Історія однієї душі
Для багатьох наших ровесників залишається загадкою, що ми «забули» в Церкві. Православні юнаки й дівчата з радістю діляться спогадами про світлу мить набуття віри.
Маргарита
19.01.2012
«Була». Солодке слово. Коли вона зможе вимовити його, їй також видаватимуться раєм і це море з виводком рибальських човнів біля берега, і гори, що поросли кучерявим лісом, і лопаті вітряної електростанції, що обертаються. Сонне, ліниве царство, де серед дітей немає рахітів, бо сонця так багато, як води в морі.
Вона хотіла б бути туристкою. Вона хотіла б полетіти додому на першому ж літаку, аби показувати подругам сувеніри й говорити: «А ось це — будинок, де я мешкала». 
За покликом серця
27.03.2009
На самому піку мого вільнодумства я зовсім не до речі закохалася. Та ще так невдало — в американця. Я їх на дух не зносила — вони ж книжок не читають! Поговорити зовсім нема про що! І найдивнішим було те, що його привабливість, все, що мене в ньому полонило — цілісність, безпосередність, щирість, упевнене розуміння добра і зла — коренилося в його вірі у Христа.
Паломництво до віри
27.03.2008
Коли ми виходили з Троїцького собору, трапилося «звичайне чудо». Попереду мене йшов якийсь юнак не з нашої групи. І ось, коли до порогу лишалося два кроки, він раптом різко обернувся та став до мене обличчям. Дивився він кудись не на мене.
Він дивився на ікони у глибині храму, щоб востаннє перехреститися та взяти благословення перед виходом. Але між іконами й ним цього разу опинився я. І я вперше зблизька побачив очі віруючої людини...
Дива в колесі
26.11.2007
Диво — ключик до людської душі. Ключик дуже тонкий, підібраний з любов’ю та вмінням, він не просто відкриває цю душу. Він відкриває її вчасно і для певної мети. Мета ця стає цілком зрозумілою лише тоді, коли ти її досягаєш, коли душа твоя повністю розкриється назустріч диву.
Нове дитинство
09.09.2007
Якось, коли мені виповнилось дванадцять, по телевізору показували передачу про Достоєвського. Серед інших сюжетів були сценічні постановки з його романів. В одній зі сценок дівчина схвильовано читала юнакові глави з Євангелія. Інтонація і зміст слів були вражаючими! Я схопив Новий Завіт, який уже давно стояв на полиці, і, захлинаючись, почав його читати.
До Зустрічі
09.09.2007
Коли дивитись на життя з порогу стало нецікаво, відбулась «випадкова» зустріч. Декілька розмов, декілька прочитаних книг — і я вже стою перед мостом зі зневіри у віру. Тепер я розумію, що мені було дуже легко ступити на нього — на березі зневіри було все спалено, я не залишав там нічого.
Чверть години, що змінили моє життя
09.09.2007
Бути майже щасливим... коли, по-перше, не можна ні від кого залежати, по-друге, нікому не можна довіряти достеменно, і, по-третє, ні в якому разі не можна бути вразливим, тобто любити когось більше за себе. Живучи за цими трьома «заповідями» міщанської логіки, людина рано чи пізно доходить до своєї грані, за якою можна втратити душу.
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |