Павло Муратов. Образи Італії
Ця класична, «програмна» книга — не путівник, не щоденник мандрівника. Скоріше — реальність, відтворена заново.
Кожна велика європейська культура неодмінно має свою історію взаємин з італійською культурою, з міфом Італії. Французи, німці, англійці створювали свою особливу Італію; і культура російська на якомусь етапі з усією силою і широтою душі долучилася до цієї гри. Серед свідоцтв інших росіян книга Павла Муратова стала, напевно, найбільш знаковим «приношенням» Прекрасній країні. Вона й фундаментальна, і в той же час поетична; в ній — приголомшлива свобода руху в просторі культури.
У радянські роки книга була культовою, дореволюційний двотомник розмножувався засобами самвидаву і надзвичайно цінувався. Нещодавно перевидані в трьох томах «Образи Італії» відразу стали бестселером.
Пруст вустами свого героя говорив, що поїздки до Парми, Флоренції та Венеції не обов’язкові, оскільки одне вимовляння імені міста робить картину реальною. Прагнути побачити Італію чи ні — особиста справа кожного, але доторкнутися до її несказанного багатства — безсумнівна радість, і книга Муратова — щедра застава такої зустрічі з мистецтвом, природою та народом Італії. Зустрічі, яка можлива незалежно від того, чи захочеться читачеві відправитися в подорож.
Жак Ергон. Повсякденне життя етрусків
Таємнича цивілізація етрусків процвітала на території Італії в VIII–III століттях до Р. Х. Їхня імперія займала майже весь Апеннінський півострів; етруська династія Тарквініїв правила Римом; ставши господарями морів, етруски наводили страх на Велику Грецію...
І все ж таки їхнє походження — нерозкрита таємниця, писемність етрусків досі не прочитана. Такі загадки — одвічна тема для спекуляцій від любителів «альтернативної історії». Книга видатного історика античності Жака Ергона, навпаки, демонструє, як працює думка справжнього вченого. Досліджуючи стародавні хроніки, дані археології, твори літератури й мистецтва, автор одночасно наводить цікаві факти наукової «кухні». Йому вдається живо відтворити портрет народу в історичному «інтер’єрі» — в його політичній, культурній, побутовій реальності — недарма книга вийшла у популярній серії «Повсякденне життя».
Культура етрусків склалася під впливом Давнього Сходу і Греції, але цікаво, що самі вони залишалися при цьому вірні власній самобутності й згодом, коли були завойовані римлянами, самі цивілізували завойовників. Говорячи словами Горація, «будучи переможені, переможців своїх підкорили».
Простежувати на конкретних прикладах спадкоємність цивілізацій — надзвичайно цікаво. Можливо, в наше століття надлишку інформації такі роботи — протиотрута від легковірності й жадібності до сенсації.
Катерина Ткачова
Джанні Родарі . Граматика фантазії
Джанні Родарі (1920–1980) відомий, очевидно, кожному — і з ранніх років. Так, це той самий дитячий письменник — творець епопей про Чіполліно (1951), Джельсоміно, Джованніно; автор культових «Голубої Стріли» та вірша «Чим пахнуть ремесла». Також його перу належать десятки коротких дивних казок, які поєднують фантастичність та іронію, що доходить до абсурду, із ненав’язливою повчальністю.
Крім творів для дітей, Родарі сорок років тому написав і трактат для молодих батьків під назвою, яка приблизно означає «Ази фантазування» (виданий російською під точним, але менш вдалим заголовком «Граматика фантазії»). Це досвідчене керівництво з... вигадування казок, фентезійних новел. Утім, ці поради стануть у нагоді не тільки мамам і батькам, а й усім молодим і немолодим людям. Адже вміння створити ефектний старт для сюжету, віртуозно розгорнути багатолюдну панораму, «музично» вивести кульмінацію і красиво «обрушити» коротенький текст до фіналу — корисні як форма саморозвитку, як навик артистично вживатися в образи й співчувати особистостям іншого складу.
І, звичайно ж, казкотворчість могла б стати для кожного вдалою заміною ігор, не кажучи вже про кросворди. А для когось — і моментом самореалізації.
Олег Кочевих
Хрестоматія з порівняльного богослов’я
Будь-хто, якщо він не ставиться формально до своєї віри, рано чи пізно стикається з необхідністю пояснити для себе, чим відрізняється православ’я від католицизму й протестантизму. Відстані в сучасному світі скоротилися, колись далекі народи й віри стали ближчими, і тому забути про існування різноманітних конфесій неможливо. Питання про те, в чому ж полягає відмінність між ними, настільки цікаве, що власну думку з цього приводу мають часто навіть ті, хто взагалі не вірить у Бога і не належить до жодної з Церков.
Тим православним, для яких порівняння православ’я і західного християнства не є простим питанням і яких не задовольняють спрощені й схематичні відповіді, і призначена «Хрестоматія». Під обкладинкою цієї книги зібрані статті, дослідження й навіть полемічні твори різних авторів, які в сумі дадуть вдумливому читачеві досить повне уявлення про різницю між православ’ям і католицизмом. Книга була створена як посібник для семінаристів, але хіба тільки їм цікаві питання віри?
Ієромонах Савва (Гамалій)
