, що те, що корисне для самітників, може бути некорисним чи неможливим для мирянина. Тому до духовної літератури треба підходити вибірково. Як говорили отці, «обери собі читання». Воно повинно збігатися зі способом життя. Через недотримання цього важливого правила у церковному житті може виникнути перекривлення у бік приниження жінки чи святенництва.

 

— Кожен, кому траплялося бути у церкві на вінчанні, не міг не звернути увагу на слова апостола «Дружина нехай боїться свого чоловіка». Ними закінчується апостольське читання. Вони найлегше запам’ятовуються, але є найменш зрозумілими. Що має на увазі апостол?

 

— Євангеліє прийшло до нас із грецької культури. Мова філософії та високої поезії стала мовою Божественного Одкровення. Там, де у нас одне слово, у греків може бути два, три і більше. У нас, наприклад, одне слово «Народ», а у них може бути у залежності від контексту і «лаос», і «охлос», і «демос». Та ж історія зі словами «любов», «смерть», «життя». Ці слова у греків багатозначні. Те ж саме стосується і слова «страх». У біблійне поняття «страх» вкладено дуже багато значень. Тут і благословіння, і слухняність, і просто тваринний жах, і пам’ять про того, кого боїшся, і багато-багато іншого. Коли ми повторюємо слова апостола про страх дружини перед чоловіком, то маємо на увазі не страх слабкої істоти перед п’яним здоровилом, а слухняність люблячої дружини перед своїм чоловіком як господарем.

 

— Звучить якось надто по-азіатськи... Для європейської свідомості, мабуть, навіть образливо.

 

— Коли ми не розуміємо тих чи інших слів Писання, це говорить про те, що в нашому досвіді немає того, з чого народилися ці слова.

 

Якщо ми говоримо про християнський зміст стосунків у шлюбі, то ми не повинні загравати із сучасним лібералізмом. До грішника торкнись — він кричить, що шкуру деруть. Європейська свідомість ображається майже всім здоровим і природнім. А чоловік є образ Христа, і дружина — образ Церкви, слухняної перед своїм Господом. Стосунки чоловіка і дружини так само, як і стосунки Христа і Церкви зумовлюють слухняність, ієрархічність, але вони водночас зумовлюють ніжність, турботу, жертовність, які є у цьому образі. Пам’ятаєте, ми говорили про ребро, котре близьке до серця? Жінці необхідно відчути себе у шлюбі ніби вміщеною на законне місце, наближеною до серця чоловіка і схованою від усіх. Якщо цей досвід вона переживе, для неї не буде образою вважати свого чоловіка паном і господарем. Вона з радістю назве його хоч падишахом, тому що відчує себе невід’ємною його частиною. Оскільки стосунки у сучасних шлюбах найчастіше побудовані на егоїзмі, то у такому холодному родинному середовищі не народжуються подібні теплі почуття. Люди проживають усе життя, жодного разу не відчувши себе справжньою дружиною чи справжнім чоловіком.

 

— Але буває ж нерідко, що «пан і господар», м’яко кажучи, «не тягне» на образ Христа... Що тоді?

 

— Боюся, до цієї виразки пластир не приліпиш. Ми живемо в епоху, коли так зване «здрібнення» людини можна спостерігати все частіше. Такі характерно чоловічі риси як чесність, хоробрість, витривалість вимиваються з життя із кожним поколінням. Для того, щоб бути коханим як пан, чоловік сам повинен любити дружину, як Христос любить Церкву, тобто жертовно, віддано, до кінця. При цьому, думаю, що він повинен першим так любити свою дружину, і тоді жінка, створена Богом для кохання, неодмінно відповідатиме йому і вірністю, і вдячністю, і слухняністю. Починати слід із чоловіка.

 

— Ідеально! Та чи не здається Вам, батюшка, що ці слова відірвані від повсякденного життя?

 

— А ми якраз і втручаємося в царину ідей. Ми формуємо ідеальні уявлення людини про те чи інше життєве явище, оскільки повсякденне життя керується саме життєвими уявленнями. Людина ніколи повністю не дотягує до ідеалу, дорогою до нього часто падає і помиляється, але саме наявністю ідеалу та його змістом мотивуються вчинки. Про людину і судити можна не тільки за вчинками, але і за прагненнями. Напевно, бруд навколишнього життя прямо пов’язаний із уявним брудом людських уявлень про життя. Тому наші слова можуть здаватися надто солодкими і нездійсненно високими, але з огляду на те, що це правда Божа, про неї потрібно говорити, її потрібно знати. Посіяна у людину зернина дає з часом свої плоди, яким би нереальним і далеким це спочатку не здавалося.

 

Опублiковано: № 6 (11) Дата публiкацiї на сайтi: 12 September 2007

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Що християнство подарувало жінці?

Що християнство подарувало жінці?

Андрій Ткачов
Журнал «Отрок.ua»
Міф про те, що жінка в Церкві принижена та скривджена, на жаль, відштовхнув від церковного порогу чимало доньок Єви. Сьогодні ми розмовляємо з отцем Андрієм Ткачовим про високе покликання жінки, про задум Творця щодо неї, про її духовні дарування. Слова отця Андрія, без сумніву, додадуть барв у нашому розумінні жіночого служіння.
Розмiстити анонс

Результати 1 - 21 з 21
01:37 16.12.2015 | NATALIA
Mucylmani veryat v Alaxa.mu xricteianu verim v Icyca...kazhdui is nac xochet chto to dokasat..kto Bog a kto ego poclanik... ia ckazhy checno .. ia sapytalac i dazhe ne snaiy komy verit. . . Kto naw vcevuwnii? Alax? Ili Icyc? Y mucylman deictvitelno ploxoe otnoweniia k zhenwine...xotia ecli chetaew koran to nichego ploxogo nety. Krome mnogozhonctva i eio poclyweniia.. ecli poiavilac vtoraia zhena . I pervaia revnyet .ne pyckaet myzha k cebe v komnaty..snachit on imeet polnoe pravo eio nakasat .. . Naprimer propyctit eio ocherid kogda myzh dolzhen priidti k nei. . . Ili materealno ... propyctit odin meciaz i ne obespechiat eio... a y zhenu prava 0.. is doma vuxodit im ne mozhna tak kak waitan eio navediot na ne pravelnui pyt.. mywinu mycylmani dymaiyt chto eto tak dolzhno but. No pro zheny oni ne podymali... rosvoditcia mozhet tolko myzh.. i sa ne poclyweniia zhenu mozhet eio nakasat ..saperet v komnate naprimer. Na neckolkoo dnei.. . A emy mozhna vcioo. Dazhe zhenitcia 4 rasa... i nawu xricteiani prinemaiyt iclam (mywinu) ia inogda dymaiy. . Ne is sa togo chto tam 4 rasa mozhna zhenitcia...?!!! Ved malo kto koran isychial ... i kazhdui cporit. Bog Alax.. bog Icyc:(
10:34 24.09.2013 | Елена
Иисус защищает права женщин.Он сказал: что муж глава над женщиной, но муж должен любить свою жену как свое тело, он должен пожертвовать собой ради жены как Иисус пожертвовал собой ради церкви. Почему батюшка не разясняет мужчинам что означает любить свою жену как часть своего тела? Ведь никто не бьет свою руку а всячески жалеет что бы она рука не перетрудилась,ухаживает за своей рукой и если руку у него захотят отрезать то он будет много страдать, и сделает все что бы не расставаться с ней.Почему вы не обясняете что Иисус когда говорил о блуде обращался только к мужчинам и говорил: Если твоя рука побуждает тебя к блуду то лучше отрежь ее.Почему вы помните и все время напоминаете о том что муж глава жене но не помните и не напоминаете мужчинам об их обязанностях. Это лицемерие мужчин и священников уводят женщин из церкви. Иисус наш Господь он любит свои дочерей равно как и сыновей.
21:12 21.03.2012 | Света
Очень хорошая статья. Не согласна с теми, кто обвиняет христианство в унижении женщины. Не забывайте о почитании Пресвятой Богородицы, и сколько святых жен, в том числе и на Руси. И женщина - действительно сосуд немощный, не слабый, а именно требующий заботы, тепла, любви от мужчины. Сегодня женщина может реализовать себя и в семье, в работе и общественной деятельности. Женщине очень многое доступно. Вопрос в том, что именно ей нужно для совершенствования своей души.
02:52 01.03.2012 | ольга
зачем писалась статья? у большинства женщин сегодня высшее образование имеется. историю стало быть учили.когда закончился матриархат и наступил патриархат-- 90% знают. и про мужской шовинизм всех монотеистических религий. кого пытаетесь обмануть?? похоже всерьез верите,что женщины ниже,раз такая откровенная промывка мозгов..
02:40 01.03.2012 | ольга
Все мировые религии приписывают богу мужской пол. Не "Она", не "Оно", а "Он
есть Бог живый и присносущий, и царство Его несокрушимо, и владычество Его бесконечно ( 15 Даниил, 6:26). Это принимается на веру, беспрекословно. Зажатая в тиски канонов "новая" концепция прорастает сквозь многие поколения.
Мужчина как венец творения и, соответственно, всемогущий бог мужского пола - это отражение мужского доминирования в обществе репрессированных женщин. На Небо проецируется происходящее на Земле.
17:35 11.02.2012 | Ольга
Элементарные права у женщин появились не благодаря,а вопреки христианству,порабощающему женщину. эти права дали нашему прекрасному полу коммунисты после революции. вы можете сколько угодно тереть мои комментарии, историю вы не сотрете.
03:32 11.02.2012 | Ольга
«16 Жене сказал [Бог]: умножая умножу скорбь твою в беременности твоей; в болезни будешь рождать детей; и к мужу твоему влечение твое, и ОН БУДЕТ ГОСПОДСТВОВАТЬ НАД ТОБОЮ». Вот так вот христианство узаконило и оправдало РАБСТВО ЖЕНЩИНЫ
02:34 11.02.2012 | Ольга
христианство глубоко патриархально. это факт. женщина должна во всем подчиняться мужчине,потому что якобы так велел Бог! какая удобная религия мужчин! безусловно,христианство унижает женщину!
16:46 28.01.2012 | елена
Что значит духовные силы и ее духовные возможности ограничены? Это значит что святость Ксении Блаженной меньше чем святость Преподобного Серафима? И после этого заявлять женщина в церкви не унижена?!Да...нелогично
12:59 08.10.2011 | Людмила
Здравствуйте!Большое спасибо,за интересную статью,но очень хотелось бы поподробнее узнать о вопросе " Но бывает ведь нередко, что «господин и хозяин», мягко говоря, «не тянет» на образ Христа… Что тогда?" Что делать когда муж живет не для семьи, а для себя. Как кот,пришел,поел,ушел.Нет заботы,ответственности за семью. Решение не только женских,но и мужских вопросов в семье часто ложиться на мои плечи.Дети несчастны,потому что между родителями нет любви и взаимопонимания. А у меня уже нет сил терпеть такую ситуацию.Даже когда я стараюсь изо всех сил и в семье начинает царить радость,он все равно что нибудь устраивает,чтобы всё снова стало плохо. Годы его не меняют. Что же делать? Молча нести этот крест?
20:06 01.09.2011 | александра
женщины вправославии не только унижены,но и к ним самое не милосердное отношение.Многим знакома картина,когда старые немощные женщины стояят то опираясь на палочку, то задыхаясь от астмы амолодые мужчины идут иподростки.Где же милосердие хотя к старому немощному человеку ,о котором столько говорят Блажены милостивые.какое воспитывается жестокое отношение сына к старой немощной матери.Платки в крайнем случае должны носить только замужние женщины.вы заставляете всеч идетей по традиции, сами ддавно нарушили традицию, все священники стрижены.просто хотите поработить женщин











01:40 14.08.2011 | Рута
Очень неприятно читать неправду уже в самом начале статьи, когда факты объявляются "мифом". Не поднимайте это вопрос вообще, это будет более честно чем уходить от ответа либо опираться на красивые, но совершенно нереалистичные утверждения, как например "...То, что в нашем сознании женщина равна мужчине, так же драгоценна и неприкосновенна...".

Многих ли вы убедите таким способом в своей правоте?

Есть ресурсы, которые вроде бы призваны прививать читателю христианские ценности,а на деле они заняты дискредитацией православия. Что же мне думать про цель написания этой статьи?
15:59 10.02.2011 | Артём
Каждый может трактовать Библию по-своему и "подстраивать" под рамки того, или иного времени, социума, духовных потребностей человека. Всё же много для меня осталось туманно и многие вопросы, как мне показалось, тут были аккуратно и умело обойдены.
P.S. Да, и почему тогда, раз "Только благодаря Христу женщина во всем уравнялась в правах с мужчиной.", ещё много веков спустя и в Древнем Риме, и на ранних этапах Средневековья и после его окончания женщина так же была призераема и отношение к ней было совсем, скажем, не демократичное? Даже сейчас, в некоторых странах, права женщин несколько ущемлены.
19:15 07.01.2011 | д
И такова вся история женщины до Христа. Такова она и сегодня там, где Христа не знают и не почитают родившую Его Пречистую Богородицу. Так что говорить об унижении христианством женщины мы не имеем никакого права. Только благодаря Христу женщина во всем уравнялась в правах с мужчиной. И это постепенно вошло в законодательство и этику христианских народов.

А кто виноват, в том, что до Христа, женщина, созданная Богом, просто "вещь", мягко говоря?
13:15 01.09.2010 | Люся
Более бездуховных людей, чем церковнослужащие я не знаю. Христианство-это большая секта, старающаяся поработить как можно больше народу, а женщина- источник всех грехов:
"Всё зло - от женщин"
cв. Иероним

Св. Тертуллиан говорил, что «...женщины являются вратами к дьяволу...», и что именно женщина изначально повинна в смерти Сына Божьего.

К сожалению, личный опыт общения говорит о том же.
06:17 27.04.2010 | Мария
Здравствуйте! Мне бы хотелось узнать, что делать тем женщинам у которых личная жизнь,увы, не сложилась. В чём тогда её предназночение, если она бесплодна?

Коментар:
Человек многое может. Одно дело, если бездетность добровольная. Другое дело -
невольное, как у вас. Это - крест. Примите его. И найдите себя. Вы многим нужны и многое можете.
Протоиерей Андрей Ткачев
Христос да вразумит и утешит вас.

23:57 04.04.2010 | Биржан
О как знаит, те ученые которые говорят что библия была искажена, типа больные да ?
Нету оригенальных евангилей ! Они должны быть на арамейском языке ! Самая древняя библия это синайский кодекс, но он не на арамейском языке, а на гречессом. Вот иншаАЛЛАХ придет Иисус(мир ему) вот тогда он подтвердит что истинной религией ЕДИНОГО БОГА(араб АЛЛАХ,древнееврейский ЭЛОХИМ,древнеармейский АЛАХ или АЛАХА)был и есть ислам !

18:55 24.03.2010 | Алена
Отличная статья :)
Спасибо большое за комментарии редакции - очень давно искала, что же за Лилит такая :) А тут так хорошо все объяснили :)
14:35 11.03.2010 | Анастасия Касмынина
Если бы мне посчастливилось присутствовать на этой бесседе, я бы по ее окончанию горячо пожала руки и автору статьи (за грамотно подобранные вопросы) и протоиерею Андрею Ткачеву!!!!Это простая истина для мужчин и женщин!Искренне благодарю вас!!!!Спаси Господи.
20:31 26.01.2010 | Аня
Мне кажется, что всё это неправильно. Библия, насколько известно, писалась во все времена мужчинами и в патриархальном мире было не допустимо равноправие, иначе это было бы крахом для "идеального" мира мужчин.Следовательно называли женщин "сосудом греха" и говорили, что их суть лишь в продолжении рода...А как же Лилит? Первая жена Адама? Научный факт о том, что в библии это было но потом при переписи её в VII веке "утеряно". А всё потому что уже был патриархат.Но ведь Лилит была создана так же как и Адам в тоже время и тоже по образу бога. Как вы это сможете объяснить? «...муж не должен покрывать (при молитве. — А. О.) голову, потому что он есть образ и слава божия, а жена есть слава мужа. Ибо не муж от жены, но жена от мужа, и не муж создан для жены, но жена для мужа. Посему жена и должна иметь на голове своей знак власти над нею...» (1-е Коринф., гл. 11, ст. 7—10).
А это откровенно говоря показывает место, мол ты второсортное существо, твой удел покарятся.Так что всё это ваши сказки, выгодные для поддержания мира патриархата и не более.Кстати исторический факт, христианство было выбрано Владимиром красно солнышко лишь по тому, что Византия была ближайшим соседом, а ислам запрещал употребление вина.

Коментар:
Утверждение о том, что Библия в VII веке была намеренно испорчена мужчинами не выдерживает никакой научной критики. Наоборот, все трезвые исследователи текста Священного Писания согласно утверждают, что Библия дошла до нас с незначительными изменениями (вызванными ошибками переписчиков), но эти ошибки не затемняют и не изменяют целостного смысла Писания. Для примера можно почитать классический труд Брюса Метцгера "Текстология Нового Завета".
Что касается "лилит", то это слово один раз употреблено в еврейском тексте Ветхого Завета в книге пророка Исайи 34:14 в значении ночного духа-демона. Пророк описывает запустение Едома и среди прочих бедствий Едома говорит о том, что в руинах Едома будет жить ночной демон (это показатель запустения и оставлености этого места Богом).
Лилит как персонаж истории с Адамом появилась благодаря Талмуду. Талмуд создан ощутимо позже написания не только Ветхого Завета, но и Нового. В европейскую культуру Лилит попала через каббалу. Никакая наука не признает Лилит библейским персонажем. Лилит по праву называется персонажем средневековой иудейской мифологии.
Про св. князя Владимира Ваше утверждение тоже не выдерживает критики. Достаточно почитать как летописные сказания (т.е. источники), так и работы историков. Ну а для Вас скажу, что согласно летописям, до крещения Владимир отличался прилежанием не только к вину, но и к женскому полу. В этом аспекте ислам дал бы ему больше простора для прежних страстей, чем Православие с его строгой моногамией. Да и вообще, если бы Владимир искал где бы ему обрести побольше свободы для разнузданных страстей, то зачем было бы менять язычество на ограничения другой религии?
Наука абстрактной не бывает. Если Вы говорите, что наука доказала некий факт, то будьте добры подтвердить это ссылкой на конкретный научный труд.
Иеродиакон Савва

21:47 26.12.2009 | Ксения
Замечательная статья.Спаси Вас Господи,отец Андрей!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: