Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Догми

Хочеться прослідкувати зв’язок між коренями і плодами або між догматами й етикою. Можна розумом розділяти правильні ідеї, але життям їх не виправдовувати. На тлі цього збочення, за яким неміцно закріпилося ім’я фарисейства, багатьом здається, що між думками і справами існує провалля, і не так уже й важливо, що ти думаєш, — важливо, що ти робиш. Це, звісно, помилка. Від дерева з гнилим корінням марно чекати смачних плодів. За словами Ісуса Христа, не збирають з будяків смокви. У правильної етики має бути правильна догматика. Помилка в догматиці породжує помилку в етиці. Якщо в інженерних підрахунках великого мосту неправильно поставити одну цифру, пропустити нуль, переплутати ступінь, то помилку в розрахунку не можна буде виправити ні додатковими металоконструкціями, ні надлишковим бетоном. Неправильна літера і число, якого бракує, обвалять величезну споруду. Розрахунки можна порівняти з догматом, а бетон і залізо — зі справами. Щоб мостом пішли люди і покотилася техніка, треба, щоб було правильним і те, й інше.

Догмат передбачає заповідь. Над Йорданською водою було чути голос Отця: «Це є Син Мій улюблений, Його слухайте». Це є Син Мій улюблений — це догмат. Його слухайте — це заповідь.

Будь-який вагомий вислів Писання, сприйнятий розумом і серцем, народжує з себе вчинки. Наприклад, світ створений з нічого. Це означає — не поклоняйся стихіям, не вшановуй сонце і місяць, а віддавай шану Богу, Який створив сонце, місяць і все інше. Або — людина створена останньою в порядку живих істот. Це означає: захочеш пишатися — згадай, що комарі та хробаки створені раніше за тебе. Але якщо впадеш у зневіру, згадай, що світ без тебе не повний, він створений для людини, він усього лише світ, а ти в ньому — господар.

Бог сотворив одну людину і доручив їй Всесвіт. Це означає, що від тебе багато що залежить, та й самі заповіді звернені до людини в єдиній особі, тобто до кожної окремо. Не чини перелюбу, не вбий, шануй батька і матір...

 

Те, що людина думає про Бога, тісно пов’язано з тим, що вона думає про себе. Люди, які вірили в те, що богів багато, додумалися до того, що й життів багато, що людина, змінюючи тілесні оболонки, приходить у світ багатократно. Люди, які не вірять у Бога або богів, вірять, що життя дається лише один раз, але за межами земної реальності немає нічого. Їм здається, що життя на землі починається і на землі закінчується. Нарешті, люди, які вірять у Єдиного Бога, також сповідують єдність і унікальність свого життя, але при цьому вірять у вічне життя і в існування за гробом. Наскільки різняться між собою культури, які виросли з різного догматичного насіння, стає зрозуміло, якщо порівняти, нехай навіть поверхово, цивілізацію Індії, Радянський Союз і православну Візантію.

У гіпсових скульптур є дротовий скелет. На ньому все тримається. Так і внутрішній світ думок людини подібний до скелета, на якому тримається плоть. Гниль у кістках змушує тіло розвалюватись, а гниль думок змушує чинити неправильно.

Там, де Бог звертається до людини і необхідні священні знання ідуть зверху вниз, там людина сприймає відкрите, а потім має вмикати волю для втілення правильної моделі поведінки. Саме так: зрозумів, потім доклади зусилля і зроби те, що потрібно. В іншій моделі поведінки ситуація інша. Людина грішить, не може або не хоче каятись і шукає собі виправдання. Їй потрібна догматична система, світогляд, чітка аргументація для того, щоб продовжувати грішити і не мучила совість. Якщо в першому випадку потрібні були знання і зусилля, то в другому випадку потрібне безвілля і фантазія.

Якщо я нащадок мавпи, точніше якщо я погоджуся з цим догматом, яка етика мені залишиться? Можна перестати відчувати докори сумління там, де інстинкт переміг свободу. Врешті-решт, що візьмеш із мавпи? Якщо різноманітні економічні теорії правильні, якщо гроші — це кров людства, а їх наявність дарує довгоочікуване щастя, то я вже не сріблолюбець. Моє життя вписується в непорушні закони, воно виправдане, моя жадібність простима, та й самого Іуду слід витягати з пекла за ті нещасні тридцять срібних монет.

 

Серед великих мужів, устами яких говорив Бог, є три людини, яких можна поставити поряд. Це Василій Великий, Григорій Богослов та Іоанн Златоуст. Вони навчали правильному богопізнанню, давали приклад дієвої любові до ближнього, перетворювали скотоподібність і твариноподібність людей на богоподібність. Плодами їх життя ми користуємося досі.

Список мудреців цього віку довгий. Але можна виділити трьох, які більше за інших попрацювали над вигадуванням і обґрунтуванням хибних догматів. Це Дарвін, Маркс і Фрейд. З окремих правильних фактів вони спробували вибудувати теорії, які претендують на те, щоб вичерпно пояснити весь світ. З того часу, як ці видатні вчені, але погані догматисти попрацювали у світі, а почате ними продовжили численні послідовники, мільйони людей вірять і думають про себе, що вони прямі нащадки приматів, що головний рушій історії — товарно-грошові відносини, що кожному хлопчику хочеться вбити батька і переспати з матір’ю.

Ці погляди викладаються в університетах, за їхніми мотивами знімаються документальні фільми, ці ідеї становлять внутрішнє наповнення певної всесвітньої проповіді про те, хто ж насправді людина і як їй треба жити. В завуальованому вигляді це, власне, проповідь людиноненависництва. Це догматичне, ідейне людиновбивство, якому треба протиставити проповідь істинних догматів.

Є два головних джерела, з яких дзюркотять струмки правильних думок про Бога, створений Ним світ і місце людини в цьому світі. Це перші глави Книги Буття і Чотириєвангеліє. Зливаючись разом, вони утворюють ріку, здатну втамувати нашу спрагу правильної етики. Правильно думати і погано чинити — огидно. Але нітрохи не краще прагнути до того, щоб чинити добро, але не надавати значення правильному способу думок. Це все одно, що гасити вогонь маслом або вчитися літати, стрибаючи з даху.

Опублiковано: № 3 (33) Дата публiкацiї на сайтi: 30 June 2008

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 11 з 11
03:02 15.02.2010 | Ольга
Слава Богу за эти Золотые россыпи!
Как они мне были необходимы.
00:30 24.03.2009 | Владимир О.
Благодарю за мысли...
22:45 28.08.2008 | Анна
Спаси Вас Господи!
Ваши статьи для меня(как и многих) открытие! Жаль у нас в Белорусии не подписаться на ваш журнал. Жаль. Это действительно глоток свежего воздуха

Коментар:
Анна, журнал можно получать по почте. Пришлите на otrok@iona.kiev.ua свой почтовый адрес и будьте готовы делать почтовые переводы в размере около двух у.е. за номер.

16:00 23.07.2008 | ReAlex
>Наконец, люди, верящие в Единого Бога, также исповедуют единственность и уникальность своей жизни, но при этом верят в вечную жизнь и в существование за гробом.>

Последователи Гаудийа-Вайшнавизма тоже верят в Единого Бога, творца этого материального мира, Верховную Личность Бога, Господа Шри Кришну, который в своих наставлениях давал ясные представления о природе живого существа, души.
"Точно так же, как душа переселяется из детского тела в юношеское и из него в старческое, так и при смерти она переходит в другое тело. Эти изменения не беспокоят того, кто осознал свою духовную природу." (Бхг.-Гт. 2.13)
"Для души не существует ни рождения ни смерти. Она никогда не возникала, не возникает и не возникнет. Она -- нерожденная, вечная, всегда существующая, изначальная. Она не уничтожается, когда погибает тело."
"Как человек надевает новые одежды, сбросив старые, так и душа принимает новое тело, оставив старое и бесполезное." (Бхг.-Гт. 2.20-22)

Если Христиане верят в вечную (в смысле бесконечную) жизнь, то нужно задуматься и о том, что по логике бесконечное не может иметь начала. Следовательно, вечная жизнь предполагает не только существование за гробом, но и до материнской утробы.
15:40 14.07.2008 | Элина
о.Андрей, благодарим за Ваш труд. Я - верующая евангельской протестантской конфессии, но, если бы раньше познакомилась с Вашими проповедями и телематериалами, да и вообще - с Вами как проповедником, может, и не пришлось бы "менять веру предков". Очень рада, что в православном мире есть наставники, которые могут направлять так достойно и убедительно. У меня дочь 17 лет, верующая той же конфессии, что и я. На вопрос, к кому из телепроповедников она прислушивается больше всего, ответила - Ткачеву. Пусть Господь благословит Вас! Хотелось бы узнать, есть ли у Вас форум, чтобы иметь возможность узнать Ваше мнение по обширному кругу вопросов.
17:10 10.07.2008 | Георгий
Отец Андрей, благословите выяснить у Вас ответы на некоторые трудные для меня вопросы по догмам православия.
14:44 04.07.2008 | Dmitry
Благодарю вас, отец Андрей, за яркие, доступные и выверенные статьи, после которых в голове понемногу всё становится на свои места. Я как математик могу только восхититься вашим умением разложить всё по полочкам и привести правильные примеры. Но вот если говорить о догмах, важно упомянуть и о Символе Веры.
23:48 03.07.2008 | Тамара Яковлева
Спасибо за статью, спасибо за журнал! Для меня это глоток чистого воздуха в этом мире бездуховности.
14:03 02.07.2008 | Юлия Лапина
Жизненно необходимо продолжение и уяснение, необходим диалог, где бы можно было задавать вопросы. Как не хватает првязки Слова Божьего к устроению фундамента, остова, форватера, колеи своей жизни в согласии с волей Создателя, к верному пониманию Его. Как научаться с благодарностью принимать любовь в том, в чём Спаситель её даёт, открываться ей в себе и проявлять во всём в своей жизни шаг за шагом, начиная с начала, с самой себя, в приемлемой, понятной, выполнимой реально форме? Спасибо.
20:51 01.07.2008 | Макс ARTy
Я поражен....Благодаря таким статьям я нахожу ответы и обьяснения на те вопросы которые создают "хаос" в моей голове.Спасибо!
00:28 01.07.2008 | Ирина
Спасибо за интересную статью. Действительно, очень много значит, какая мысль предшествовала поступку, что движет человеком. Эта тема сейчас как нельзя актуальна - много добрых и хороших дел в наше время делаются не по Евангельским заповедям, а по гордыне, тщеславию, высокому самомнению. Полезно прочитать и не только...

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: