У світі тварин

Дух Святий зійшов на Христа у вигляді голуба. Своїх послідовників Христос ласкаво називає овечками. Фарисеї удостоїлися ймення змій і роду зміїного, а Ірода вуста Господні назвали лисицею, вказуючи вочевидь на зоологічне лукавство. І так тваринний світ приходить на сторінки Євангелія як символ, як урок або викриття, і важливе місце в цьому світі займає свиня.

Копита свині роздвоєні, але жуйку вона не жує. Це означає, за єврейським розумінням, що зовні вона чиста, а всередині — ні. Це значить, що вона — символ лицемірства, і якщо змити з неї бруд, так, щоб зовнішній вигляд не ображав ні зір, ні нюх, вона постане перед нами чистою зовні, а всередині не відповідатиме релігійній нормі. Це живий аналог пофарбованої труни, що з виду гарна, а всередині сповнена всякої гнилизни й кісток мертвих. Але це ще не все. Образливий символізм свині майже безмежний. Образливий не для тварини, котра ні в чому не винна й природу свою змінити не може, а для людини, яка, за словом Златоуста, може поєднувати в собі погані риси шакала, гадюки, віслюка, кажана й свині одночасно.

Як каже Феофілакт у тлумаченні на Євангеліє, свиня так завзято й постійно дивиться в землю і риє її своїм рилом, що хребет її втрачає здатність вигинатися вгору, а отже, свиня ніколи не дивиться в небо! Лише коли її ріжуть і силоміць задирають голову, свиня вперше бачить над собою сонце й хмари, і в здивуванні замовкає.

Це секундне передсмертне здивування при вигляді неба теж образлива якість не тварини, а людини, котра може зарити свій талант у землю й землі віддати не лише фізичний труд, але й моральні поривання, залишаючись чужою Небесам до самої смерті. Перед смертю вона неодмінно здивується і вжахнеться, і можливо, завищить, що викличе в наших серцях жалість, але жодним чином не змінить трагічності ситуації.

Вона ні в чому не винна, ця рожева свинка, що водить танок з ведмедиком і зайчиком на новорічній листівці. Вона, можливо, і прогодувала наш народ у ті довгі століття, коли загарбники, дотримуючись релігійних табу, забирали з усіх дворів і коня, й овечку, і корову, але залишали поневоленим і приниженим людям свиню. За це їй навіть ставили пам’ятники. Адже її сало та м’ясо могли бути сумним аналогом манни, яким харчувалися принижені християни під рукою чужоплемінників. Та все ж її образ специфічний і повчальний.

Корова дасть молоко й курочка знесе яйце ще під час життя, і лише свиня віддасть тобі шкуру й м’ясо тільки після смерті.

Віслюк понесе на собі хазяйську поклажу, і кінь потягне за собою плуг, і лише свиня віддасть тобі шкуру й м’ясо тільки після смерті.

Пес голосним гавкотом прожене злодія та іклами захистить хазяїна, а кіт буде ловити мишей і згортатися клубочком біля ніг, коли людині сумно. Та лише свиня віддасть тобі шкуру й м’ясо тільки після смерті.

Є багато живих істот, які прядуть нитку й діляться своєю вовною, не помираючи. Та лише свиня віддасть тобі шкуру й м’ясо після смерті.

Птаха може співати в клітці, навіть хом’ячок та акваріумні рибки можуть просто милувати око, і всі інші тварини будуть корисними для людини під час життя. Свиня геть-чисто позбавлена цієї благої здібності. Усе, що в неї є: шкуру, сало і м’ясо — вона віддасть людині тільки після смерті, нестямно закувікавши й на секунду вмовкнувши, зустрівшись очима з бездонною синявою.

Таким чином, ця ні в чому не винна тварина є сумним прикладом того, якою може бути людина, а саме — такою, що нікому нічим не служить, непотрібною за життя і тільки після смерті достойною тієї залишкової поваги, що виражена в словах «про мертвих або добре, або ніяк».

Якщо ім’я якоїсь тварини й може стати прозивним, як, приміром, упертий осел, хитрий лис або підла гадюка, то свиня завжди стане попереду цього ряду й очолить його. Вона, звісно, може бути названа для підсилення мовлення брудною, і смердючою, і невдячною, але можна обійтися й без цього, оскільки саме слово «свиня», звернене до людини, є без сумніву образливим.

Та вона й схожа на людину. Окрім уже згаданих шкури й м’яса, ми навчилися брати в неї інсулін саме тому, що будова внутрішніх органів свині дуже подібна до будови внутрішніх органів людини. Вона всеїдна, як пацюк і як людина. Вона така ж живуча, як ці тварини. І це біологічне сусідство дане людині не дарма. Цим, можливо, Творець пацюка, свині й людини показує нам, що, опускаючись до рівня чистої біології, відмовляючись від почесті горішнього звання і закопуючи талант у землю, людина не буде схожою на зворушливого папужку, гордого орла чи працелюбну бджілку. Її біологічна спорідненість, позбавлена Божого помазання, відтягне її в родину пацюків і свиней, з яких перший взагалі нікому не служить ні за життя, ні після смерті, а друга здатна віддати м’ясо, сало й шкуру лише після доторку ножа до горлянки.

Про неї можна говорити на проповіді в ту неділю, коли читають про гадаринського біснуватого. Адже це Євангеліє про нещасного чоловіка, милосердного Господа, жорстоких бісів — і про свиню. Про неї можна говорити у зв’язку з притчами Соломона, котрі цитуються в Новому Завіті. Там вона, помившись, лізе назад у багнюку, а її смисловим сусідом виявляється пес, який повертається до своєї блювотини. Там перед нею не треба кидати бісер, оскільки вона може бути агресивною й, потоптавши його ратицями, може кинутися на нерозбірливого сіяча.

Так чи інакше, під час читання слова Божого наша думка буде раз у раз натикатися на цього одомашненого представника тваринного царства. І ми можемо продовжувати їсти її м’ясо й сало, оскільки закони кашруту — не для хрещених, а для обрізаних. Але ми повинні розгледіти в цій невинній істоті Божественну вказівку на спотворений душевний стан людини. Розгледіти, щоб уникнути, розгледіти, щоб зцілитися, розгледіти, щоб оплакати свинство в собі й свинство в ближньому, якого любимо. Оплакати так само й тими ж сльозами, якими оплакують ослину впертість, лисячу хитрість і холодну підступність гадюки.

Опублiковано: № 2 (56) Дата публiкацiї на сайтi: 05 April 2012

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
У світі тварин

У світі тварин

Андрій Ткачов
Журнал «Отрок.ua»
Якщо ім’я якоїсь тварини й може стати прозивним, як, приміром, упертий осел, хитрий лис або підла гадюка, то свиня завжди стане попереду цього ряду й очолить його. Вона, звісно, може бути названа для підсилення мовлення брудною, і смердючою, і невдячною, але можна обійтися й без цього, оскільки саме слово «свиня», звернене до людини, є без сумніву образливим.
Розмiстити анонс

Результати 1 - 10 з 10
17:01 29.12.2016 | Медер
Люди, употребляющие в пищу свинину, очень отдают запашком, потея и даже без пота! И это присуще только свинине...
05:35 24.06.2013 | Андрей
Дядя сказал когда я вырасту я стану молодцом... или холодцом...
https://www.youtube.com/watch?v=ORrqkh9LvHA
10:13 19.04.2012 | Алексей
Впечатлился. Тронуло. Отличная проповедь! Спасибо!
14:22 18.04.2012 | Михаил
В защиту свиньи.
Перед тем, как писать коммент, намеренно посмотрел на фото свиньи :)- глаза у нее на боку, поэтому солнышко она видит часто, т.к. спит-то, по крайней мере, на боку (даже валяясь в грязи).
Что касается благ, которые свинка дает при жизни: кто видел маленьких поросят - сразу поймет меня, а вечноулыбающаяся добрая мордаха нашла воплощение во множестве персонажей м/ф и сказок (Хрюша, Фунтик, Чуня, три поросенка...). А если даже только после смерти? Разве плохо? Свиньи уже нет, а мы - сыты.
Поэтому считаю, что то нехорошее, что есть в свиньях и может иметь воспитательное - именно снаружи: "вымытая свинья идет валяться в грязи", "как свинья в калу, так и я греху служу" и т.д. ...
...
Посмотрите мультик "Чуня"! :))
С Праздником!!!
00:40 09.04.2012 | Лола
Замечательный рассказ!!!Здоровски:)))! очень-очень понравился! СПАСИ ГОСПОДИ ВАС!
23:28 08.04.2012 | Михаил
Благодарю за статью! Заставляет задуматься. Аккуратно, но сильно. Как свинья лежит в калу, так и я греху служу - вот бы перестать грешить. Надо за себя браться, и, кажется, каждый день заново. Господи, дай нам сил не грешить!
14:00 07.04.2012 | Светлана
Спасибо, познавательно:) К этой же теме - у немцев есть выражение "Schwein haben"(дословно "иметь свинью"), смысл которого означает "иметь счастье":)
16:54 06.04.2012 | Илья
все верно, и сердца что у свиньи что у человека похожи по физиологии. Не зря такое сходство...
14:45 06.04.2012 | Tatiana
interesno,k tomu zhe,krasivo izlozheno.spasi,GOSPODI!
12:06 06.04.2012 | Анна
Спасибо!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: