Паломництво до віри
27.03.2008
Коли ми виходили з Троїцького собору, трапилося «звичайне чудо». Попереду мене йшов якийсь юнак не з нашої групи. І ось, коли до порогу лишалося два кроки, він раптом різко обернувся та став до мене обличчям. Дивився він кудись не на мене. Він дивився на ікони у глибині храму, щоб востаннє перехреститися та взяти благословення перед виходом. Але між іконами й ним цього разу опинився я. І я вперше зблизька побачив очі віруючої людини... 
Звичайне диво
06.12.2007
«Чудес на світі не буває!» — ось звичний для багатьох девіз-твердження, що в недалекому минулому вважався аксіомою. Сьогодні, навпаки, наше життя перенасичене чудесами: від багатоманітності божественних одкровень до різного ґатунку лжечудес із «літаючими тарілками». Що ж є справжнім чудом для християнина? Як ставитись до чудесних явищ?
Шлях із пекла
12.11.2007
В православній іконографії немає ікони Воскресіння Христового! Знайоме всім нам зображення Христа, який у білосніжних ризах виходить з гробу зі стягом у руці, — це пізніша католицька версія, котра з’явилася тільки у післяпетрівські часи в російських храмах.Пасхальною іконою православної Церкви є ікона «Зішестя в пекло».
Три поради
11.09.2007
Одвічне жіноче питання «що вдягти?» не втрачає своєї актуальності, коли ми збираємось до церкви. І якщо для «досвідчених» прихожанок воно вирішується автоматично, то для дівчат, які щойно переступили поріг православного храму, виникає ряд ускладнень. Ми звикли цінувати свій імідж, а тут... Довга спідниця! Хустка! Відмова від макіяжу! Джинси — зась! Сумніви юних прихожанок з цього приводу, сподіваємось, розвіє диякон Андрій Кураєв.
Чи можна врятуватися поза Церквою?
08.09.2007
Шлях зцілення полягає у тому, що Христос у Собі, у Своїй Божественній Особистості зцілив сприйняту Ним людську природу і її, вже зцілену, подає нам у Причасті, щоб через зцілення самої природи зцілити особистість кожного з нас. Там, де ця нова людська природа живе, — там Тіло Христа, там Церква. Тому й немає порятунку від світу падшого космосу поза Церквою Христовою.
«Без почуття, без толку, невиразно»
07.09.2007
До храму приходять різні люди, з різними потребами і почуттями. Церковні молитви (і перш за все — біблійні Псалми) містять усю палітру людських почуттів — від гніву до зворушення, від славослов’я до покаяння. Взагалі ж мета православного богослужіння не в тому, щоб викликати якісь почуття, а в тому, щоб перетворювати їх.
Навіщо ходити до храму, якщо Бог у мене в душі?
07.09.2007
Не можна любити, не проявляючи своєї любові, не роблячи хоча б якихось рухів до коханої людини. Так само не можна вірити, ніяк не виявляючи своєї віри в зовнішніх діях. Троянда, яку дарують коханій, сама по собі їй не потрібна. Ця квітка їй дорога не своєю власною красою, а тим відблиском, який поклала на неї любов того, хто її подарував.
Звідки в Церкви гроші?
07.09.2007
Ось парадокс міського церковного життя: постійні парафіяни, справжні духовні діти священика грошей у храм практично не приносять. Храм натомість живе не на пожертвування парафіян, а на гроші «захожан». Насамперед — на гроші тих, кого приносять у храм двічі в житті: перший раз, щоб хрестити, другий — щоб відспівати.
Сине, дай Мені твоє серце!
04.09.2007
Дух не може зійти на залікову відомість чи пенсійну книжку. Він може увійти тільки в серце. Саме це серце і просить Творець у людини: «Сине, дай Мені твоє серце!» Просить не через ревнощі чи суворість. Просто в Нього є тільки один Дарунок, який Він може подарувати нам: Самого Себе. Чи зможемо ми Його вмістити?
Причастя: радісна вість для плоті
04.09.2007
Тілесне треба лікувати відповідним йому, тобто тілесним. Тому Господь і дає нам Своє Тіло, щоб зцілити наше тіло, щоб привчити його жити у Божественному середовищі, в Божественному наповненні. Щоб передати нам зцілене єство, що вирвалося з-під влади смерті й тління, Христос воскрес. Але щоб воскреснути — треба померти.
| Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |