Вчуся любити

Любов не приходить разом із дитям.

Спочатку ти носиш його. Радієш ворушінням усередині, мрієш, надієшся. Ви — єдине ціле. Ти не бачиш свого малюка, він увесь — таємниця. І ти для себе зараз також таємниця. Усередині розвивається цілий усесвіт, це можливо знати розумом, але зрозуміти — неможливо.

Любити дитину в собі легко, по суті, ти продовжуєш любити себе. Насолоджуємося моментом.

Опустимо процес пологів. Природно чи за допомогою лікарів — дитя з’явилося на світ. Ти впізнаєш його заново — ось таке в нього обличчя... й ось такі — очі... Ти не знала його раніше, лише відчувала. А тепер бачиш. І вчишся любити.

Спочатку я не мала особливих почуттів до сина, і це лякало. Вагітність була складною, пологи — кесарів. Малюк народився слабкий, раніше терміну. Я не знала, як бути матір’ю, я просто стала нею.

Ми обоє чекали сина, хотіли його, але щось пішло не так. Тоді моя мама сказала: «Не бійся. Любов не приходить відразу. Усьому потрібен час».

Пам’ятаю, як упізнавала його. Кожного разу, коли міняла підгузки, говорила собі: «Я мама. Це — мій син. Я його люблю». Було страшно. Але мені дуже хотілось полюбити його відразу. Я викликала в собі любов.

Вона прийшла тихо. Одна моя знайома, котра також пройшла через кесарський розтин, точно пам’ятає — вона стала справжньою матір’ю на восьмому місяці життя доньки. Я — не знаю коли.

Чесно кажучи, я навіть зараз не знаю, чи любов це. Тут і надії, і жертви, й образи, і мої комплекси, і втіха. Упевнена в одному: ніхто не навчив би мене прощати, терпіти, смирятися, вірити й молитися краще, ніж син.

Ставши матір’ю, я думаю, що краще розумію Бога.

Опублiковано: № 2 (44) Дата публiкацiї на сайтi: 11 August 2010

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Вчуся любити

Вчуся любити

Анна Котляр
Журнал «Отрок.ua»
Спочатку я не мала особливих почуттів до сина, і це лякало. Вагітність була складною, пологи — кесарів. Малюк народився слабкий, раніше терміну. Я не знала, як бути матір’ю, я просто стала нею. Ми обоє чекали сина, хотіли його, але щось пішло не так. Тоді моя мама сказала: «Не бійся. Любов не приходить відразу. Усьому потрібен час».
Розмiстити анонс

Результати 1 - 6 з 6
06:27 02.09.2010 | Джанин
Я не могу полюбить второго ребенка также как и первого.Все говорили,что это только так кажеться,что не сможешь,а родишь и будешь любить одинаково.Родила и сразу почувствовала разницу.Пытаюсь уже 3 месяца...
16:08 12.08.2010 | Ирина
Спаси нас Боже! Не одна вы такая,Анна. У меня даже брак с моим мужем был такой по чувствам как у вас с сыном. Я привыкала любить своего мужа постепенно и так же себе проговаривала, что я его люблю и до сих пор наверное иногда так. Первую доченьку родила (кесарево)материнские чувства проснулись через месяц, хоть и тяжело но всеравно сладкие чувства когда ребенок маленький. Вторую девочку родила недавно (между родами 13 лет) думала сама буду рожать, но всеравно кесарево и опят таки свои трудности, но при этом еще более сладкие чувсва к ребенку.Дай Бог чадам нашим благословения Твоего и любви Твоей на многие лета.
10:01 12.08.2010 | Nino
Да, все так и есть.У меня племянник был первый, которого я очень любила, хотя позже больше по фотографии. Роды были сложные, страшные, можно сказать,заочно вперед тоже любила,а как родился, ничего не чувствую, в семье мужа худо.В 2-3 месяца, наверно, очень больной, одни заботы и совершенная бессоница, пока не покинули эту семью.Всё и проснулось.Я, думала, я одна такая черствая.Спасибо за материал. 6 лет жили полуврозь. Сейчас совсем вернулся, опять год привыкаем. Вроде все в порядке. Всего вам доброго.
09:31 12.08.2010 | Тетяна
Гарно і від душі написано. Аж мурашки по шкірі! Спасибі!
15:56 11.08.2010 | Людмила
Спасибо, Анна, за статью. Мне сейчас не легко с моим взрослым сыном, но... никто не научил бы меня прощать, смиряться, верить и молиться лучше чем он.
15:09 11.08.2010 | Віка

Щиро,безпосередньо і цікаво.
Спаси Господи!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: