Ким бути?
Від того, ким бути, залежить те, як бути. Вибір професії — відповідальний крок, перед яким варто на хвильку зупинитись. Вибір професії — це вибір себе. Бог дарує кожному своє, але Своє дарує не кожному. Гітлер хотів стати художником, Сталін вчився в семінарії, а Іуда розраховував на високу посаду. Але в «кадровому бюро» вирішили інакше...
Один день сурдоперекладача
21.10.2014
Але так склалося, що проста жіноча цікавість привела мене на курси жестової мови. З тим же успіхом я могла б піти на гурток ікебани або курси водної анімації. Але на моєму життєвому шляху з’явився таємничий світ жестів. І понеслося! Поступово незвичайне хобі переросло в роботу і стало великою та важливою частиною мого життя. 
Один день історика
02.06.2014
В обителі преподобного Сергія, яка має аналогічний статус заповідника, знаходився чинний монастир, де ніхто не збирався вимирати. Нарівні з монахами-старцями, територією ходили молоді ченці та семінаристи, перед іконами мерехтіли лампади, під зводами соборів розпливалося відлуння молитовних виголосів, із дзвіниці лився радісний дзвін. Світ Стародавньої Русі, казковий і прекрасний, яким він видавався на картинках у книжках і стендах у музеях, раптом ожив!
Один день музиканта
14.11.2013
Коли один цейтнот накладається на інший, вмикаються абсолютно не підвладні моєму розумінню механізми, і в результаті передача, Промислом Божим, збирається, формується й іде в трансляцію. І в ці моменти якось по-особливому відчуваєш себе інструментом, який використовується за призначенням, іноді навіть усупереч його доволі скромним можливостям. Щоразу, коли стикаєшся з цим явищем, укріплюєшся у вірі.
Один день мистецтвознавця
18.02.2013
Спочатку я жахався, коли серед студентів виявлялося доволі багато людей, які не знали, хто такий Леонардо да Вінчі. У голові не вкладалося, звідки такі індивіди взагалі можуть узятися у ХХІ столітті у величезному європейському місті, де є книги, Інтернет, музеї та безліч інших джерел інформації. Тепер же, набувши певного досвіду, я сприймаю подібних студентів як виклик моєму професіоналізму.
Один день волонтера
08.10.2012
Я ніколи не вміла заробляти гроші. Тим дивовижніше те, що зараз моєю основною справою став збір коштів — я збираю гроші для онкохворих дітей. Немає, мабуть, такої справи, яка б краще й наочніше ілюструвала нашу людську неміч і безпорадність — і постійне піклування Боже про нас. З того часу як Господь поклав на мене цей тягар, щодня переконуюсь у справедливості слів: «Без Мене не можете творити нічого».
Один день журналіста
23.08.2012
Якщо конфлікту немає, новина не читатиметься. Дуже часто від свого редактора я чув слова: «Якби він категорично висловився про опонента, тоді — так, в іншому разі — нічого ж не сталося». Іноді, даючи чергову конфліктну новину, пригадую слова «блаженні миротворці» — і мені робиться сумно, бо я на той момент ніяк не можу назватися таким.
Справа усього життя
11.02.2010
Мені страшно подумати, чим було би моє життя, якщо б у гонитві за місцем у затишному офісі я не почула свого внутрішнього голосу, поховала своє покликання. Мабуть, я рухалась би вгору по кар’єрних сходах, відсиджуючи робочі дні, рахуючи хвилини до обідньої перерви, до кінця робочого дня, до вихідних, радіючи зарплатні й відпусткам. Від самої такої думки — мороз проймає!
Самореалізація: жіноча думка
12.06.2008
Цей написав книгу, а той (у твоєму віці!) став лауреатом усіх можливих конкурсів, подруга вже повела сина до школи, а колишній однокласник, хто б міг подумати... Ось тут найкраще зупинитись і спитати себе: "Ну то й що? Чи насправді ти теж хочеш свою книгу, перемогу на конкурсі — а, можливо, й заміж? І коли це їхні шляхи, то має бути і твій власний, варто лише спокійно і розважливо, без паніки і заздрощів дослухатись і придивитися до себе.
Самореалізація: чоловіча думка
09.06.2008
Що ж це за такий «птах», homo самореалізований?Це людина, яка справляє враження вільної, а точніше, незалежної від чужої думки; це людина забезпечена і позбавлена необхідності це приховувати, вона впевнена у собі, поблажлива до слабкості, але вимоглива до обов’язку, це той, кому завжди таланить, хто всім цікавиться і кому більше тридцяти років. Це чоловік...
На що ти витратив себе?
19.05.2008
Успіх, гроші, суспільне становище, — це все супутні явища, як вихлопний дим з труби автомобіля. Проте не для диму працює мотор, а для того, щоб возити людей та вантажі. Не для успіху, не для того, щоб стати найкращою, працює людина, а для того, щоб просто бути щасливою у своєму покликанні. Адже будь-яка справа — це, по суті, шлях до Бога.
Погляд із-за прилавка
11.09.2007
Якщо ви таксист, то у вашому розумінні світ постійно кудись рухається, поспішає, запізнюється. Якщо ви лікар, ваш світ — це люди, які нескінченно хворіють, страждають, на щось скаржаться. Якщо ви працюєте у продуктовому магазині, навколо вас завжди голодний, ненаситний світ, який жує... А якщо людина працює у церковній крамниці, яким уявляється навколишній світ їй?
Чи врятуються журналісти?
09.09.2007
Газети, радіо й телебачення повні інформації, прямо протилежної християнським цінностям. Мимоволі замислюєшся, якими ж спотвореними мають бути ці журналісти, якщо вони постійно хочуть розповісти нам якусь гидоту. Багато журналістів можуть в один день зробити негативний репортаж про Церкву, а в інший — піти посвятити яблука «на Спаса».
Декоратор життя
09.09.2007
Архітектура несе в собі надпотужний заряд емоцій, вона впливає на людей, вона спроможна зробити їх дрібнотою чи велетами, вона може змусити почуватися незатишно чи комфортно. Дуже важливо знати, що ти створюєш те, що, можливо, принесе нащадкам інформацію про тебе ж, про те, яким ти був, як жив, про що думали ти і твої сучасники.
Нотатки вчорашнього студента
09.09.2007
Біля входу до однієї із клінічних кафедр висів напис: «Присвічуючи іншим — сам згораю». Як у пісні Макаревича про багаття. Звичайно, так жити та працювати мало хто міг (наприклад, як один із винятків — святитель Лука). Але ж якщо ти обираєш цей шлях, то на його початку повинно бути хоча б таке бажання, згода «згорати» для зовсім чужих, незнайомих і часто навіть несимпатичних тобі людей, на шкоду собі, своєму здоров’ю, своїй сім’ї.
Шукаю священика...
09.09.2007
Чоловіка, котрий бажає стати священиком, я готовий довго відмовляти. Пам’ятаєте Горького, який казав, що навіть якщо його будуть шмагати на площі щодня, він не перестане писати. Ось таке ж непереборне бажання, але без полум’яних очей і фанатизму, має бути і в майбутнього ієрея.
Де-факто о де-юре
09.09.2007
У старших класах ми з друзями прочитали Інституції Гая. Всерйоз захопилися римським правом. Стоячи перед цим громадищем — світовою правовою системою — ми мріяли захищати честь, гідність та права людини. Нам здавалося — купка однодумців, місіонерів від юриспруденції здатна переробити сьогоднішній викривлений та недосконалий світ.
| Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |