Чи врятуються журналісти?

Газети бувають трьох типів. Одні пишуть правду, інші домислюють те, в чому не розібралися, треті просто самі вигадують новини.

Таке розділення вигадане самими журналістами. Більше того, директор Інституту журналістики вчив своїх студентів саме такому поділу всіх засобів масової інформації. Звісно, закликаючи бути завжди правдивими. Більшість сучасних журналістів цей заклик не почула. Точніше, не захотіла чути. Бути правдивим виявилося невигідно.

Газети, радіо й телебачення повні інформації, прямо протилежної християнським цінностям. Мимоволі замислюєшся, якими ж спотвореними мають бути ці журналісти, якщо вони постійно хочуть розповісти нам якусь гидоту. Але люди, які сидять по той бік блакитного екрану, зовсім не ставлять собі на меті згубити наші душі. Вони заробляють гроші. І їм усім потрібен шматок хліба. А шматок хліба вони отримають, якщо покажуть по телевізору шматок людського м’яса. Як підсумок — рейтинги каналу підіймаються, як і зарплатня репортера.

До речі, поширення негативної інформації, постійний наголос на ній також навряд чи можна вважати праведною справою. Така інформація хоча й привертає увагу, проте сіє тривогу в серцях читачів чи глядачів і робить їх людьми, які постійно бояться чогось, слабко вірять у те, що волосина з голови нашої не впаде без волі Отця нашого Небесного. Тому й Церква закликає журналістів: «інформування глядача, слухача й читача має ґрунтуватися на піклуванні про моральний стан особистості й суспільства, що означає розкриття позитивних ідеалів, а також боротьбу з поширенням зла, гріха й розпусти» (Основи соціальної концепції РПЦ. XV. Церква й світські засоби масової інформації).

Як ставилися Святі отці до журналістики? Здавалося б, про це важко дізнатися, адже під час життя більшості отців Церкви журналістики як такої ще не існувало. Проте святі в Церкві є завжди. Преподобний Силуан Афонський відгукувався про сучасні йому газети (перша половина ХХ століття) дуже негативно. Один з афонських ієромонахів, прочитавши новини в газеті, спитав у старця Силуана: «А Ви, отче Силуан, що скажете з цього приводу? — Я, батюшко, не полюбляю газет і газетних новин, ¬— відповів він. — Чому? — Тому що читання газет затьмарює розум і заважає чисто молитися. Душа, коли молиться за світ, без газет краще знає, як тужить уся земля. — Як може душа від себе знати, що коїться у світі? — Газети пишуть не про людей, а про події, і те неправильно: вони приводять розум у збентеження й правди з них усе одно не дізнаєшся, а молитва очищує розум, і він краще бачить усе, — відповів старець Силуан».

Проте невже для журналістів у пеклі приготовані окремі казани? Адже, здавалося б, митарства брехні й марнослів’я вони точно не пройдуть (хоча, насправді, для справжнього журналіста була б пеклом нескінченна програма новин після смерті). Навряд чи все так похмуро. І навіть якщо багато віруючих людей вважають, що в телевізорі живуть біси, то на телебаченні працюють звичайні люди. Зазвичай, не розбещувачі й не негідники. Можна з упевненістю сказати, що більшість журналістів не є свідомими ворогами Церкви. Вони такі ж «номінальні православні», як і більшість населення країни. Багато журналістів можуть в один день зробити негативний репортаж про Церкву, а в інший — піти посвятити яблука «на Спаса». І хто знає, якби зустріли вони серед віруючих і духовенства вдумливе й зрозуміле пояснення свята Преображення, то може, і їхнє ставлення до Церкви теж змінилося б.

Робота журналіста взагалі небезпечна. І зовсім не тому, що можуть убити за якийсь сенсаційний репортаж чи побити за резонансну статтю. А тому, що в гонитві за новинами легко втратити свою безсмертну душу. Будь-якому журналісту доводиться щоденно спілкуватися з багатьма різними людьми, обробляти великий обсяг інформації. Адже повноцінний матеріал має відповідати на питання: що, де, коли й з ким трапилося, а аналітичні жанри потребують ще й пояснення — кому це вигідно, якими можуть бути наслідки тощо. При такій метушливій роботі постійно перебувати в молитві майже неможливо.

Але ми знаємо, що досягти досконалості й урятуватися — не одне й те саме. І ми знаємо, що Господь молився за Своїх учнів: не прошу, Отче, щоб Ти забрав їх зі світу, але щоб зберіг їх від зла. Піти від марноти дуже легко, але ж не дарма Паїсій Святогорець сказав, що «сама присутність християнина вже є сповідання віри». Більшість світських журналістів вважають, що православ’я — це красива пам’ятка нашого минулого, що вірити в наш час нерозумно, а віруючі — це старенькі бабусі чи молоді семінаристи. Ось саме їм і потрібна присутність християнина в їхньому товаристві. Не для того, щоб він усіх навертав до християнства, а щоб своїм життям показував, що і в марноті журналістики можна бути чесним, порядним, скромним (гордість і нахабність у журналістів — професійне захворювання). Про це ми знову читаємо в Соціальній концепції: «Православні миряни можуть працювати у світських ЗМІ, і у своїй діяльності вони закликані бути проповідниками і здійсниками християнських моральних ідеалів».

Тому на запитання, що винесене в заголовок, можна відповісти так: журналісти врятуються, якщо буде більше віруючих журналістів. Якщо християни будуть робити журналістику.

Опублiковано: № 5 (10) Дата публiкацiї на сайтi: 09 September 2007

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Чи врятуються журналісти?

Чи врятуються журналісти?

Владислав Головін
Журнал «Отрок.ua»
Газети, радіо й телебачення повні інформації, прямо протилежної християнським цінностям. Мимоволі замислюєшся, якими ж спотвореними мають бути ці журналісти, якщо вони постійно хочуть розповісти нам якусь гидоту. Багато журналістів можуть в один день зробити негативний репортаж про Церкву, а в інший — піти посвятити яблука «на Спаса».
Розмiстити анонс

Результати 1 - 1 з 1
12:47 14.05.2011 | alice
Очень классная статья!
Спасибо=)

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: