Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Перший і Останній

Його Народження сповіщене співом з небес і торжеством безп-лотних Сил. Його голос змушував кам’яну могилу віддавати викра-дене тіло Лазаря. Його стопи не розділяли море, як під час виходу з Єгипту, але змушували воду ставати твердою, щоб по ній можна було ходити, як по підлозі чи по землі.

Хто не впізнав у цих рисах Благословенного Сина Божого, Який прийшов у Тілі? Але сказане — лише краплина діянь Його, і якби «написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг» (Ін. 21, 25).


Він годує серед пустелі багатьох слухачів Свого вчення хлібами й рибою, що примножилися, і ми впізнаємо в Ньому Того, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу (2 Кор. 9, 10), Того, Хто в п’ятий день творіння звелів водам сповнитися рибою.

Демони тікають, вода на шлюбному бенкеті перетворюється на смачне вино, що звеселяє серце, і кров перестає текти зі знесиленого жіночого тіла за Його велінням.

Про мертву отроковицю Він каже: «Вона спить», — а юнакові, якого несли ховати: «Тобі кажу: встань», — і обоє знову розплющують міцно закриті смертю очі.

Тих, хто бачать і чують Його, Він називає блаженними, обіцяє за три дні поставити Храм, який зводився сорок шість років (Ін. 2, 20), і Авраама називає тим, хто був після Нього (Ін. 8, 58).

Ісус Христос — ім’я Йому.

Ісайя називає Його «Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічно-сті, Князь миру» (Іс. 9, 5).

Апостол народів каже, що все через Нього й для Нього ство-рено; а Він є перший від усього, і все в Ньому існує (Кол. 1, 16–17).

І ось Він, чудний у ділах і на ймення, дав Себе вбити, випив чашу смерті, смерті ж хресної.

Що ж таке смерть і гріх, якщо обидва ці чудовиська зажадали собі такої (!) жертви? І наскільки безпросвітним і несправедливим, безна-дійним і вартим відчаю було б життя, якби Чоловік цей не вийшов з гробу на світанні третього дня!

Природу й світ з їхніми бездушними законами, не сумніваючись, можна було би порівняти з «величезною машиною найновішої будови, яка безтямно захопила, роздробила й поглинула в себе велику й безцінну Істоту — таку Істоту, Котра одна коштувала всієї природи й усіх законів її» (Достоєвський).

Нехай життя багатьох із нас, а можливо, й більшості людей, таке, що думка про воскресіння, думка про вічне життя для нас, істот, які так принизилися марнотою й здрібніли, здається дивною і фантастичною. Але Він! Він же гідний вічного життя! У ньому немає ні жадібності, ні похоті, ні злої підступності. У Ньому немає владолюбства, хоча Він тільки один і достойний владарювати! У Ньому немає невігластва, мар-ноти, рабського підлещування до світу. Він не шукає, як догодити сво-єму тілу. Він розумний, безгрішний, молодий і благородний. Якби й Він був пожертий навіки невситимою смертю, життя б утратило будь-який сенс. Тоді кожного з нас, як князя Льва Николайовича в третій частині «Ідіота», можна було б узяти за руку й, засвітивши свічку, «показати якогось величезного й бридкого тарантула, запевняючи, що це — та сама темна, глуха й всесильна істота», яка править світом.

І тому, коли Він ліг у домовину, коли місце Його спокою було привалене каменем і огороджене списами сторожі, люди, котрі любили Його, «повинні були відчути страшну тугу й розгубленість у той вечір, який ураз розбив усі їхні надії і майже вірування. Вони мали розійтися, вражені жахливим страхом».

І лише жінки, не в змозі повністю усвідомити логіку дій, ідучи за покликом пошматованого серця, на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу прибули (Мк. 16, 2).

Їм, і без того сповненим страхів, довелося ще раз злякатися. Вони побачили, що камінь узято від гробу. Увійшовши всередину, вони побачили юнака, що праворуч сидів, і був одягнений у білу одежу, і жахнулись вони (Мк. 16, 5). Жіночий страх не сховався від погляду небожителя. І він сказав їм слова, від яких радісно стукає серце в усіх віруючих: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розіп’ятого, Ісуса Назаря-нина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були (Мк. 16, 6). З цього моменту струмок слів про воскреслого Господа задзюрчав, потік, посилюючись, примножуючись, перетворюючись на річку, течію якої ніхто не зупинить.

Він живий, і немає Його у гробі!

І сходження Його у світ, і вознесіння Його на Хрест, і потім знову сходження у гробову пітьму були справою Його любові до нас. Тепер Він знову вознесеться, і Небо прийме Його до часу, поки нова радісна звістка про Нього рознесеться по світу, поки небесний бенкет до кінця наповниться гістьми.

Те, що Він живий нині й довіку, так само безсумнівно, як те, що Він був справді мертвий нашою смертю. Так Він казав Іоанну: Я Перший і Останній, і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на віки ві-чні, амінь (Об’явл. 1, 17–18). У Ньому наше життя набуває осмис-лення й виправдання; прикрашення й освячення.

Йому нехай у ці дні співає, не вмовкаючи, кожне обрізане серце, кожне серце, причасне до благодаті: «Ти бо є Бог наш. Окрім Тебе, ін-шого не знаємо. Ім’я Твоє іменуємо. Прийдіть, усі вірнії, поклонімося святому Христовому Воскресінню».

Опублiковано: № 3 (57) Дата публiкацiї на сайтi: 14 April 2012

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 7 з 7
15:59 08.06.2012 | Оксана
Спаси Вас Господи!Ми Вас дуже любим. Львів
18:07 30.04.2012 | Николай
Спаси вас Господи!
18:05 30.04.2012 | Николай
Спаси вас Господи! за духовную помощь молодым людям
11:32 19.04.2012 | Татьяна
Спаси Вас Господи, о.Андрей! Благословите!
23:24 18.04.2012 | Светлана
Спасибо
11:50 17.04.2012 | Анна
Спасибо!
10:33 16.04.2012 | N
"Пусть жизнь многих из нас, быть может, большинства людей, такова, что мысль о воскресении, мысль о вечной жизни для нас, столь унизившихся суетою и обмельчавших существ, кажется странной и фантастической. Но Он! Он то достоин вечной жизни! В Нём нет ни жадности, ни похоти, ни злого коварства. В Нём нет властолюбия, хотя Он один только и достоин властвовать! В Нём нет невежества, суетности, плотоугодия, рабского заискивания перед миром. Он умён, безгрешен, молод и благороден. Если бы и Он был пожран навеки ненасытной смертью, жизнь потеряла бы всякий смысл. Тогда любого из нас, как князя Льва Николаевича в третьей части «Идиота», можно было бы взять за руку и, зажёгши свечу, «показать какого то огромного и отвратительного тарантула, уверяя, что это — то самое тёмное, глухое и всесильное существо», которое правит миром." - Замечательно!
Хотелось бы знать Вашу точку зрения в этом ключе, по поводу суеты,охватившей мир сегодняшний, в свете Ezekiel 28:16-(Good News Translation) "You were busy buying and selling, and this led you to violence and sin."

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 4149439318442625.
Отрок.ua в: