«…і багато іншого»
Матеріали, що не ввійшли до жодної з тематичних рубрик.
Дерева
28.02.2013
Дерево має дивовижну властивість — воно завжди віддає людині тепло: нехай це будуть соснові дрова в печі, дубові стіни будинку, ялинка, що сяє барвистими вогнями, або гарячі запечені яблука на тарілці. І торкаючись до їхньої шорсткої (такої схожої на долоню) кори, відчуваєш, що вони насправді походять від саджанців, які давним-давно пустили своє коріння в центрі Світобудови.
Дитячий час
26.07.2012
До останнього не віриш, що літо скінчилося. Вранці 1 вересня вдягаєш нову шкільну форму — і не віриш. Йдеш до школи трохи призабутою дорогою — і не віриш. Даруєш свій букет учительці — і все одно не віриш. Ось уже й до класу ведуть на перший урок — а ти не віриш, гарячково сподіваєшся, що свято буде врятоване — ще хоча б на тиждень, хоча б на день.
Про походження хмар, або Нариси етимолога
26.11.2009
Щоденно використовувані нами слова російської, української та інших мов деколи мають карколомно цікаву історію свого походження. Між багатьма словами є несподівана й знаменна спорідненість. І в цілому, етимологія — наука про походження слів — не менш ніж висока література, здатна виявляти маловідомі для нас багатства нашої ж мови. А це значить — надавати нашому буденному мовленню нових сенсів.
Живий журнал
18.10.2007
Що таке ностальгія? Це все те, що гукає тебе з минулого, — тіні, що живуть у тобі і лише тому не щезають остаточно. Це вперте бажання зберегти в пам’яті, не забути, не змити «злобою дня» враження минулих днів. Це бажання берегти сліди подій, що минули, як сліди гостей, що пішли: брудний посуд, розкидані подарунки, журнали, диски, попіл у квіткових вазонах, запах чужих парфумів, відлуння розмов і сміху. Це ниюче бажання берегти і плекати немитий посуд минулого. Це переживання подій, які вже відбулись, але переживаються ще і ще раз у моїй уяві.
Слово про гламур
02.10.2007
Для того, щоб писати «гламурно», треба бути людиною тонкою та розумною. Треба точно вгадувати, чого від тебе очікує твоя дорога, заможна, трохи зманіжена, «від кутюр» одягнена публіка. Вона не пробачить, якщо ти будеш розумнішим за неї, чи надто відвертим, а чи захочеш про щось поговорити «по щирості».
Нині відпускаєш раба Твого
11.09.2007
Зі спогадів, листів, віршів ми знаємо, що в старості світ стає пронизливо прекрасним. І нічого особливого не потрібно для того, щоб бути щасливим: лише зміни дня і ночі, і пори року зі своїм розкішним різноманіттям, і старенький Псалтир на столі, і фотографії рідних, і онуки...
Квіти на смітнику
11.09.2007
Iдеологія панка по¬будована на негативі, запереченні. Цим вона залучає молодих, бунтівних людей, які не хочуть присвячувати юність мережевому маркетингу і ставати частиною спо¬живацько-міщанського суспільства. Та в цьому полягає і вада панка. Для того, шоб заперечувати, потрібно ма¬ти, що заперечувати. Панк неможливий без Системи, він утрачає свій сенс.
Йти землею до Неба
11.09.2007
«Звуковий» бік Бога так само нескінчен¬ний та бездонний, як і будь-яка інша Його грань. Що ж стосується того емоційного розпалу року, що є ознакою скоріше душевності, ніж духовності, то його можна віднести до хвороб зростання, адже помічено, що всі рок-виконавці в міру того ж дорослішання стають все більш статечними та розважливими у своїй творчості.
Літак
11.09.2007
Володимир Кунін — відомий письменник-сценаріст. Автор багатьох повістей і кіносценаріїв, серед яких «Хроника пикирующего бомбардировщика». Саме про зйомки цього фільму згадується в оповіданні. Сценарій фільму «Сшедшие с небес», чудова повість «Привал» — твори, присвячені темі Великої Вітчизняної війни, в кінці якої самому автору довелося воювати штурманом на «Пе-2».
Ангел мій на ймення «Пощастило»…
11.09.2007
А коли побачив, що ліфт на нього усією своєю сталевою масою невпинно наїжджати починає, то, сам того не очікуючи, на коліна впав та як закричить на весь будинок: «Господи, помилуй мене грішного!!!». А далі, окрім жартів, диво сталося.І що ви думаєте, хто-небудь «дякую» Богу сказав? Ніхто. «Як пощастило!» — кажуть. А я ось подумав: хто це такий «пощастило», що йому замість Бога дякують?
«Мат – не наш формат»
11.09.2007
Якщо молитва неможлива без призивання Імені, то лихослів’я як постійне призивання лихих імен — це прямий ворог молитви. В боротьбі з цим гріхом важлива самодисципліна та увага до себе. Слово народжується з думки, значить, щоб не грішити у слові, потрібно не дозволяти собі лихословити подумки.
Чи пануватиме любов у світі?
10.09.2007
Любов на землі не буде панувати ніколи. Треба відмовитися від мрії про всесвітнє братерство людей.Треба відмовитись від ідеї загальної гармонії людей у Христі. Сам Христос нам цього не обіцяв. Не зваблюйтесь! Добро як природна та єдина можлива атмосфера буде у Царстві Небесному — І тільки в ньому.
Про любов
10.09.2007
Сьогодні люди, які звикли до буденного вживання слова «любов», втратили розуміння його справжнього смислу. Це слово стало предметом широкої спекуляції поп-зірок, «акул пера», рекламістів і сектантів. Не вдовольняючись знеціненими «замінниками» любові, кожен із нас — свідомо чи ні — прагне знайти справжню любов. Тільки ось шукають усі в різних місцях...
Що можна побачити крізь автобусні вікна
10.09.2007
Маршрут нашого життя не зажди йде чепурними проспектами, а часто завертає до страхітливих провулків. Надія — це дуже просто, і це може побачити кожний крізь вікна автобуса. Потрібно, пройти крізь випробовування, щоб залишитися з надією. Світ не посіріє назавжди, він оновиться й зазеленіє, осяяний сонцем.
Швидше, вище, сильніше!
10.09.2007
Впокорювати свою плоть за зразком древніх подвижників здатний далеко не кожний. Більшість навпаки потребує не того, щоб не митися ніколи, а щоб обливатись холодною водою і загартовуватись; не того, щоб сидіти на одному місці безвилазно, а щоб робити прогулянки аж до фізичної втоми, адже це корисно і для здоров’я, і для розуму.
Черга
10.09.2007
Ненавиджу чергу. Стою в тісному натовпі, навколо похмурі, стомлені обличчя... Стара жінка праворуч, зухвало налягаючи плечем, зовсім незаконно намагається протиснутись уперед. Дитина попереду безтямно махає рученятами, вдало влучаючи гострими ліктями в найвразливіші місця сусідів. Дурень малий! Від дядька, що стоїть позаду, добряче тхне. Хай йому грець, хіба ліньки помитися?
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
Отрок.ua в: |