Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Безумна любов

Житія святих — це літературний жанр. І як у кожного жанру, в нього є свої характерні риси. Оскільки це дуже древній вид літератури, а Церква — середовище досить консервативне (що само собою прекрасно), то й агіографія зберігає в собі безліч властивостей, які одержала багато сотень років тому. А сучасна людина — це мінімізатор. Стаючи що далі, то плоскішою, вона не розуміє і відкидає всю пишну складність попередніх епох, а отже, і свого минулого. Багато що здається їй смішним, інше — наївним. Існує багато понять, в які вона вірити відмовляється. Святими для неї сьогодні є актори і спортсмени, а житія цих святих вміщуються у формат світської хроніки або скандалів. Логічне закінчення цього процесу — в пеклі. І що робити? Треба йти одне одному назустріч, тобто наближати житія до сучасного розуміння, а людям зацікавленим — тягнутися до святих.

Знайомство з будь-яким зі святих — це особиста зустріч двох людських душ. Зустріч «через роки, через відстані». Саме пронизливою глибиною особистого почуття ці знайомства і відрізняються. Весь інший історичний антураж — як то епоха життя святого, одяг, звичаї, побут, зміни царських династій — відступає на задній план і стає вторинним. Ми б дуже хотіли, щоб у людей, які живуть у наш час, було якомога більше друзів із числа тих, які уже живуть у Небесному Єрусалимі. Ми б дуже хотіли, щоб люди спілкувалися зі святими, вчилися в них і брали з них приклад, виконуючи слова Павла: «Наслідуйте мене, як я Христа». З цією метою ми і будемо намагатися розповідати про святих із почуттям особистого тепла як про великих, але все ж друзів, долаючи шаблонність і схематизм, що заважають особистому спілкуванню.

Це схоже на зняття ризи з древнього образа. Риза дорогоцінна і гарна, але древні фарби кращі. Так на початку ХХ століття відкрилася світові рубльовська «Трійця», благочестиво схована минулими поколіннями за кілограмами срібла. «Трійця» була настільки прекрасною, що самі ризи були сприйняті як приховане іконоборництво. Так само може бути шкідливим сухозлітно-піднесений стиль у розмові про святість для поламаної людини ХХІ століття. Шлях непростий, але дорогу осилить той, хто іде.

Життя і подвиг блаженної Ксенії Петербурзької

Із усіх міст Росії Петербург — найбільш неросійське місто. На політичній карті світу лише в Африці безліч країн мають кордони, нарізані під лінійку. Це — наслідки колоніалізму.

Так само під лінійку побудований Петербург. Москва обростала передмістям так, як купчиха обростає спідницями, як цибулина обростає лушпиною. Століттями органічно ростуть міста. Але не Петербург.

Розпланований під лінійку, він виник у лічені роки, тоді як інші міста наживали м’ясо на кістках, обростали слободами і передмістям протягом століть. Побудований під прямим кутом, утопивши під мармуром тисячі душ, давши фору Римові, Амстердаму та Венеції разом узятим, виріс він на гнилих болотах ні з того ні з сього — й одразу ж наїжився гарматами проти ворогів і хрестами проти демонів.

Молоде місто вже за півстоліття підтвердило свою російськість власною святістю. Однією з перших і неофіційних його святих була жінка, нічим зовні не прославлена. Місто було імперське, служиве, чиновницьке. Сотні Акакіїв Акакійовичів снували туди і сюди з казенними паперами. Бідність мерзла на морозі та простягали руки за милостинею. Було багато церков, але мало подвигу Христа заради і мало милосердя.

Раптом з’являється жінка, яка роздала всім усе і молилася за всіх так, ніби це її рідні діти. Бездітні жінки часто бувають жорстокими. Зеки, які проводжають на волю друзів, вітають їх, але ховають у душі гірку образу. Адже ті вже йдуть, а вони ще лишаються. Безкорисливо вимолювати іншим те, чого сам позбавлений, — це вищий ступінь любові.

Ксенія Григорівна дуже кохала свого чоловіка. Прожили в шлюбі вони недовго і дітей не нажили. Несподівана смерть перевернула з ніг на голову все життя молодої вдови. Адже в шлюбі чоловік і дружина зливаються в одну плоть. І якщо одна половина раніше за іншу переступає грань життя і смерті, то й друга половина притягується за грань, хоча час її ще не прийшов. Тоді людина раніше смерті помирає.

Одні помирають для громадського життя і спиваються. Інші помирають для гріховного життя і починають подвиг заради Бога.

Ксенія хотіла, щоб чоловік її був спасенний для вічності. Позбавлена тимчасового родинного щастя, вона хотіла, щоб у вічності вона і він були разом. Заради цього варто було потрудитись. І ось молода вдова починає безумствувати, слов’янською — юродствувати. Вона відгукувалася лише на ім’я свого чоловіка, одягалася тільки в його одяг і в усьому поводилась, як божевільна. Віднині й на півстоліття під личиною безумства вона збереже безперестанну молитву за свого чоловіка.

Людина, яка молиться, завжди від молитви за когось одного переходить до молитви за багатьох. Серце розгорається, розширюється в любові й охоплює тих, хто мандрує, хворіє, страждає, полонений, помирає або перебуває в якомусь іншому стані, притаманному людській душі. Велике починається з малого. Варто полюбити когось одного і невидимо пролити кров у молитві за цього одного — як тут же відкриються безодні, і в уяві стануть тисячі тих, хто у скорботі, трепеті, зневірі потребує молитви.

Ксенія знайшла це, хоча не шукала. Вона хотіла вимолити для блаженної вічності душу коханого чоловіка — Андрія Федоровича. Але ця гаряча молитва за одну людину зробила її молитовницею за весь світ. Так із маленького виростає велике. Так люди знаходять те, чого не очікували.

Ксенія Григорівна не народила дітей від Андрія Федоровича, якого любила. Не насолодилася сімейним щастям, не побачила онуків. Однак вона вимолює людям вирішення різноманітних життєвих проблем: примирення з тещами і свекрухами, одержання місця роботи, розміну житлової площі, позбавлення безплідності...

Зазвичай хто чого не мав — той того не вимолить. Той, хто не воював, не зрозуміє того, хто пішов на війну. Та, яка не народжувала, не зрозуміє багатодітну. І так далі... А от Ксенія, яка хотіла, але не мала мирського щастя, без заздрості вимолює це саме щастя всім тим, хто звертається до неї.

Петербург — найбільш неросійське місто. Сплановане під лінійку, як Африка, нарізане на зразок пирога, воно все народилося з розуму, а не від життя. Однак заселили його російські люди, і вже за півстоліття народилися в нім російські святі.

Вони подолали і власну гріховність, і неприродність середовища, в якому жили, і явили нам торжество Вселенського Православ’я на продутих всіма вітрами північних широтах нікому й донині невідомої місцевості під назвою Санкт-Петербург...

Опублiковано: № 1 (31) Дата публiкацiї на сайтi: 28 February 2008

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Безумна любов

Безумна любов

Андрій Ткачов
Журнал «Отрок.ua»
Ксенія хотіла, щоб чоловік її був спасенний для вічності. Позбавлена тимчасового родинного щастя, вона хотіла, щоб у вічності вона і він були разом. Заради цього варто було потрудитись. І ось молода вдова починає безумствувати, слов’янською — юродствувати. Вона відгукувалася лише на ім’я свого чоловіка, одягалася тільки в його одяг і в усьому поводилась, як божевільна. Віднині й на півстоліття під личиною безумства вона збереже безперестанну молитву за свого чоловіка.
Розмiстити анонс

Результати 1 - 8 з 8
21:09 03.08.2012 | Л.
Что сказать... Рыдаю и молюсь... Не напоказ... О произведенном эффекте говорю...
13:45 02.02.2011 | Ольга
Спасибо,отче,восхищает Ваше умение донести до ума и души всё,что связано с верой,любовью и всем,что напоминет о Боге.Храни Вас Господь.
13:15 14.12.2008 | Пласканич Ксения
Спасибо,и храни Вас ГОСПОДЬ!!!
00:12 19.03.2008 | Юра
спасибо. спасибо за статью.
И спасибо святой Ксении, что она есть. Спасибо Господу.
15:07 12.03.2008 | Елена
Мне довелось побывать на могиле св.блж.Ксеньюшки Петербургской, на Смоленском кладбище.Как же легко, светло и радостно возле часовенки, на месте ее упокоения.Люди прижимаются к стенам часовенки, оставляют ей записочки со своими бедами и радостями и никого из приходящих к ней с добрым сердцем и чистой верой не оставляет без скорой помощи эта святая молитвенница за нас грешных.
13:20 03.03.2008 | Ксения
Спаси Господи за статью!Воистину житие св. блж. Ксении Петербуржской насыщено подвигом Божественным и человеческим. До сих пор к её могиле стекаются православные паломники и находят утешение в молитвах к ней. Вот и на иконах св. Ксения изображается простой, страждущей, в бедном одеянии, но от образа её исходит какая-то удивительно тёплая светлая энергетика. Для меня большая радость носить имя этой великой святой.
10:35 29.02.2008 | Вероника
Я думаю, что узнавать, как именно погиб муж блж. Ксении, совсем не обязательно для души. Что это даёт? Ведь главное для нас - как отнеслась к его участи его вдова, что именно выбрала. Мне очень понравилось, как вдумчиво, с люовью, деликатно подано житие святой Ксении. И любовь к русскому народу.
22:26 28.02.2008 | Валерия
Спасибо за статью. Ксения - любимая святая нашей семьи, и у нее хватает любви и на наше небольшое семейство. Но меня интересует такой вопрос: в разных изложениях жития св. блж Ксении по-разному описана смерть её мужа: в одном месте написано, что он погиб (т.е. не смог причаститься перед кончиной), а в другой книге он описан благочестивым христианином, достойно приготовившимся к смерти. Не знаете, как было на самом деле? Или теперь невозможно об этом узнать?

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: