Розум потрібен для того, щоб зрозуміти, що Бог є. Щоб Богу служити, розум треба подолати, перевершити, залишити за плечима логіку і ввійти в надлогіку.
Море стояло стінами справа і зліва від людей, які йшли по дну.
Вірую.
Сонце стояло півдня на одному місці заради перемоги Ізраїля над ворогами.
Вірую.
Дивна їжа, як іній, щоранку вкривала землю навколо наметів протягом сорока років.
Вірую. І це лише початок.
Бог Сам зійшов на землю — не на вершину гори, не у внутрішній простір храму. В утробу Дівиці зійшов Бог. Кущ терновий горів, не згораючи, троє юнаків неушкоджено стояли у вируючому полум’ї печі. І дівича утроба залишилась неушкодженою, незайманою після Божественного лононосіння.
Вірую.
Людиною став Господь. Це неможливо, але це істинно! І принизити, і вбити Себе дозволив Господь. Це немислимо, але це так! І воскрес із мертвих Бог, Який став Людиною! Це неможливо уявити! Це абсурдно! І, разом з тим, це — свята правда! Вірую, бо абсурдно. Саме в контексті можна зрозуміти слова Тертуліана, які стали приказкою.
Літак важчий за повітря. Але за допомогою гвинта і крила він летить. Летить багатотонний птах, який не має пір’я, і ми лише через млявість розуму перестали цьому дивуватися.
Біблія важча за повітря. Якщо бути необережним, вона може впасти з рук або з краю столу. Але те, що в ній, здатне зробити з людини крилату і небесну істоту.
Заглиблення в таємниці тексту залежить від любові до Автора тексту. Кожна літера — це листок. Усі разом — густий виноградник. Голос коханого чути, але обличчя Його не видно. Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...(Пісн. 5, 2).
Не спілкування з Богом філософів, а спілкування з Богом Авраама, Ісаака і Якова.
Любові від нас чекає і хоче Господь. Любов — це мука й солодкість, біль і зачудування. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої.(Пісн. 8, 7).
Надлогічність неминуче стикається з земним розрахунком. Бухгалтер рано чи пізно нападе на метафізика.
Євреї не визнають Істинного Месію. Спосіб Його Пришестя, слова Його й діла, добровільна ганьба Хреста, смерть і Воскресіння не вміщаються у свідомість старого Ізраїлю. І це при тому, що свідомість Ізраїлю вигодувана чудесами і, в принципі, повинна бути надлогічною.
Так само, як євреї відкидають Месію, інші народи відкидають месіанство самих євреїв. Той факт, що спасіння від Юдеїв (Ів. 4, 22), утискає національну гордість і не вміщається у внутрішню тісноту язиків так, як і Сам Месія утискає гордість юдеїв.
Благословенний Господь, Який переплутав думки людські!
Одні гордяться великою обраністю і вбивають Того, Хто обрав!
Інші поклоняються відкинутому Праведнику, але зневажають землю, з якої Він виріс, землю, за межами якої Він ніколи не зміг би з’явитись.
Христос ніколи не народився б ні від китаянки, ні від єгиптянки, ні від слов’янки, але тільки від невинної Діви з роду Авраамового. Вся історія світу до Пришестя Спасителя вміщується в ім’я «Богородиця». Невже хрещені люди можуть із цим сперечатись? А якщо можуть, то чи варто дивуватися, що боговибраність породила боговбивство?
Національна гординя. Ім’я тричі проклятого ідола. Через неї Ізраїль розп’яв Начальника Життя. Через неї вчорашні язичники ненавидять тих, кого Бог, що живе одвіку, вибрав першими.
Як дивовижно те, що ці перші осліпли. Адже якби вони не осліпли, якби вони зрозуміли, прийняли, полюбили, обцілували Спасителя, то вони ж не дали б Йому стати нашим Богом.
З презирства до всіх чужих Законові, з почуття власності, з тої ж національної гордині вони сказали б: «Геть! Це наш Господь, наш Месія, який народився від нашої Діви!» Навряд чи вони дозволили б нам, як псам, лизати крихти, що падають з їх благодатного столу!
Благословенний Господь, Який прийшов до всіх, а не тільки до юдеїв! Він не погодився стати їхньою «приватною власністю», але через це не став «приватною власністю» нашою. Він вільний! Вільний у любові і любить нас: сліпців, зухвальців, бовдурів і негідників.
Благословлятиму Господа кожного часу. Благословлятиму Його, встаючи вранці і лягаючи ввечері; благословлятиму, промахнувшись молотком по головці цвяха; благословлятиму, лягаючи на операцію. Благословлятиму Господа в бідності і в достатку, в юності і в старості для того, щоб змогти, зуміти благословити Його в хвилину смерті. Віра, яка перейшла в стан повсякчасного хваління, віра, яка не боїться страждати, ось вона — віра апостольська, батьківська, православна, «іже вселенную утверди».
Ти розумний і віруєш? Це добре, але цього замало. Треба вірити і стати нерозумним, щоб бути премудрим (1 Кор. 3, 18). Інакше світ своєю бетонною логікою розчавить твою логічну віру, і твій дім упаде, і велика буде його руїна (див.: Лк. 6, 49).
Если персона подстилает свою индивидуальность подо что-либо, индивидуальностью вообще не являющееся, она и изменяет себе, становится самопредателем.
Потребность в брачно-половом партнёре, либо в каком-либо для себя авторитете (формы синдрома психической зависимости) – что угодно, но не кто-то из окружающих индивидуумов. Если персона подстилается под любовь, следовательно, она и изменяет своей индивидуальности.
> "Обращённые мысли сердечные к Душе нашей являются источником Жизни Вечной".
Подтверждаю, ибо здесь речь идёт про самоанализ. Что я сказал: лишь в результате самоанализа и вообще анализа выясняется, как ваши действия лично каждый из окружающих воспримет.