Наука про душу
Справжніми «душознавцями» можна з упевненістю назвати хіба що святих отців. Однак спостереження психологів та священиків іноді теж допомагають глибше зазирнути в свою душу...
У світі тварин
05.04.2012
Якщо ім’я якоїсь тварини й може стати прозивним, як, приміром, упертий осел, хитрий лис або підла гадюка, то свиня завжди стане попереду цього ряду й очолить його. Вона, звісно, може бути названа для підсилення мовлення брудною, і смердючою, і невдячною, але можна обійтися й без цього, оскільки саме слово «свиня», звернене до людини, є без сумніву образливим. 
Все просто
22.03.2012
Утомившись борсатися в безглуздому павутинні складності, ми шукаємо простоту, де тільки можна. Хіба не з пошуку простоти народжується нелюбов до офіціозу, хіба не звідси всілякі «розслабся» й «будь простішим», що ними ми кидаємося жартома і невлад? А чи не звідси мода на простоту — в одязі, інтер’єрі, їжі й зовнішньому житті загалом?
Як бути?
22.09.2011
Існує чудове прислів’я: «Кожний хоче мати друга — але не кожний хоче ним бути». Зараз усе частіше ми хочемо «мати». «Хочу дитину» — замість «хочу бути матір’ю», «хочу мати чоловіка» — замість «хочу бути дружиною» і т.п. За цими тонкощами мови стоїть ставлення людини до життя, її девіз: або — я для когось, або — хтось для мене.
Місія здійсненна
11.07.2011
Якщо в рекламі психотренінгу вам обіцяють відкриття в собі феноменальних здібностей, варто засумніватися в успішності цього заходу. Психолог може дати людині лише те, що в ній уже є (але, можливо, відсунуте, не розкрите, не реалізоване). Інакше він небезпечний тим, що зазіхає на місце Бога, Котрий має владу обдаровувати талантами.
Почуття, від якого не соромно
26.05.2011
Фільм Андрія Тарковського «Соляріс» я дивилася не стільки за велінням серця, скільки для роботи. Перш ніж ця картина стала «моєю», я передивилася її п’ять разів. Під час одного з переглядів, немов грім серед ясного неба, прозвучала для мене фраза: «Сором — ось те почуття, що врятує людство». Ці слова примусили
Свято світлого смутку
13.04.2011
І вже не лякає мене те, що Новий рік припадає на піст. Мені й без горілки і м’яса свято подобається. І неприродність життя, в якому Новий рік випереджає Різдво, мене вже не мучить. Я звик до мішанини двох календарів. Відкрию пляшку вина, обійму дружину, поцілую дітей.
Просто наважитись
04.03.2011
В ситуації, коли необхідність вибору мучить нас, ми часто обираємо не обирати або перекладаємо відповідальність за свій вибір на інших. Для православної людини існує приваблива й небезпечна пастка — не обирати, а «залишати все Богу». На жаль, слід погодитися: на волю Бога ми залишаємо свій вибір не через глибоку віру в Промисел, а частіше від легкодухості й небажання відповідати за власні рішення.
«Цілого світу мало»?
13.12.2010
У міру дорослішання душі людина приходить до розуміння того, що змінювати весь світ — безнадійне й даремне заняття. Тут важливо зуміти зберегти віру у свою справу, у важливість власного життя для себе, людей, Бога. Інакше перший порив молодості з її захопливими ідеями замінить порожнеча, безкорисливість і безрадісність середини життя (згадаємо горезвісну кризу тридцяти років).
Куди приводять мрії
11.11.2010
Для кожного з нас важливо чесно дати собі відповідь: про що ми мріємо? Брати від життя усе — чи віддавати Богові й близьким усе, що можемо? Дехто з нас, вдаючись до мріянь, бачать себе тільки в ролі споживачів — багатства, слави й інших благ світу. Для інших же мрія пов’язана з прагненням примножити те, що дано Господом, бути потрібним.
День залежності
18.10.2010
Дуже тонка межа відокремлює жертву залежності від людини нормальної, в міру стурбованої своїм раціоном, режимом або гардеробом. Якщо життя слугує режимові, а не режим — життю, якщо здоровий глузд кладеться на вівтар ідолу збалансованого харчування, то, як би тверезо не звучали мотиви, тут уже мова йде про залежність. Так само й з покупками: якщо пристрасть виходить з-під контролю, перестає підкорятися — то має місце несвобода, або, іншими словами, залежність.
«Нормальні люди»
20.09.2010
— Хочу як усі нормальні люди, розумієш?! — говорила, схлипуючи, моя подруга.
— А що це за люди? — відмовлялася розуміти я.
— Це люди, які сидять у кафе й отримують задоволення від життя. Вони ходять по магазинах й один до одного в гості. На їхніх обличчях можна прочитати впевненість у своїх силах. Раніше я була такою, зараз ні.
Вибір дистанції
26.07.2010
У сім’ї є час для «ми», коли всі захоплені спільною справою, дозвіллям, — і є час «я» і «ти», коли кожен зайнятий своїм. Є люди, яким важко бути «ми», але це не означає, що сім’я для них не важлива. Просто їм частіше за інших хочеться побути на самоті. Є люди, яким важко бути «я» — їм постійно потрібен хтось поруч, їм важко приймати самостійні рішення.
Талант сильних
01.06.2010
Ми слухаємо поради, як позбавитися від депресій, припинити страждати, навчитися не зневірятись. На цьому фоні Козьма Прутков виглядає якось недоречно зі своїм закликом: «Хочеш бути щасливим — будь ним!». Як же тут бути щасливим, коли кредит не сплачено, фігура не відповідає глянцевим ідеалам, а друга половинка так і не поспішає з’являтися на горизонті твоєї самотності?
Наука бути щасливим
27.05.2010
Пережитий інфаркт змушує людину ходити повільно. Та не тільки повільно ходити. Він спонукає пропускати повз вуха та очі ту інформацію, без якої раніше життя здавалося неможливим. Помірно дихаючи та рухаючись без поспіху, людина, яка вижила після інфаркту, байдуже проходить мимо рекламних щитів та газетних кіосків, мимо барів та кас футбольного стадіону. Байдуже, бо нещодавно вона лежала геть роздягнена під простирадлом. Стіни довкола були кахлеві, і стеля — біла. У венах стирчали голки, а в роті була трубка. А тепер вона йде своїми ногами, втягує носом холодне повітря. Вона жива та щаслива. Більше нічого не треба.
Вимкнути плеєр і почути себе
19.03.2009
Ми залюбки долаємо труднощі, отримуючи освіту, будуючи кар’єру чи займаючись екстремальними хобі, терпимо численні самообмеження, займаючись творчістю. А особливої винахідливості й терплячості ми набуваємо, працюючи для гріха. Але щойно нам потрібні зусилля, без яких неможливо стати людиною, в нас чарівним чином усе змінюється: не лише природні для нас неміч, лінь, страх, але й лютий спротив, відторгнення. Чому ми не здатні й малого потерпіти при роботі над собою?
Важко бути дорослим
10.09.2007
Часто нам «не вигідно» бути в теперішньому, тому що ми не хочемо, боїмося бачити себе реально, не хочемо брати на себе відповідальність за обставини нашого буття! Ось несвідомо і бігаємо від нього, то впадаючи в минуле, то мріючи про майбутнє, або просто не пам’ятаючи себе у своїх пристрастях.
Веселий час посту
10.09.2007
Великий піст часто сприймається як час, що «легалізує» нашу журливість, звичне побутове страдництво. Коли ж іще більш «пристойно» мати незадоволено-похмурий вираз обличчя і суворість у поводженні з ближніми? Коли, як не зараз, покарати їх всіх своєю «нещасливістю»? А вислів про «веселий час посту» видається зовсім незрозумілим.
Ми дуже потрібні одне одному
10.09.2007
Ми всі добре знаємо, що треба нам, чого хочемо ми. Однак мало цікавимось потребою ближнього, ще менше відгукуємось на неї словом, ділом, душею. Коли ми відкриємось ближньому, то дізнаємось, що красуні плачуть від невзаємного кохання, розумники почуваються дурниками, загальним улюбленцям ні з ким розділити горе.
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |