Гра в класики
В цій рубриці ми цитуємо письменників та мислителів, чиї твори належать до золотого фонду культури. Перечитуючи класиків, завжди знайдеш, над чим поміркувати...
Бути людиною
14.05.2012
Ми дихаємо на повні груди лиш тоді, коли зв’язані з нашими побратимами і маємо спільну мету; і ми знаємо з досвіду: любити — це не значить дивитись одне на одного, любити — значить дивитись разом в одному напрямку. Товариші лиш ті, хто єдиною зв’язкою, як альпіністи, сходять на ту саму вершину, — так вони і знаходять одне одного. 
Велика Американська Мрія
25.10.2010
Поки готувався «американський» випуск «Отрока», на світ з’явилася нова книга Євгенія Гришковця. Під загадковою назвою «А.....а» приховане гучне ім’я величезної держави. Виявляється, що в автора, як і в редакції, назбиралося немало запитань до цієї країни-міфу. Втішившись із такого збігу, ми вирішили скорочено опублікувати один із найбільш вдалих фрагментів книги.
«Спостигнутий радістю»
11.08.2008
Радість — несподіване розуміння товариша? Усмішка дитини? Уперше почута мелодія, але, як видається, знайома ще до народження? Неможливо впіймати й утілити в слова невловиму, незриму, але надто реальну річ — радість. І непотрібно. Про це (і не лише) — книга К.С. Льюїса, про яку багато хто чув, проте мало хто читав — «Спостигнутий радістю».
Справжнє кохання
03.03.2008
З цією обраною істотою той, хто любить, хоче бути разом, насолоджуватись її присутністю без завади з боку інших, вже не грати, відкинути стриманість, стати з нею абсолютно щирим і надати цій щирості цілісної форми. Наближається вирішальний момент: коханий повинен дізнатися, що його люблять, — жахливий момент… Раптом він не відповість на любов?!. Тоді всьому кінець, світ і життя стають купою руїн…
Ми не маємо права на щастя
28.02.2008
А я пішов додому, розмірковуючи про право на щастя. Спершу я подумав, що це так само дивно, як право на удачу. Адже щастя наше, як і нещастя, значною мірою залежить від не підвладних нам обставин, і «право на нього» звучить для мене не краще, ніж право на високий зріст або хорошу погоду.
Соловецька заутреня
30.10.2007
— Воістину Воскрес! Хресним знаменням осяяли себе приречені на смерть у глухій темряві ізолятора. Розпухлі, побілілі губи цинготних, стікаючи кров’ю, прошепотіли слова обіцяного Вічного Життя... З переможним радісним співом про попрану смерть йшли ті, кому вона загрожувала щомиті, щосекунди...
Лист до сина
11.10.2007
Практично усі шлюби, навіть щасливі, — це помилка: в тому смислі, що обидва партнери напевне могли б підшукати собі більш годящих супутників життя. Але «справді рідна душа» — це той чи та, з ким тебе з’єднав шлюб. І сам ти практично не обираєш: життя й обставини зробили за тебе майже все.
Різдвяний лист
08.10.2007
А я був самотнім у чужій країні, ані родини, ні друга; й мені здавалося, що я залишений та забутий усіма людьми. Навкруги була порожнеча й не було любові: далеке місто, чужі люди, черстві серця. Та от серед зневіри й нудьги згадав я про пачку старих листів, яку мені вдалося зберегти через всі випробування наших чорних днів. Я дістав її з валізи та знайшов цей лист.
Анатомія дружби
08.10.2007
У давні часи дружбу вважали за найповніший та найщасливіший людський зв’язок. Сучасний світ її позбавлений. Звичайно, кожний погодиться, що, крім родини, чоловікові потрібні ще друзі. Проте очевидно, що під цим словом розуміють зовсім не тих, про кого писали Ціцерон та Аристотель. Дружба для нас — це розвага, майже непотрібна розкіш. Як же ми дійшли до такого?
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |