Альтeрнатива
В гострий момент прийняття важливого рішення ти зупинишся. Подумаєш. Пошукаєш альтернативу... В неквапливій течії повсякденного життя, коли на тебе «чекає вдома обід», ти рідко щось переосмислюєш. Альтернатив не шукаєш. А може, варто?..
Міграції. Європа. Ми
23.04.2012
Перед лицем так званої «ісламської загрози» стає як ніколи очевидно: страх європейців перед «чужинцями» породжений, перш за все, відчуттям власної слабкості. Духовно розслабленій, інертній Європі більше нічого запропонувати своїм «гостям» — вони сильніші й цілісніші. Саме в цьому й полягає роздута ЗМІ «ісламська загроза». Ніякого протистояння «мусульманського Сходу християнському Заходу» не існує — Захід давно перестав бути християнським; є протистояння живого — відмираючому. 
«Розв’яжи мені язик...»
23.01.2012
Поки ми розпиваємо заморське шампанське новостворених понять, у нашому власному дворі поволі висихає питне джерело. У той час, коли в мову впроваджуються смислові химери й звучні ярлики, — базові слова випадають з мови, як дрібні гроші з кишені штанів. Нахилитися і підняти — не кожний себе змусить.
Екстремальна байдужість
08.12.2011
У базовому таборі вся команда зраділа, але ще більше занепокоєна. Усі знають, що без кисню на такій висоті вночі хлопцям дуже важко. Та ще після такого швидкого підйому. Вирішують спускатися по іншому ребру — класичним маршрутом. Він безпечніший, ніж пройдена ними південно-західна стіна. Утім, безпека в горах — поняття відносне.
All Inclusive
24.10.2011
Є така туристична «фішка» — «усе включено». Привозять туриста до глянцевої резервації — море, пальми, басейн, ді-джей — і видають йому ключі від номера та карту ресторанів. І народ, який сповна сплатив за «все», день у день старанно навантажує їжею тарілки і наповнює склянки. Словом, від’їдається. А що, зручно — коли-не-коли скинути з себе тягар побутових турбот. Зручно, але... якось образливо. Невже оце «все» — справді все?
Світ між рядків
17.10.2011
Модні псевдо-східні та неоязичницькі доктрини вчать, що світ — це ідеально врівноважена система, в якій взаємодіють два протилежних начала, а завдання людини в тому, щоб віднайти гармонію зі світом і з самим собою. Але як можна «віднаходити гармонію» з тим, у чому справжньої гармонії немає? Треба бути сліпим, щоб не бачити, що люди вмирають від раку, що тварини змушені вбивати одна одну заради виживання, що все створіння разом зідхає й разом мучиться (Рим.8, 22).
Сто вісім ударів
18.07.2011
Землетрус — звичайна для Японії справа. Щоразу, проте, країна відновлюється і як і раніше лідирує в рейтингу світових економік. Але землетрус і цунамі 11 березня 2011 року змусили нас знову замислитися. І не тільки про долю Японії, але й усього людства. Адже всі ми — на одному, Адамовому, ковчегу.
Еволюція одного ідола
02.07.2011
Щоб відповісти на нові виклики, Прогресу довелося трішки змінити свій образ — принаймні зовнішній. Заводські труби, що стирчали на загривку, він прикрив бутафорськими квіточками, в деяких місцях підфарбувався зеленою фарбою і взяв красиве псевдо. Найменувавшись Стійким Розвитком, він нібито став ще й триєдиним: економічним, екологічним, соціальним.
Двосічна цивілізація
27.06.2011
Жодна велика цивілізація давнини після досягнення піка розвитку на цьому піку не втрималася. Незалежно від того, як пишно вони цвіли, цивілізації занепадали. Зі своїх піків сипалися і китайці, і єгиптяни, і греки, і римляни: щойно вони досягали бажаного рівня споживання, приходила доля в образі варварів, епідемій, стихій, революцій і ставила жирну криваву крапку.
Православний джихад
24.06.2011
Щоб убити людину, потрібно сильно розгніватись і взяти в руку камінь. Щоб убити мільйони людей, слід спочатку придумати теорію. І хто б подумав, що з невинних дослідів по вимірюванню форми та об’єму черепа виростуть концентраційні табори. Хто б подумав, що через одну кабінетну помилку богослова можуть розгорітися релігійні війни...
Прости-прощай
20.06.2011
«Прости-прощай» — хтось тримається за ручку відчинених дверей, готуючись переступити поріг. Повертається і зустрічається поглядом з іншими очима: чи теплі вони? А вуста — чи шепочуть вони ті ж слова? А може, погляд наштовхнеться на дві колючі крижинки і стиснену щілину над підборіддям? Буває по-різному. І, напевно, кожний з нас у ролі «людини навпроти» не завжди поводився так, як слід.
Після рок-н-ролу
02.06.2011
Той, хто заперечує — шукає, а хто шукає — знайде, якщо тільки не пробіжить спрожогу повз жаданий скарб. Людина, що протестує проти цього світу з його міщанськими «ідеалами», намагається знайти щось за його межами. Проблема в тому, що й заперечення може бути пластмасовим. Є такий вираз: «комерціалізація бунтарства». Варто згадати повальну моду на футболки/значки/бандани з Че Геварою.
Є контакт?
10.05.2011
Дівчина розповідала, як познайомилася із хлопцем у «контакті», як вирішили зустрітися. Обидва в житті були такими ж, як на аватарках, молодими та красивими. Побачення пройшло вдало: розпитування, жарти, спільні теми. Здавалося б, у казки має бути щасливий кінець. Але поки ця казка не має кінця. Хто пояснить, чому, відчувши взаємну симпатію, вони тепер щовечора призначають побачення в мережі?
Х’ю Лорі: Туга за сенсом
21.02.2011
Пропонуємо читачеві фрагмент інтерв’ю, яке дав далекий від православ’я актор Х’ю Лорі журналу Psychology. Не зайвим, нам здається, буде дізнатися, як живе людина, у якої є все, крім Христа. Людина, що зуміла чесно розповісти про свою «екзистенційну ломку», про спрагу випробувань, про тугу за справжнім сенсом буття.
Ліки проти «ні»
29.11.2010
Трапляються такі дні, коли світ повертається до тебе спиною і каже «ні».
Ти прокидаєшся вранці, а ранок сказав «ні», помахавши тобі рукою, — ти дізнаєшся про це глянувши на годинник, який із повною впевненістю стверджує, що вже 14:30.
Ти вмикаєш Інтернет, а він відповідає «ні», повідомивши, що для з’єднання недостатньо коштів на рахунку — але ж декілька днів назад ти поповнила цей ненависний рахунок.
Ти збираєшся провести вечір у затишному колі близької тобі родини, а родина каже «ні». Точніше, подруга відповідає: «Приїжджай», — але додає, що будуть іще гості — а тобі зараз не потрібні «ще гості», тому вечір у колі родини накривається мідним тазом.
Сидіти спокійно
14.10.2010
Лихо тріумфує не тоді, коли добрі люди сидять тихо. Лихо тріумфує, коли моральні пігмеї уявили, що вони велетні. Коли ці удавані велетні закотили рукава й вирішили боротися зі злом, яке, як їм здається, зрозуміле й очевидне. Тоді лихо, тонке і вислизуще, хитре й невловиме, оволодіває цими сліпцями й перетворює їх на свою зброю.
Справжня дружба
08.07.2010
Як же складається життя в інших людей: знаходять вони собі справжніх друзів чи ні? Як же жили люди раніше, до нас? І чи не втрачене начало дружби саме в наші дні? Іноді видається, що сучасна людина зовсім не створена для дружби і не здатна на неї. Що ж таке справжня дружба, в чому вона полягає і на чому тримається?
Хліба та видовищ: sic transit gloria mundi
18.06.2010
Стан людини без Бога — ненаситність. Увесь язичницький світ був схильний до цієї хвороби і волав «хліба та видовищ» тим гучніше, чим більше їх отримував. Цьому легко повірити й зараз. Достатньо просто увімкнути телевізор. На зміну черговій «насичувалці» для очей одразу приходять пустушки — продовження з такими ж назвами й додаванням наприкінці літер 2, 3, 4... Але цифрами, як і вбивствами, порожнечу не заповнити.
Балада про останню людину
07.06.2010
Ті, хто знизу, намагаються наздогнати тих, хто нагорі. Ті, хто нагорі, намагаються відірватися від переслідування. І ті, й інші залишають за собою гори непотрібного мотлоху, який ще вчора був чимось надновим, надстильним і наджаданим. І тим, й іншим, потрібні не самі товари, а лише тільки знаки, які підтверджують належність до певної групи або перевагу над нею.
Революція: кривавий урок
29.06.2009
Вони були кращі за нас, ті, хто пережив дві світові, одну громадянську, продрозверстку, будови століття, табори, божевільні, вбоге життя без будь-якої перспективи. Якби це лягло на наші плечі, історія закінчилась би на нас. Ми б цього не витримали. Світ і не повинен був це перетерпіти. Він повинен був закінчитись, і революція робилася свідомо, як рукотворний кінець історії.
Останній брехун
08.06.2009
Антихрист також впізнається не за рисами обличчя. У нього не буде ані іклів, ані кігтів на пальцях, запах сірки не буде супроводжувати його, три шістки навряд чи будуть красуватися у вигляді печатки на його лобі. Але це буде посудина диявола, а його назовуть спочатку миротворцем, а потім, недоречно цитуючи Євангеліє, і сином Божим.
Розправити плечі на межі історії
29.05.2009
Для невіруючих майбутнього нема. «Як-небудь буде», — промовляють вони і, дивлячись уперед, бачать темряву, непроникну, як чорнило. Для віруючих майбутнє є, але воно задраповане в пурпурові шати Апокаліпсису. Жодна нормальна людина (якби вибір епохи для життя був можливим) не захоче жити в часи скорботи великої, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.
Нема нам шляху сумувати!
11.05.2009
Дехто, приходячи в Церкву, чомусь вважає належним для християнина нещасно-скорботний вигляд і боїться не лише сміятися, але навіть посміхатися, оголюючи зуби. Інші ж, подібно до Гоголя, уявляють, що хвороблива туга, важкість і бажання втопитися якнайкраще допомагають отримати звання ченця; а після висвячування батюшки, ототожнюючи значимість сану з власною важливістю, напускають крижану неприступну солідність і відкривають рот лише для того, щоб вчити, викривати і наставляти.
Свій талант
13.10.2008
Мені хочеться розплакатися, коли я дивлюся балет. Не те щоб він мене зворушував до сліз, просто заздрю і рву волосся на голові з відчаю: «Я ніколи ТАК не зможу. Ніколи мені не вигинатися лебедем, не приймати від шанувальників «Рафаелло» та червоні троянди, ніколи не носити пачку, ніколи не чути аплодисментів глядачів... Ех, мамочко, що ж ти не віддала мене до балетної школи?!
Кам’яний привид
17.07.2008
Міський житель — це споживач і покупець. Він бачить щастя в тому, щоб споживати як можна більше послуг і купувати як можна більше товарів. При цьому він сам — муха, яка потрапила в павутиння до тих павуків, що виробляють товари і надають послуги. У його мозку з ранку до ночі, як гусениці трактора, з гуркотом повзають рекламні ролики.
Жити красиво
22.05.2008
Вони продовжували чогось хотіти, і це «щось» було такої ж форми, того ж фасону, що й в інших, які живуть поряд. Бажання «красиво жити» часто мимохіть розумілось як «жити не гірше за сусіда». Купити машину такої ж марки, плащ тієї ж фірми, такі ж шпалери на кухню. Слухати ту ж музику і зачитуватися тими ж книгами. «Це зараз носять, це зараз читають».
По колу
15.05.2008
Хто хоче задовольнятися дещицею? Зупинятися на часточці, коли десь поруч — лиш руку простягни — є все? Це не я. Мені мало малого. Але й усе — недосяжне.
Я нещасливий між молотом потреб і ковадлом можливостей. І я не знаю, куди простягати руку. Тому лізу в кишеню. Туди, де гаманець, кредитна картка, кілька монеток.
Скорбоголіки
08.05.2008
Березневий початок весни — оце сумовитий час. Діяльний, але недоладний, мов перший млинець, енергійний і незугарний, мовби сліпе кошеня, котре без угаву тицяється скрізь. Важкий час... Люди давно вже по краплинці вичавлюють із себе набридлу зиму, але до літа ще далеко. Непривабливий тамбур між порами року, похмуре міжсезоння — березень...
Усе найкраще
21.04.2008
Я вирішив продовжити експеримент і перед вечірнім правилом сказав собі: «У мене найкраща донька, найкращі батьки. Сьогодні був найкращий день — і уточнив: на сьогодні». Залишив собі таким чином можливість перспективи. Найдивовижніше, що в моїй душі раптом народилося почуття вдячності Богові, і я зовсім легко і невимушено дякував Йому.
Нормально
10.03.2008
Чудне слово — «нормально». Коли кажеш його другу… Це своєрідний ритуал. Він розуміє. Уважно дивиться тобі в очі й не дуже вірить. Надто добре тебе знає. Ось зараз він запитає… ні. Не зараз. Він поспішає, вже запізнюється… Він обов’язково запитає, вислухає, у вас буде ще довга, некваплива розмова. Наступного разу. Ти бачиш в його очах твердий намір запитати наступного разу — й заганяєш відповідь кудись подалі й поглибше. Нормально.
Під пильним поглядом Христа
29.11.2007
Судити за одягом завжди небезпечно. Формальний пошук — у зачісці, в одязі, у музиці — можливо, і вирізняє саму душу, що шукає, душу збентежену, незадоволену дійсністю. Адже якщо прийняти буржуазні цінності, то потрібно акуратно зав’язувати краватку, слідкувати за зубами, щоб усміхатися сліпуче, вчасно приходити на роботу і робити кар’єру.
«Учень року», або Життя, відмінне від інших
26.11.2007
Медаль отримати все ж таки хотілось. І я отримала її — з жовтого металу, на стрічці. Вона і зараз лежить десь у коробці, й хоча вона називається золотою, та вона не зі справжнього золота, та й взагалі, між нами, не зовсім справжня. Зате інші, звичайні, не найкращі учні, мої однокласники, не отримали такої.
Свій шлях
15.11.2007
Якщо жити легко, не переймаючись складними питаннями, то життя легко не складеться, і вже після сорока буде страшенно боляче за марно прожиті роки. Шкода прогайнувати один раз подароване життя. Шкода, якщо людина не пізнала себе і прожила не своє життя, займалася не своєю справою, пройшла не своїм шляхом.
Життя — не жарт
11.10.2007
Треба дружити, і спілкуватися, і з трепетом спітнілою рукою триматися за руку подруги. Треба йти на перший поцілунок, мов на повітряний таран із ворогом — із жахом — та очікуючи на смерть. Треба бути готовим битися до смерті з будь-якою людиною, що посягнула на честь твоєї нареченої.
На правах антиреклами
09.09.2007
Головний девіз, яким живе й дихає рекламна пропаганда — «бери від життя все!» Мимоволі складається ідеальний образ «рекламожера», якому дбайливо адресуються продукти високої рекламної думки. Джерело його радості — його імідж. Джерело його проблем — його лупа. Він повільно, але впевнено «бере від життя все», прагне «жити граючи», «бути особливим» — при залізній упевненості «Я цього гідний!»
Пити чи не пити?
09.09.2007
Мудрі китайці вважали, що при сп’янінні людина проходить три стадії перетворення: спершу в мавпу, потім у лева і, зрештою, у свиню. Страшніше стає, коли вино перестає звеселяти серце. Коли пити спонукає в кращому разі бажання відмежуватися від навколишньої реальності, у гіршому — вже просто фізіологічна потреба алкоголю.
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |