Петро Чайковський. Увертюра «Ромео і Джульєтта»
Виконавець: Державний академічний симфонічний оркестр Росії, диригент Євген Свєтланов
«Отрок» не раз звертався до музичних утілень трагедії Шекспіра, у цьому номері оповідь про чарівливі барви Верони просто зобов’язує дати продовження теми в рубриці Інтермецо.
Як не дивно, але цей твір з’явився на світ завдяки композитору Балакірєву: він подав ідею Чайковському написати твір за «Ромео і Джульєттою». Розмова відбулася навесні 1869 року, а влітку Балакірєв отримав лист із таким от змістом: «Я все чекав, щоб мене осяяло натхнення; не хотілося Вам писати доти, доки не накидаю хоч що-небудь з увертюри. Але уявіть собі, що цілковито вичерпався і що жодна хоч трохи годяща ідейка не лізе в голову...» Відповіддю на це визнання були кілька порад Балакірєва, якими Петро Ілліч залюбки скористався.
У результаті увертюра була відзначена премією за найкращий оркестровий твір, а сам композитор, що доволі хворобливо переживав свої творчі невдачі, коли таке раптом траплялося, цього разу був безкінечно зачарований створеним.
Фелікс Мендельсон. Увертюра «Сон літньої ночі»
Виконавець: Камерний оркестр Європи, диригент Ніколаус Арнонкур
І знову Шекспір надихає. Комедія «Сон літньої ночі» просякнута духом казки та чарів. Фантастичний світ: зачарований ліс, що в ньому мешкають повітряні ельфи та феї, а лісові чаклуни втручаються в життя людей і морочать голову закоханим. Якщо інших композиторів — Чайковського, Верді, Россіні, Прокоф’єва — надихали шекспірівські пристрасті, і вони писали музику за його трагедіями, то Мендельсона захопила казкова атмосфера комедії Шекспіра, його творчу фантазію будив поетичний світ природи.
Одна з частин твору стала, мабуть, загальною назвою, і її впізнають із перших акордів — Весільний марш, відомий у народі як «Марш Мендельсона», вихоплений з контексту увертюри, він давно живе самостійно.
А ось що Чайковський написав з приводу маршу: «Дивна доля цього чудового витвору мистецтва! Він був написаний вісімнадцятирічним школярем, котрий згодом здобув всесвітню славу, але ніколи вже не створив нічого, що могло б порівнюватися із цією найкращою першою працею. Гадаю, що під час своєї першої появи музика „Сну літньої ночі“ мала справити приголомшуюче враження, — настільки вона оригінальна, натхненна й поетична».
Джордж Гершвін. Summertime
Виконавець: Нью-Йоркський філармонічний оркестр, диригент Леонард Бернстайн
Чи міг передбачити Джордж Гершвін, що написана ним арія з опери «Поргі та Бес» стане однією з найпопулярніших мелодій ХХ століття! Американський композитор народився в сім’ї емігрантів з Одеси, і народні пісні наших широт були йому знайомі з дитинства. Ніжну колискову «Ой ходить сон коло вікон» було покладено в основу славетної арії «Summertime». Найкращі джазові співаки, такі як Елла Фіцджеральд, Майлз Девіс, Луї Армстронг, виконали її. З часу створення «Summertime» була відтворена у найрізноманітніших вокально-музикальних інтерпретаціях. Складно вирахувати, за що ця музика отримала всенародну любов, але те, що вона не старішає і до сьогодні виконується багатьма музикантами різних жанрів — це незаперечний факт .
Леонард Бернстайн — американський композитор і диригент, під чиїм керівництвом грає Нью-Йоркський філармонічний оркестр, заслуговує на особливу увагу. Шанувальники статистики та рейтингів, британці, після грандіозного опитування меломанів поставили ім’я Бернстайна другим у списку найкращих диригентів усіх часів.
When I Fall in Love
Виконавець: Кріс Ботті
Навряд чи хтось відмовиться від музичного супроводу у хвилини романтичного побачення. Музика найкраще оповість про твої почуття. Легкий джаз у виконанні композитора та трубача Кріса Ботті — варіант саме для такого випадку. Музикант видав дванадцять сольних альбомів, де серед інших звучать і класичні твори в джазовому аранжуванні. Кріс — вправний інструменталіст та імпровізатор, він створив свій оригінальний жанр, який завоював серця шанувальників сучасного джазу та популярної музики.
У 2004 році альбом «When I Fall In Love» підкорив вибагливу публіку й критиків та посів 1-ше місце в категорії «Найкращі джазові альбоми». Критики в один голос стверджують, що секрет популярності Кріса Ботті приховується у надзвичайному за м’якістю звукові його інструменту й майстерності володіння ним. Ботті грає на трубі ручної роботи (так-так, ручної роботи бувають не лише скрипки), створеній у 1940 році. Кріс досі не отримав премію Греммі, хоча й номінувався чотири рази, зате звук його труби впізнають усе більше й більше шанувальників доброї музики.