Iнтермеццо № 3 (69)

Георг Фрідріх Гендель. Ораторія «Месія»

Виконавець: Лондонський філармонічний оркестр, хор Джона Олдіса, диригент Карл Ріхтер

Певно, найзнаменитіша музика, написана Генделем, — це фрагмент ораторії «Месія» — хор «Алілуя». У Великобританії його належить слухати стоячи, як читання Євангелія в храмі. Ця ораторія, присвячена життю Спасителя, містить тексти Старого та Нового Завітів: фрагменти Євангелій від Матфея, Луки й Іоанна, Апокаліпсиса й послання апостола Павла до Коринфян.

Коли Гендель творив свій великодній дарунок, його слуга доволі часто помічав, що господар плаче над партитурою — настільки композитора вражала велич написаної ним музики. Цікава історія виконання цієї ораторії. Уперше вона прозвучала весною 1742 року в Дубліні під час благодійного концерту за участю автора. З того часу встановилася гарна традиція: усі кошти від виконання «Месії» передавати нужденним. Ораторія звучала не раз під керівництвом Генделя на користь Лондонського притулку для сиріт. Усі прибутки від концертів йшли виключно на потреби дітей.

Справжню популярність ораторія здобула тільки після смерті композитора, тоді текст її був перекладений з англійської, і вона зазвучала ще й італійською та німецькою мовами в усій Європі.

Дмитро Шостакович. Симфонія № 7 «Ленінградська»

Виконавець: Симфонічний оркестр Московської філармонії, диригент Кирило Кондрашин

Колись про зовсім ще юного Дмитра Шостаковича ректор Ленінградської консерваторії Олександр Глазунов сказав: йому належить майбутнє. Шостакович справді став класиком ХХ століття, а його музика — символом радянської доби.

Композитору судилося стати свідком Другої світової війни й страшного сталінського терору. І ці враження, безсумнівно, лягли в основу майбутньої симфонії. Ще до початку Великої Вітчизняної війни Дмитро Дмитрович розповідав друзям, що хоче написати пасакалію, що нагадуватиме «Болеро» Моріса Равеля. Як знати, коли б не трагічні події війни, можливо, Сьома симфонія прозвучала б інакше... Він писав її в блокадному Ленінграді, а закінчив у евакуації в Куйбишеві в грудні 1941 року, де за кілька місяців і відбулася прем’єра.

Але, мабуть, справжньою прем’єрою можна назвати виконання симфонії в серпні в блокадному Ленінграді. Щоб зібрати великий оркестр, музикантів відкликали з військових частин, декого перед початком репетицій довелося покласти до лікарні — лікувати й відгодовувати. У день виконання симфонії 9 серпня 1942 року всі артилерійські сили міста були кинуті на придушення вогню ворога. І знаменитий вечір відбувся: білоколонний зал філармонії був повний. Бліді, виснажені ленінградці прийшли почути музику, присвячену їхньому подвигу. Німці також слухали радіотрансляцію і були вражені тим, що це місто досі живе. Один із них згадував той день так: «...Ми зрозуміли, що програємо війну. Ми відчули вашу силу, здатну подолати голод, страх і навіть смерть».

Микола Римський-Корсаков. Увертюра «Світле свято» («Воскресна увертюра»)

Виконавець: Державний академічний симфонічний оркестр СРСР, диригент Євген Свєтланов

Римський-Корсаков народився в старовинному Тихвіні, у батьківському будинку прямо навпроти Успенського монастиря. Дзвонами й богослужбовими співами просякнуті всі його дитячі спогади: «У жіночому монастирі співали поганенько, а в чоловічому, як пам’ятаю, — добре. Я любив деякі „Херувимські“ та інші п’єси Бортнянського; також його концерт „Слава в вишніх“ та з простого співу „Благослови, душе моя“, „Хресту Твоєму“, „Світе тихий“ за всеношною. Церковні співи при гарній обстановці архімандритського богослужіння справляло на мене більше враження, ніж мирська музика». Богослужбова музика не раз була вплетена в знамениті оперні теми в творах «Псковитянка», «Садко», «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію».

Ось і увертюра «Світле свято» написана на теми з Обиходу та великодніх мотивів. Про свій задум Римський-Корсаков докладно розповів у «Літописі мого музичного життя»: «Щоб хоч скільки-небудь оцінити мою увертюру, необхідно, аби слухач бодай раз у житті побував на Христовій заутрені, та при цьому не в будинковій церкві, а в соборі, набитому народом усякого звання, при соборному служінні декількох священиків, чого в наш час багатьом інтелігентним слухачам не вистачає, а слухачам інших віросповідань і поготів».

Сергій Рахманінов. Концерт для фортепіано з оркестром № 2

Виконавці: фортепіано — Ван Кліберн; Академічний симфонічний оркестр Московської державної філармонії, диригент Кирило Кондрашин

Це шедевр, якому судилося стати одним із музичних символів Росії. Відомий факт, що Другий фортепіанний концерт Рахманінова хоча б раз виконувався на кожному роялі, який є на планеті Земля. Після провалу своєї Першої симфонії композитор поринув у глибоку депресію. Протягом кількох років він майже нічого не написав. А повернувся до творчості здебільшого завдяки лікуванню у відомого лікаря Миколи Даля, якому й присвятив свій концерт. Фінал Другого концерту став апофеозом радості й любові до життя.

Мабуть, після виконання самим автором справді епохальним став виступ американського піаніста Вана Кліберна в СРСР. У дитинстві йому пощастило бути присутнім на одному з останніх концертів композитора. Відтоді Рахманінов назавжди став кумиром юного музиканта. Коли Ван Кліберн довідався про Конкурс Чайковського, то зразу ж загорівся ідеєю поїхати до Москви: «Мені дуже хотілося побачити церкву Василя Блаженного. Це була мрія всього мого життя з шести років, коли батьки подарували мені дитячу книжку з малюнками з історії».

Мистецтво молодого американського піаніста, вихованця російської фортепіанної школи, виявилося надзвичайно близьким і співзвучним серцям радянських меломанів своєю щирістю і безпосередністю. Його блискуча перемога на конкурсі та всенародна любов до нього зіграли чималу роль у роки Холодної війни. Ван Кліберн став символом тріумфу мистецтва, яке переможно височить над політикою.

Опублiковано: № 3 (69) Дата публiкацiї на сайтi: 26 June 2014

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: