Жива вода пустелі
29.09.2016
Сімсот насельників налічувала лавра преподобного Феодосія, головним покликанням якого було служіння людям. Він улаштував в обителі лікарню, притулок для подорожніх, допомагаючи біднякам та немічним. У лаврі знаходили прихисток люди різних країн, тому богослужіння велося трьома мовами: грецькою, вірменською та грузинською. У 529 році у віці 105 років Феодосій Великий спочив і був похований у тій же печері, де довгі роки подвизався.
Не герой
08.09.2016
Ось уже шостий рік, як мені немає до кого поспішати в гості 9 травня. Цього дня, святого та світлого, мені так хочеться розшукати в натовпі ветерана, схожого на мого діда, і, вручивши йому букет тюльпанів, розплакатися… про таких як мій дід, не писали в газетах. Їх не вітали піонери в школах, про них сором’язливо мовчали родичі. І хоча з часом тавро ворога народу було згладжене в архівах опритомнілої батьківщини, героями вони так і не стали.
«Хочу очиститися стражданнями»
29.02.2016
>«Хоч я і сімейна людина, але заради того, аби бути чистим перед Богом, я залишаю сім’ю заради Нього… Хіба не важко мені залишити… сім’ю з восьми осіб і жодного працездатного? Та мене підкріплює і бадьорить дух мій Той, заради Якого я піду страждати, і я впевнений у тому, що Він мене до останнього мого подиху не залишить…»
Ті, хто зробив крок у Небо
19.01.2016
У жовтих водах Кури купається барвисте листя, немов строкаті листи з минулого, що адресовані нам, сьогоднішнім. Тбілісці також особливо люблять осінь. Щороку в один і той самий день, 13 листопада, вони поспішають сюди, до Кури, до Метехського мосту — до самого серця міста. Серця, у судинах якого пульсує людська кров.
Нотатки дачника
24.09.2015
Літо — це маленьке життя», — слушно зауважив Рей Бредбері. На цю солодку й радісну четвертинку року жителі наших широт чекають з особливим томлінням. З того часу як я стала мамою, це життя довжиною в три, а то й чотири місяці ми проживаємо на дачі. Не в класичному дачному кооперативі, розділеному на ділянки в шість соток, а в селі, навіть на хуторі, у старому бабусиному будинку.
Навігатор матушки
07.05.2015
Ми їхали до Польщі на один день. Включили її до плану свого грандіозного автопробігу Україна — Польща — Білорусь. Так ми жартома назвали нашу поїздку до родичів у Брестську область, через Почаїв і Східну Польщу. Нам уперше випало так далеко й довго мандрувати з маленькою дитиною. Польща значилася в планах як сполучна, проміжна ланка, місток між пунктами А і Б, а вийшло, що в нашій тритижневій подорожі саме вона стала найяскравішим та незабутнім відкриттям.
Усмішка Різдва
08.01.2015
Завтра Різдво. Час іти до всеношної. Підходжу поцілувати доньку. Вона солодко спить і всміхається вві сні. Поруч на подушці спить її грецька «ляля». Очі мої зрадницьки зволожуються. Мені сумно й трохи соромно перед дочкою за те, що не можу подарувати їй сестричку. Чи зможу? Думки розлітаються, мозок тріщить по швах, ще хвилина — і я розридаюся.
Кшиштоф Зануссі: «Культура — це висота наших почуттів
08.12.2014
Я намагаюся йти проти хвилі й залишатися оптимістом. Головне, що ми можемо зробити, — передати новому поколінню хоча б частину нашого досвіду й забути про наші звички, які застаріли. Мене вчили не пити з пляшки, а лише зі склянки. Молодь цього не розуміє. І, може, вони мають рацію. Я не буду за це боротися. Культура не в цьому. Культура — це висота наших почуттів. Здатність пожертвувати чимось в ім’я ідеалу.
Мені не боляче
28.04.2011
Ви давно ходите до храму. Розумієте церковну термінологію та порядок богослужіння. Правильно хреститеся та одягаєтеся. Знаєте щось, чого не знають інші, й вам знайомі сльози каяття... Не поспішайте радіти. Можливо, одного разу ваша «правильність» розіб’ється об щиру неправильність іншого, а ваше уявне смирення буде змите слізьми незнайомої людини. І це буде початком. Вашої віри, вашого смирення і вашого каяття.
В долоні Господній
16.04.2009
До цього міста неможливо приїхати вперше, сюди можна лише повернутися. Як повертається стомлений подорожній додому після довгої розлуки. На кількох квадратних кілометрах землі, у безкінечних часових пластах — мов у долоні Господній. Тут тисяча років — як мить, а мить — як тисяча років.
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
Отрок.ua в: |