Лист до редакції
Редакція вдячна читачам за численні листи, які ми отримуємо — за визнання, за критику, за довіру читачів і готовність ділитися з нами сокровенним.
Клятва Гіппократа
15.12.2011
Вони потрапили в оточення. Армія відходила, а в госпіталі було багато тяжкопоранених. Треба було вирішувати, що робити. Частина медперсоналу прийняла рішення відходити разом з армією. Дідусь вирішив залишитися з хворими. Цей лікар сказав тоді дідусеві: «Семене, треба йти, пропадемо, все одно німці прийдуть, поранених усіх перестріляють», — а дідусь відповів: «Навіть якщо перестріляють, то люди до останньої своєї хвилини не будуть покинутими. Я давав клятву Гіппократа. Залишаюсь. І будь, що буде». 
«Просто так»
06.10.2011
У людини дійсно є потреба отримувати — і матеріальне, і духовне, і душевне. Інакше ми б не змогли рости і змінюватися. Але є в нас ще одна важлива потреба — віддавати, дарувати. Її голос може бути достатньо сильним або дуже слабким, але ми обов’язково чуємо його у своєму серці.
Той, що шукав миру
05.11.2009
Їх було п’ятеро: двоє чоловіків, високий і трохи менший, — типові англійці, два смаглявих індуси, також типові англійці, та юна дівчина. Вони стояли осторонь від дверей — мабуть, це їм від мене перепало. Стояли мовчки, у напруженому очікуванні.
Ще тяжче було до них підійти й почати екскурсію. «Іди, — кажу собі, — працюй», — і, вимучивши лицемірну посмішку, підходжу. Хвилювання в душі ще не вляглося, починаю розповідати сумбурно, забувши вибачитися й відрекомендуватися.
Гості мене дратували з першої хвилини. Що їм тут треба, самовдоволеним і пихатим іноземцям, яким чужа наша віра й історія? Навіщо прийшли вони сюди, в нашу Лавру? На мумій подивитися? Швидше б зводити їх у печери й позбутися їх...
Єлеазари XXI сторіччя
10.08.2009
Ще одним критерієм оцінювання наречених була освіта. Вона мало бути вищою, й бажано мистецтвознавчою. Бажану частину освіти ми відкинули зразу, оскільки розуміли, що вона була продиктована всепоглинаючим, але тимчасовим захопленням нашого друга імпресіоністами, символістами, футуристами й іншими кубістами. А обов’язкову частину освіти ми відкинули потім, коли з’ясувалися вікові межі, в які мали укладатися дівчата. Дружина нашого друга мала бути молодшою за нього на десять років. Коли ми порахували, то між собою вирішили обійтися взагалі без прив’язки до віку, оскільки моральні переконання й Громадянський укупі з Кримінальним кодекси не дозволяли нам шукати наречену серед школярок-семикласниць.
Життєві радощі
12.03.2009
Чи може віруюча людина бути щасливою? Адже, на відміну від невіруючої, в неї напружене життя: пам’ять про смерть, боротьба, зосередження. Задоволення від дорогих речей не для неї, вона боїться, що багато що може стати для неї спокусою, розслабити. Де ж щастя в цьому випадку? Чи потрібно всіма силами прагнути до піднесеної радості, яку дають молитва, духовне читання, а про радощі прості, земні не мріяти?
Молитва
27.05.2008
Дорога редакціє, хотілося б одержати відповідь на таке запитання: чи годиться читати мирянам молитву Ісусову? Чи можна молитися, перебираючи чотки? Один священик, угледівши мої чотки, велів повісити їх вдома на гвіздок: «Чотки — для ченців!» Інший батюшка заборонив моїй знайомій читати цю молитву, коли вона поскаржилася на сповіді, що її молитва погано йде. Апостол сказав: "Безперестанно моліться (1 Сол. 5, 17), та як можна безустанно молитися без молитви Ісусової?
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |