Твоя книжкова полиця № 6 (60)

Мирослав Бакулін. Зуби грішників

Автобіографічна мала проза сьогодні на вершині популярності. Збірку оповідань Мирослава Бакуліна, журналіста й викладача з Тюмені, кандидата філософських наук, вирізняють у сонмі аналогічних книг гостре влучне слово, добрий гумор, жвавість і людяність.

Персонажі Бакуліна — буденні й притчеві водночас. Автор підсміюється над народними забобонами, викриває удавану праведність, сумує через людські слабкості, але все це сповнене людинолюбства й далеке від моралізаторства. Розгортаючи перед читачем низку життєвих перипетій своїх героїв, автор радіє з тими, хто радіє, і плаче з тими, хто плаче (Рим. 12, 15). А ще він багато сміється, у тому числі над самим собою. І сміх цей світлий. Адже, за словом Еклезіаста, немає для людини нічого кращого, як веселитися і чинити добро в житті своєму, а все інше — суєта і томління духу. І якщо яка людина їсть і п’є, і бачить добре у всякій праці своїй, то це — дар Божий (Ек. 3:13).

«Зуби грішників» — книга про побутові чудеса, якими сповнене життя. Її не вдасться згорнути, не прочитавши від палітурки до палітурки. Тим, у кого руки поки не доходять до книги, рекомендуємо блог автора zamorin.livejournal.com, де можна побачити деякі його есе.

Ірина Малишевська

Джером Д. Селінджер Френні та Зуї

«Набридло мені це одвічне «я, я, я». І своє «я», і чуже. Набридло мені, що всі чогось досягають, щось хочуть зробити видатне, стати кимось цікавим. Гидко — так, так, гидко!» Акторка-початківець Френні на піку юнацьких розчарувань бере до рук книгу «Шлях прочанина»‹ Йдеться про переклад англійською книги «Відверті розповіді мандрівника своєму духовному отцю».

› і береться до негайного осягнення Ісусової молитви. Не дивують ті спокуси, що чатують на Френні на шляху її «аскези»; але автор — не з тих, хто будує оповідання на очевидному. Не кожному довелося побувати розумом і серцем у тих палестинах, куди приводить сюжет.

Селінджер не вирішує головні екзистенціальні питання з кафедри проповідника: по всій тканині його чудових діалогів розлиті самі «вершки» англо-саксонського гумору. (– Чому ти не хочеш одружитися? — Я надто люблю їздити в поїзді. Варто лише одружитися, і ти вже ніколи в житті не зможеш сидіти біля вікна.) Як у античній трагедії, безнадійне становище рятує deus ex machinа — старший брат Зуї. З глибокою проникливістю він змальовує сестрі всю рукотворність її глухого кута. Зуї висловлює, серед іншого, вражаючі за глибиною та виразністю думки, що можуть слугувати пересторогою всім тим, хто перебуває у серйозних пошуках.

Катерина Ткачова

Опублiковано: № 6 (60) Дата публiкацiї на сайтi: 21 January 2013

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 3 з 3
19:54 05.09.2013 | Ярослав
"Фрэнни и Зуи"- великолепная повесть, даже 2 повести)
Читал Сэлинджера и раньше ("Над пропастью во ржи" и рассказы, впечатления были разные), но не думал, что он дошёл в своём творчестве до такой темы как Иисусова молитва! Книгу не перескажешь, она слишком философична - то, что нужно! Философия в литературе - главное. Теперь он точно стал моим любимым американским писателем.
09:34 11.04.2013 | lena
дочитала книгу Зубы грешников - осталось неоднозначное впечатление. Ни хорошо ни плохо. Как-то никак.И мало совпадает на мой взгляд с рецензией от Ирины Малишевской. Как раз таки много поучений и морализатроства, а то что Ирина назвала юмором и искрометным слогом больше похоже на высмеивание всяких человеческих глупостей при чем примитивным каким-то сарказмом. Сам автор (и на фото на обложке в том числе) показался мне каким-то уж слишком похожим на одного из пензенских затворников (или что-то вроде того). Хоть он и пишет постоянно что период неофитства у него уже прошел но именно такое отношение к вере и просележивается в его рассказах.

Но понравилось то, что человек умеет радоваться простым вещам и находит в себе на это силы. В конце книги есть примечание о том что у нго больна дочь раком и издательство собирает деньги на ее лечение. Короче, пожалуй именно вот это примечание и оставляет теплое отношение к творению автора. Он будучи в тяжелой ситуации все равно смотрит на мир с благодарностью и радость.

Как художественное произведение книга не очень-то.
10:23 26.02.2013 | lena
здоровский рассказ Сэлинджера! Спасибо что порекомендовали.

Очень и очень!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 4149439318442625.
Отрок.ua в: