Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Час зустрічі

Настає час, коли кожен із нас повинен впустити у своє життя трохи тиші, щоб знову — а можливо, вперше — почути, як Христос шукає і кличе дорогоцінну душу, яка для Нього дорожча за весь світ.

Час Великого посту — це час, коли людині треба просити, шукати і стукати, адже саме до цього закликає нас Євангеліє. Обіцяно, що тому, хто стукає, відчинять, той, хто шукає, знайде і той, хто просить, отримає. Що стосується пошуку, то ми повинні шукати передусім Царства Божого й правди його, а все інше, в пошуках чого ми стоптуємо ноги й розтрачуємо нерви, нам додасться. Що стосується стуку, то стукати треба у двері милосердя Божого, поки Наречений не прийшов на шлюб і поки з-поза дверей дехто не почує: «Не знаю вас». А просити потрібно все, чого немає: мудрості немає, терпіння немає, каяття немає, стійкості немає — і все це ми маємо вимолювати в багатого на милість Господа, неодноразово названого Скарбницею благ.

Стукати, просити й шукати нам велить Істина, Котра воплотилася. У світі звичайних людей той, хто навчає, не завжди на ділі виконує те, чому навчає. Про це люди склали справедливу приказку: «Лікарю, зцілися сам». Але Христос Сам виконує все, чому нас учить. Він теж просить, шукає і стукає.

Коли Христос щось просить? Наприклад, каже самарянці: «Дай Мені пити», — і не лише тому, що пити хоче, як людина, а тому, що шукає її напоїти, як Бог і Серцевідець. У довгу розмову вступає з простою жінкою, щоб у кінці діалогу відкритися їй і щоб через неї Його слово почули в народі. Так відкривається проханням Христа розмова, навмисно розпочата для того, аби вловити в євангельські сіті людину. Але й звичайні прохання, без місіонерського підтексту, промовляє Христос. Вустами нужденних і знедолених Він просить пити, їсти, одягтися, просить, щоб до Нього прийшли чи Його до себе пустили.

Що шукає Христос? Нічого. Не «що», а «хто» потрібен Йому. І правильно буде поставити питання так: кого шукає Христос? — Людину. Перше, що почув Адам після гріхопадіння, було запитання Бога: «Адаме, де ти?» Пастир відразу почав шукати загублену вівцю. Коли ж одягся в наше смирення, то почав говорити «покайтеся», а це — те ж саме, що «Адаме, де ти?», лише виражене іншими словами. І дзвін, який гуде з дзвіниці, тільки повторює раз у раз голос Бога, Котрий шукає: «А-да-ме! А-да-ме!»

В одній із притч Христос розповідає про жінку, котра загубила монету. Жінка в цій притчі — це образ Господа, Який шукає загублену драхму, — людину. І на людині, і на монеті є образ. На монеті — образ можновладця кесаря, а на людині — образ Божий. Світильник в жіночих руках із притчі — це покаянна проповідь Іоанна. Без вогню його проповіді монету у великому будинку знайти неможливо.

 

Куди ж стукає Христос? У двері серці, як написано: Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зі Мною (Одкр. 3, 20). У всі двері Він стукає, і якщо не чути цього стуку, то чи в домі сплять, чи шумлять і галасують — незрозуміло, або сперечаються і сваряться, чи то щось святкують, чи всі померли. Смерть, як і сон, маємо на увазі гріховні, чому Павло й поєднує їх, коли говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе! (Єф. 5, 14). Якщо ж у домі лаються або співають, чи на повну гучність увімкнули всі магнітофони й телевізори, то піст саме й призначений для того, щоб запанувала благословенна тиша. Варто їй запанувати хоча б на короткий час, як зараз же між ударами серця совість розчує стук у двері Того, Хто хоче ввійти і вечеряти.

 

Отже, просити, шукати і стукати велить нам Господь — і Сам у той же час просить, шукає і стукає. Він хоче, щоб ми шукали Його, тому що Сам нас невпинно шукає. Він хоче, щоб ми думали про Нього, тому що Сам про нас невпинно думає. Христос — це Божа сила і Божа Премудрість (1 Кор. 1, 24). Не може Вічна Премудрість нічого не думати, і якщо щось головне займає Божественний розум — то це думки про людину.

Він думає про мене, я думаю про Нього. Рано чи пізно ці дві думки зустрінуться, і народиться тепло, і буде те, про що сказав цар і пророк: Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування (Пс. 38, 4).

Він шукає мене, я заблукав і кличу на допомогу. Коли ми почуємо один одного, бути мені на Його плечах, тому що Він — Пастир Добрий, а я — вівця Його стада.

Ця зустріч думок, це поєднання голосів, взаємне відчуття, це переплетіння рук по-богословському називається синергією. Бог хоче мене врятувати — і я в Бозі врятуватися хочу. А по-простому називається це любов’ю, в якій він — Господь, а вона — душа людська. Обоє вони у винограднику, і голос одне одного чують, а очі в очі ще одне одному не дивилися. Він її кличе, вона на поклик озивається — і обоє йдуть на голос у тремтливому очікуванні зустрічі, зовсім як у Пісні пісень.

Виноградник — це Писання, а найкращий час зустрічі — той же Великий піст.

Опублiковано: № 2 (56) Дата публiкацiї на сайтi: 27 February 2012

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Час зустрічі

Час зустрічі

Андрій Ткачов
Журнал «Отрок.ua»
Настає час, коли кожен із нас повинен впустити у своє життя трохи тиші, щоб знову — а можливо, вперше — почути, як Христос шукає і кличе дорогоцінну душу, яка для Нього дорожча за весь світ.
Розмiстити анонс

Результати 1 - 9 з 9
19:34 07.10.2012 | Андрей
Слава, Богу нашему, слава ему.!!!
12:01 09.03.2012 | Наталия Ч.
просить, искать и стучать... Слава Богу, что есть такая возможность и есть немного времени!
20:37 01.03.2012 | Алина
СпасиБо!
16:42 28.02.2012 | Татьяна
Спаси Господи!
13:27 28.02.2012 | Светлана
Спасибо.
12:30 28.02.2012 | д-н Tарасій
А ще верtоград - се не лем Біблія но авадь і храм й ліс ріка полечко Божого господарсtва
11:01 28.02.2012 | Светлана
Спаси Господи всех нас!
10:16 28.02.2012 | Анна
Спасибо!
08:18 28.02.2012 | Галина
"Виноградник - это Писание"...быть может, это Церковь?
"Стоит ей воцариться на малое время, как тут же между ударами сердца СОВЕСТЬ расслышит стук в дверь Того, Кто хочет войти и вечерять". - на-днях услышала такое рассуждение психолога: "Ваш ребенок (6 лет) - очень сложный, гипер-активный и непослушный,потому что у него от рождения отсутствует СОВЕСТЬ" Вопрос: разве совестью не наделен каждый человек без исключения?

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: