Як стати православним
«Кому Церква не мати, тому Бог — не Отець». Звернувшись до Православ’я, ми дізнаємося, що Істина — одна, Церква — одна, і немає іншого шляху спасіння, окрім Православ’я. Виникає цілком слушне запитання: а як же спасуться численні народи землі, які й не підозрюють про існування Православної Церкви? В цій рубриці ми збираємо життєві історії, що підтверджують слова Спасителя: «Стукайте, і вам відчинять». Господь не заховається і не відштовхне того, хто всім серцем Його шукає. На будь-якому континенті, в будь-якій точці планети, зараз і будь-коли Він звертається до кожного. Якщо серед ваших знайомих є обернені в Православ’я іновірці, поділіться з нами їх історіями.
Як французький дипломат став православним дияконом
03.05.2012
Для мене пошук Бога і шлях у Православ’я були пошуком особисто прожитого досвіду життя у Христі, що стоїть вище за будь-які богословські дебати: свідчення з житій святих, але також життя наших сучасників, віруючих людей.
Треба сказати, що ці зустрічі викликали в мене бажання глибше пізнати Православну Церкву і її віру. Я прочитав автобіографію владики Каліста (Уера), в якій він розповідає про своє навернення з англіканства. Те, що він написав, для мене, лютеранина, було дуже суголосним, він точно висловив те, що мене приваблювало в Православ’ї. Для мене, як і для нього, читання житій святих подвижників, існування нетварного світла, аскетичних подвигів та ісихії, молитви й смирення стало справжнім відкриттям і перевернуло весь мій внутрішній світ. 
Дорога Додому
03.01.2008
Я знала, що за мене помер Ісус Христос, і я маю на це якось реагувати — пізнавати Божу волю, коритися їй. А я живу, як до того, і вдаю, що нічого про це не знаю. Бог пропонує мені найдорожче, що в Нього є, — Свого Сина, — а я ніби кажу у відповідь: «Дякую, не зараз. Якось іншим разом».
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |