Очима літератури
Побачити анатомію нашого життя очима класиків, переосмислити з точки зору Православ’я давно знайомі твори допоможуть статті цієї рубрики.
Дивовижна привабливiсть Обломова
29.03.2012
Кого з вас, любі читачі, називали словом «обломов»? А може, не вас, а когось у вашій присутності? А можливо, ви самі користувалися цим загальним іменем, аби висловити своє невдоволення? А чи не дивився цей «обломов» на вас із дзеркала? На мене, наприклад, дивився. 
Високе значення Вінні-Пуха
17.01.2012
Повернутися у світ дитинства, знову пережити зустріч із казкою може й доросла людина. Ця подорож здійснюється завдяки літературі. Книги, ті найкращі у світі книги з малюнками, що їх читали нам уголос батьки, тепер змусять згадати найпотаємніше. Вечорами, коли на місто спускається темно-синє полотно ночі, настає час заново читати казки.
Диво Лєскова
28.10.2011
Лєскова доповнюють читачі, котрі його, хочеться сказати, правильно читають. І миряни, і священики сприймають його як голос совісті. «В Христа ми хрестимося, та в Христа не зодягаємося», — говорить отець Киріак. Ті ж слова говорить протоієрей Савелій у «Соборянах», те саме завдає йому болю. Тільки в оповіданні «На краю світу» ця думка висловлена у вкрай шокуючій формі, вона шокує, б’є в серце.
Міфи про міфологію
25.08.2011
Грецька скульптура оспівує красу й досконалість людського тіла. Це саме краса без вульгарності. Мармурові боги греків одягнені у величний спокій. Навіть античні сюжети прерафаелітів, у яких майже немає оголеної натури, менш цнотливі: у них є якесь сибаритство, млосність, манірність, початок декадансу. Я маю на увазі картини Уотерхауса, Альма-Тадеми, Лейтона, Пойтнера. Усе це художники кінця дев’ятнадцятого — початку двадцятого століття. А ось у Ботічеллі в п’ятнадцятому столітті вийшло відтворити гармонійну спокійну красу античності. Не випадково настільки люблять його «Весну» й «Народження Венери».
«Цивілізація соснової голки»
21.07.2011
По-різному люблять природу житель міста і той, хто виріс у селі. Зовсім протилежні почуття здатна будити краса природи у людей Сходу й Заходу. Для японця кружляння пелюсток пронизане естетикою смерті. Для християнина в дзюрчанні струмка та цвітінні дерев — утіха й нагадування про втрачений рай.
Ліки від утопії
30.05.2011
Немає нічого поганого в тому, щоб бажати справедливості й порядку. Погано лише, якщо мрія про ідеально складений соціальний пазл займає забагато місця в нашому серці й відволікає від головної задачі — боротьби зі злом у самому собі, відволікає від того, що людина стоїть перед Богом, і волосся все на голові пораховано.
Без стерна і без вітрил
04.03.2011
Сучасний світ намагається істину відмінити. Відмінити безодні й вершини і перетворити своє моральне життя на деяку неозору рівнину, вистелену ватою, щоб падати було «комфортно». Що б ти не вибрав — тобі тепло і м’яко. І всю нереалізовану здатність вибору можна спрямувати на пошуки кращої кавоварки, кращого пилососа, кращого сиру, меблів, телефона, навчального закладу і так далі, щоб усе це забезпечило «гідне» життя.
Довга дорога до хепі-енду
21.10.2010
З усіх картин Босха мене найбільше лякають не ті, на яких снують чудовиська, а «Віз сіна» і «Корабель дурнів». Певно, тому, що саме їх я приміряю на себе. Їде віз сіна, що символізує життєве благополуччя, і кожен намагається висмикнути собі жмут побільше. А вгорі щасливці, які, мабуть, вважають увесь віз своїм.
Старий і хлопчик
06.09.2010
В «Старому й морі» Хемінгуей піднявся набагато вище свого стоїцизму. Це далеко не єдиний випадок, коли твір більший і значиміший, ніж автор. Пригадується «нобелівська» лекція Бродського. Те, що він говорить про поезію, можна розширити на хорошу літературу взагалі: «Це колосальний прискорювач свідомості, мислення, світовідчуття».
Думається, що повість ця про любов і про ту таємничу властивість, яка зветься смиренням.
Часи не обирають
29.07.2010
Для того, щоб любити розлогі описи, потрібна в житті тривала тиша, голод за словом, за враженнями, щоб день за днем тільки хвилі, або тільки вітер у верхівках дерев, і щоб «золотистого мёда струя из бутылки текла тягуче и долго...».
Подібного голоду в нашому житті немає і не буде. І не будуть «Четьї Мінеї» єдиним домашнім читанням, красні дівиці не будуть вишивати шовками в теремах, потупивши очі. І, попри все, ми живемо в хороший час, чудовий час, тому що Господь любить людей не менше, ніж у минулі часи.
Новий погляд на роман «Євгеній Онєгін»
03.06.2010
І Онєгін пише до неї листа. Лист цей — повна протилежність листу Тетяни. Лист Тетяни весь про нього — лист Онєгіна весь про себе. Тетяна бачить все найкраще в Онєгіні — Онєгін підозрює в ній усе найгірше: «Какому злобному веселью, быть может, повод подаю». Тетяна чекала, що їхні стосунки закінчаться, як у її романах, весіллям. Онєгін самими своїми зізнаннями штовхає її на зраду чоловікові.
Гра в будь-що: виклик постмодернізму
17.09.2009
Я понимаю, что люди, постмодерном живущие, — люди, страдающие в пустоте без идеалов, что это живые души, и их ирония порой увлекательна и остроумна. Но я настаиваю на том, что постмодерн граничит с безумием. Это такой отказ от истины, за которым в затылок дышит именно оно.
Пелюстки з чарівного саду
06.07.2009
У пошуках щастя мої сучасники дуже часто йдуть туди, де «холодно-холодно»: до коханок, у косметичний салон, в кар’єру з усіма «відкладеними» й ненародженими дітьми. Світ, де гроші і речі стали фетишем, де фетишем людина робить власне молоде тіло, все більше схожий на крижану пустелю.
Шукачі пригод
30.09.2008
Як добре, що людина не виростає без Жюля Верна, і Стівенсона, і Гріна, і Дюма, і Скотта. Хотілося б поговорити не лише про пригодницький жанр, а й про книги, у яких наявні пригоди. Пригода — це незвичайна небезпечна ситуація чи небезпечна подорож, що дає можливість проявити і виховати відвагу, спритність, шляхетність, відповідальність.
Гаррі Поттер: вирок пом’якшити
25.08.2008
Не можна сказати, що людство до християнства не знало моралі і не жило по совісті так само, як сьогодні поза християнством. Древні філософи-естети очищали міфологічну культуру Греції і Риму від богів і окультизму, створюючи авторські концепції осмислення людини. Вони окультурювали міф, видозмінювали його в етику. І мислителі сьогодення, педагоги, включно із Толкієном і Ролінг говорять мовою міфології ХХІ століття, але про прості людські цінності.
Ціна натхнення
07.08.2008
Не можна не погодитися з Андрієм Кураєвим, котрий стверджує, що головна дійова особа роману — Воланд, а Майстер і Маргарита з’являються на сторінках у міру їхньої необхідності для Воланда. Але навіщо сатані Майстер? Біси позбавлені творчого дару, присутнього в людях за образом Божим. Воланд може навіяти, але не може без людини написати.
Бути чи мати?
28.04.2008
Дев’ятий вал реклами та нав’язування заможної респектабельності як кращого, що є у світі, вже ведуть пітьму народу «до Європи», а точніше, до міфу про неї, замазуючи серця розмаїттям сортів сиру. Безглуздо казати людині: «Не треба любити гроші, не треба любити зручності, які вони приносять». Це можливо тільки тоді, якщо є в житті те, що можна любити більше за гроші.
З голови на ноги
21.01.2008
Лише в світі, який стоїть на голові, можна зовсім забути, що головна праця жінки — материнство. Якщо фінал «Лялькового дому» надуманий і малоймовірний, то найрізноманітніші форми обмеження материнства від усіх можливих способів не народжувати до нянь і дитячих садочків дуже поширені. Жінці здається, що вона вибирає те, що важче, відмовляючись від легкого сидіння вдома. Насправді все навпаки.
Життєвий шлях, чи біганина за призом?
15.11.2007
Іноді мені здається, що ненависні мені розпухлі на весь всесвіт «конкурс» і «рейтинг» стали тепер новою та єдиною формою існування. Яка педрада, які батьківські збори почують зараз слова Льюіса про те, що стимулювати успіхи в навчанні за допомогою роздмухування в дитині гордості та «самоповаги» приблизно те саме, що лікувати пропасницю, натомість викликаючи рак?
Радіти Діккенсу
08.10.2007
В життєописанні отця Серафима (Роуза) є короткий вставний епізод — історія молодого послушника, який мріяв про подвиги в одному з афонських монастирів. Мудрий настоятель у відповідь на його гарячу готовність нести подвиги дістав з полиці «Життя Девіда Копперфілда» Діккенса і запропонував почитати. Почувши протести, що це, мовляв, роман, вікторіанська маячня, настоятель запропонував спершу навчитись дивитися на світ просто тепло та довірливо, як дитина, герой Діккенса.
Образ мужності
11.09.2007
Інше викривлення ідеалу чоловіка нав’язує сучасна реклама, газетки, лаковані журнали, телебачення не в найкращих своїх проявах. Сучасний світ пропонує в ідеали вже не вершника і навіть не вершника без голови, а жеребця зовсім без вершника, але з грошима, щоб забезпечив усіх дружин і коханок.
Прокляття чи благодать?
11.09.2007
«золотий вік» російської поезії (епоха Пушкіна) асоціювався з денним — яскравим та ясним — сонячним світлом, тоді як «срібний вік» викликав асоціації з магічним місячним мерехтінням, незбагненним чином чіпав і тривожив «нічний бік душі». Поняття «срібний вік» стало ажіотажним, і навіть відвертий демонізм деяких «посріблених» метрів або не помічався зовсім, або сприймався як одкровення, як особлива поетична сміливість.
Непривабливий диявол
11.09.2007
Вся моя стаття — суперечка з романтизацією і поетизацією диявола, з романтизацією і поетизацією гріха. І те, що Воланд схвалює любов Майстра і Маргарити (двох перелюбників, між іншим) — велика брехня. В арсеналі бісів є хтивість, в арсеналі бісів є пристрасть, є мана, але любові в них просто немає.
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |