Наша спадщина
Віками складався цей скарб духу та думки — спадщина святих отців Православної Церкви. В це священне море широкими ріками вливалися творіння освічених ченців, повчання подвижників благочестя, листи новомучеників та сповідників минулого століття. Перлини премудрості отців з І по ХХ століття дихають одним Духом, вони завжди залишаються для нас однаково актуальними й необхідними.
Перед Богом
12.12.2011
Зі ста шістдесяти восьми годин на тиждень одну лише єдину годину виділив Собі Бог: невже ти й ту витратиш на справи житейські, на сміх і розмови? З якою після цього зухвалістю візьмешся ти до Таїнств? З якою оскверненою совістю? Невже ти, з по´слідом у руках, наважився б доторкнутися до краю одягу земного царя? 
Ім’я Боже
31.10.2011
«Прийшла я після вашої розповіді додому і лягаю спати. А я давно вже страждаю на безсоння... Нерви здають, мабуть. І раптом я пригадала: ви веліли згадувати ім’я Боже навіть і в малих речах. І сказала я собі: „Господи! Допоможи заснути!“ І навіть не пригадую, здається, тієї ж миті й заснула. А до того довго потерпала від безсоння».
Коротке правило для благочестивого життя
29.09.2011
Нічого не говори проти начальників або ближніх без потреби чи зобов’язання. Будь щирий і простий серцем; з любов’ю приймай настанови, вмовляння і викриття від інших, хоч би ти й уважав себе дуже мудрим. Чого не хочеш собі, того й не чини іншим, і чого собі від інших бажаєш, те спершу сам зроби іншим.
Послання душі
12.05.2011
Хтось може сказати: яка потреба й молитися, коли Подавець знає, чого ми потребуємо? Потреба є тому, що молитва — це важливий союз любові до Бога, вона утверджує в нас навик спілкування з Ним і скеровує до любомудрості. Дійсно, якщо той, хто спілкується з незвичайною людиною отримує велику користь від частого спілкування з нею, то тим більше той, хто повсякчас спілкується з Богом.
Відповідальні за дар свободи
21.10.2010
Він був у самому центрі напружених духовних пошуків, які сколихнули Америку в середині ХХ сторіччя, — і те, що він знайшов, доводить: ці пошуки не були грою. Корінний американець, уроджений протестант, він увійшов у Православ’я, прийняв чернечий постриг і став всесвітньо відомим місіонером, проповідником, автором багатьох книг. Вимогливий розум, чесне серце й жага істини — ось і все, що було потрібно Юджину Роузу для того, аби Господь вивів його на правильний шлях.
Любов до ближнього
16.08.2010
Якщо ми любимо Христа, то не будемо робити нічого, що може образити Його, але доведемо свою любов діяльно. Нагодуємо Його голодного, напоїмо Його спраглого. Подай Йому лише чашу холодної води – Він і це прийме, тому що Він любить тебе; дарунки тих, кого любиш, якими б малими вони не були, видаються великими тому, хто любить.
Зітхання за втраченим раєм
02.08.2010
Ім’я отця Варсонофія (Пліханкова) займає особливе місце серед імен великих оптинських старців. Він був одним з духовних світочів Росії у найтяжчий, передреволюційний період 1903 — 1913 років. Допомагаючи віруючим згадати забуті гріхи, обережно викриваючи, він навчав покаянню, за його молитвою люди зцілювалися й виправляли своє життя.
Три хрести
13.04.2009
Господь вчинив спасіння наше хресною смертю Своєю; на Хресті розірвав Він рукописи гріхів наших; Хрестом примирив нас із Богом і Отцем; через Хрест зіслав на нас дари благодатні і всі благословення небесні. Але такий Хрест Господній у Ньому Самому. Кожен із нас стає причетним до рятівної сили його лише через свій власний хрест.
Той, що бачив Христа
23.03.2009
«Молитися за людей — це кров проливати», — говорив преподобний. І він жив стражданнями усього світу, забуваючи самого себе, і не було кінця його молитві, яка закликала всі народи Землі пізнати Господа Духом Святим. На глибоке переконання старця, якби це відбулося і люди, залишивши свої захоплення, всією душею кинулися б до Бога, то змінився б вигляд Землі, і долі всіх людей і весь світ перемінилися б «у той же час».
Перед дзеркалом
02.06.2008
Поки задумане лихо невиразне і темне, воно не здається таким вже страшним. На жаль, більшість недобрих думок не з’ясовуються раніше здійснення. Лихо, варто нам його виразно побачити, починає лякати нас. Якби ми спроможні були більшість своїх думок піддавати цензурі та загасити, перш ніж вони розвинуться і візьмуть гору над нами, владно підштовхуючи перейти до діла!
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |