Буги-фуги
19.02.2015
Лесика, взагалі, знають як культурного хлопця — любить читати, ходить до музичної школи, грає Баха. Іноді зразу з однієї школи йде до іншої. Йому навіть купили спеціальну папку для нот, з мотузяними ручками. На ній намальований скрипковий ключ та якість ноти. Це просто прокляття, а не папка! Лесик її страшенно соромиться. І на вулиці завжди повертає нотками цими, нещасними, до ноги.
Зелена хвиля
16.09.2010
сучасні дітлахи здатні розрізнити тисячі різних логотипів, але не в змозі назвати й десяток рослин, які ростуть навколо будинку. І я шкодую, але не дивуюся цьому, тому що й сам логотипів знаю достатньо, а ось серед дерев можу розрізняти березу, тому що біла, сосну, тому що колюча, і тополю, тому що висока.
Самореалізація: чоловіча думка
09.06.2008
Що ж це за такий «птах», homo самореалізований?Це людина, яка справляє враження вільної, а точніше, незалежної від чужої думки; це людина забезпечена і позбавлена необхідності це приховувати, вона впевнена у собі, поблажлива до слабкості, але вимоглива до обов’язку, це той, кому завжди таланить, хто всім цікавиться і кому більше тридцяти років. Це чоловік...
Повертаючись до Бродського
14.02.2008
Мені хочеться продовжити тему роздумів про Іосифа Бродського, розпочату в попередніх номерах прот. Андрієм Ткачовим («И жаждет веры — но о ней не просит…» № 8 (19)). Бо дуже вже значну постать виставлено на обговорення. У цій статті я спеціально буду старатися наводити максимально повні цитати з інтерв’ю Бродського і не буду торкатися його віршів, оскільки це вже зробив о. Андрій
І всіх, і все...
21.01.2008
З благословення Блаженнійшого Патріарха Святого Града Єрусалима та всієї Палестини Феофіла ІІІ на святкування з нагоди сорокаліття архієрейської хіротонії Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнійшого Митрополита Київського та всієї України Володимира, з Єрусалима буде доставлено часточку Древа Животворного Хреста Господнього, повідомляє прес-служба УПЦ...
Живий журнал
18.10.2007
Що таке ностальгія? Це все те, що гукає тебе з минулого, — тіні, що живуть у тобі і лише тому не щезають остаточно. Це вперте бажання зберегти в пам’яті, не забути, не змити «злобою дня» враження минулих днів. Це бажання берегти сліди подій, що минули, як сліди гостей, що пішли: брудний посуд, розкидані подарунки, журнали, диски, попіл у квіткових вазонах, запах чужих парфумів, відлуння розмов і сміху. Це ниюче бажання берегти і плекати немитий посуд минулого. Це переживання подій, які вже відбулись, але переживаються ще і ще раз у моїй уяві.
Криві дзеркала
08.09.2007
Кожна чесна стаття може стати дверима для багатьох інших книг, статей, віршів і їх авторів, які шукають свій шлях до Бога. І чим більше буде хороших прикладів, тим сильніше захочеться робити ще краще. А інакше ми так і будемо жити, вважаючи Великдень всього лише «святом із нагоди Світлого Христового Воскресіння».
Церква + я =?
08.09.2007
Як правило, чим довше людина живе в Церкві, тим більше у неї зростає бажання чимось допомогти їй. Є два шляхи. Один шлях — зовнішній: запропонувати Церкві свої сили, час або професійні якості, як робили багато святителів, філософів, письменників і музикантів. А інший — внутрішній: жити повноцінним церковним життям і при цьому щосили намагатися якнайчастіше залишатися православним християнином.
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
Отрок.ua в: |