Iнтермеццо

Людвіг ван Бетховен. Сонати для фортепіано № 8, 14, 23

Виконавець: Володимир Фельцман. 2010

Бетховен іще в дитинстві проявив себе як яскравий імпровізатор. На замовлення друзів він міг миттєво зобразити поле битви або снігову бурю, йому були підвладні будь-які образотворчі фантазії. Блискучі здібності піаніста дозволяли писати доволі складні для виконання твори. Схоже, Бетховена навіть потішало, що він «ставить у скрутне становище деяких піаністів».

Фортепіанні сонати, які «Отрок» пропонує до уваги читача, входять до числа найкращих творів Бетховена. Фантазія композитора не завжди могла вкластися в сувору форму сонатного циклу з належною структурою. Так, наприклад, 14-ту сонату він почав із повільної частини, і це було так незвичайно, що композитор зробив позначку: «Quasi una fantasia» («Майже фантазія»). Знамените аdagio, що викликало у поета-романтика Людвіга Рельштаба образ нічного озера, осяяного місячним світлом, наштовхнуло видавців сонати (вже після смерті Бетховена) на думку дати їй назву «Місячна». Це музика, що спонукає, радше, до роздумів, і листи автора підтверджують це. «...Уже на 28-му році життя я був змушений стати філософом», — із гіркотою писав композитор, згадуючи, як починалася його глухота, яка спочатку була непомітною для людей, що його оточували, але забарвлювала для нього весь світ у трагічні тони.

Арам Хачатурян. Сюїта «Маскарад»

Виконавець: Victor Symphony Orchestra, диригент Кирило Кондрашин. 1958

На завершення ювілейного для Лермонтова року хочеться згадати сюїту до драми «Маскарад», вальс із якої давно став міжнародно відомим.

У 1941 році Московський театр імені Вахтангова ставив «Маскарад», і музику для спектаклю було замовлено Хачатуряну, який встиг проявити себе як яскравий театральний композитор із прекрасним відчуттям сцени. «Я ніколи не перестану дивуватися чуду, яким є драма „Маскарад“, написана Лермонтовим, коли йому виповнився 21 рік», — згадував Арам Ілліч. Особливо композитору запам’яталися слова головної героїні Ніни, коли, повернувшись із фатального балу, вона згадує про вальс, який змусив її серце стиснутися в якомусь передчутті.

«Чесно кажучи, саме вальс завдав мені найбільше клопоту під час написання музики до „Маскараду“. Я безкінечно повторював лермонтовські слова й не міг знайти теми достойної... Я буквально втратив спокій, мало не марив ним».

У результаті вальс — один із найяскравіших творів Хачатуряна. Літературознавець Іраклій Андроніков визначив, що це «узагальнення романтичної вальсовості, її квінтесенція». Після зникнення зі сцени спектаклю музика Хачатуряна залишилася жити на симфонічній естраді у вигляді сюїти.

Петро Чайковський. «Євгеній Онєгін». DVD

Виконавці: Дмитро Хворостовський, Рене Флемінг, Рамон Варгас, оркестр і хор Метрополітен-опера, диригент Валерій Гергієв. 2007

Ідею написати оперу за мотивами пушкінського «Євгенія Онєгіна» підказала композитору співачка Єлизавета Лавровська. Петро Ілліч відмовився навідріз. Торкнутися до поеми Пушкіна просто страшно... Та все ж ця ідея захопила його: «...Я побіг шукати томик Пушкіна... перечитав із захопленням і провів геть безсонну ніч, результатом якої був сценаріум чарівної опери. Яка безодня поезії в „Онєгіні“! Я не помиляюся: я знаю, що сценічних ефектів і руху буде мало в цій опері. Але загальна поетичність, людяність, простота сюжету в поєднанні з геніальним текстом із надлишком замінять ці недоліки».

Менше ніж за рік «Євгенія Онєгіна» було закінчено. І все-таки перед прем’єрою композитора охопили сумніви: надто мало були ці ліричні сцени схожими на грандіозні спектаклі, до яких так звикла столична публіка.

Перше виконання відбулося в 1879 році в московському Малому театрі, співали студенти консерваторії. Про те, як пройшла прем’єра, можна зробити висновок зі слів самого автора: він був задоволений оркестром і хором, однак солісти виступили далеко не найкраще. Особливого захоплення у слухачів композитор не бачив, але оплески вибухнули після арії Греміна і комічних куплетів Трике. Схоже, публіка змогла оцінити лише іронію Чайковського, а лірика, як це не парадоксально, пройшла повз їхні серця.

Сучасні режисери сміливо експериментують, розставляючи свої акценти. Однією з найвдаліших постановок останнього десятиліття можна назвати спектакль американської Метрополітен-опера, який «Отрок» і рекомендує переглянути.

Адольф Адан. Балет «Жизель». DVD

Виконавці: Наталія Осипова, Карлос Акоста, актори Королівського театру Ковент-Гарден, диригент Борис Грузин. 2014

У 1841 році в Парижі було створено романтичний балет «Жизель», в основу його сюжету лягла легенда про містичних віліс — юних дівчат, які не дожили до весілля. Першою виконавицею партії Жизелі стала італійка Карлотта Грізі, паризька публіка буквально закохалася в цей образ, і Гранд Опера протягом багатьох років дарувала глядачам спектакль. Через невідомі обставини балет усе ж зник із паризької сцени майже на сто років. Але «Жизель» ставили на інших європейських сценах, і в кінці ХІХ століття спектакль з’явився в Маріїнському театрі.

Образ дівчини, яка втілює чисту й жертовну любов, завжди знаходить відгук у серцях глядачів. Щонайважча партія, окрім хореографічних складнощів, містить у собі всю гаму драматичних переживань, які підвладні винятковим балеринам, наділеним особливою виразністю. Сотні танцівниць виконували цю партію, але історія зберегла імена лише обраних. Знамениті російські Жизелі Анна Павлова, Ольга Спесивцева, Галина Уланова, Наталія Безсмертнова підкорювали своїм танцем не одне покоління балетоманів. А сьогодні, мабуть, за силою трагічної енергії в цій партії мало хто може перевершити незрівнянну Наталію Осипову.

Опублiковано: № 6 (72) Дата публiкацiї на сайтi: 29 December 2014

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: