Iнтермеццо № 5 (71)

Клод Дебюссі. «Море». Три симфонічні ескізи

Виконавець: Монреальський симфонічний оркестр, диригент Шарль Дютуа

У цьому номері рубрика Інтермецо знайомить читача з творами, які можна було б означити як спогади про подорожі, легкі враження композиторів Франції, Іспанії, Німеччини та Чехії.

Французький композитор Клод Дебюссі, який увійшов у історію як основоположник імпресіонізму, якось сказав, що з усіх мистецтв музика найближча до природи: «Тільки музиканти можуть вловити всю поезію ночі й дня, землі й неба, відтворити їхню атмосферу та ритмічно передати їхню безмежну пульсацію».

Сам композитор уперше зустрівся з морем ще в дитинстві на Лазурному березі. Можливо, ще той перший дитячий захват згадував Дебюссі, коли писав своє «Море». Наприкінці літа 1903 року в листах друзям композитор згадує, що працює над симфонічними ескізами, присвяченими морській стихії. «Море — це все, що є найбільш музичне». На обкладинці партитури Дебюссі розміщує «Хвилю» Хокусая — данина взаємним асоціаціям між живописом і музикою. До речі, і термін «ескіз» він ужив, аби підкреслити мальовничість свого полотна.

Сам композитор чомусь не любив, коли його називали «основоположником імпресіонізму», і відповідав на це: «Я лише намагаюся знайти нові реальності».

Антонíн Дворжак. «Слов’янські танці»

Виконавці: Симфонічний оркестр Баварського радіо, диригент Рафаель Кубелик

У 1874 році ще нікому не відомий Антонін Дворжак, який конче потребував грошей, отримав від Брамса пораду написати популярну музику. Брамс обіцяв використати свої зв’язки та вплив і допомогти з виданням майбутнього твору, якщо він буде вдалим. У ХІХ столітті домашнє музичення було в моді. Особливо публіка любила твори для гри в чотири руки. Навіть Чайковський узявся за написання творів для любителів — так з’явилися на світ «Пори року». Відверто кажучи, Брамс запропонував молодому композиторові той самий прийом, яким сам скористався багато років тому, — написав «Угорські танці» для фортепіано й лише за кілька років оркестрував їх. Це був перевірений спосіб представити себе широкій аудиторії.

«Слов’янські танці» принесли Дворжаку європейську славу. Його натхненням стали неповторні мелодії рідної Моравії. Окрім чеських мотивів, «Слов’янські танці» об’єднали в собі народний характер української, сербської та польської музики. Хай би як пафосно це не звучало, але Дворжаку вдалося висловити ідею єдності слов’янської духовної і музичної культури. Вийшло досить переконливо.

Ріхард Штраус. «Альпійська симфонія»

Виконавці: Берлінський філармонічний оркестр, диригент Герберт фон Караян

«Альпійська симфонія» була написана Штраусом у 1915 році в перерві між роботою над дуже складними операми. Після виснажливої праці над монументальними полотнами роботу над симфонією можна було сприймати як відпочинок. Коментар композитора під час написання її був такий: «Я захотів бодай раз написати музику так само просто, як корова дає молоко». «Альпійська симфонія» — це зображення прогулянки гірськими стежками, так би мовити, «щоденник спостережень за природою». Уперше ідея зобразити в музиці сходження в гори спала на думку Штраусу ще в юності. Перша спроба, за визнанням самого композитора, виявилася невдалою. Сорок років по тому Ріхард Штраус, уже визнаний метр, автор кількох опер, повертається до теми Альпів.

Дзюрчання ручаїв, чабанські ріжки, шум водоспаду, туман і грози — уся палітра альпійських звуків відтворена симфонічним оркестром. Зображення краси гірських хребтів Баварських Альп, просякнутих сонцем, сповнених радості життя, — усе це ріднить музику симфонії з «Пасторальною» Бетховена.

Хоакін Родріго. «Аранхуеський концерт» для гітари з оркестром

Виконавець: оркестр «Академії святого Мартіна в полях», соліст Пепе Ромеро, диригент Невілл Маррінер

Хоакін Родріго — уславлений іспанський композитор. Ще в дитинстві він повністю втратив зір, але це аж ніяк не завадило йому творити й стати теоретиком-музикознавцем. Провідна тема адажіо з «Аранхуеського концерту» стала однією з найпопулярніших мелодій ХХ століття. А прототипом для цієї музики були андалузькі літургійні піснеспіви.

Хоакін Родріго написав концерт під враженням від королівських садів у Аранхуесі, де він провів щасливі місяці удвох з дружиною. Виконати цей твір вважали за честь кращі гітаристи ХХ століття. Наприклад, Пако де Лусіа розповідав, що не вмів читати ноти до того, як йому було запропоновано зіграти концерт. Довелося підписувати назви нот у партитурі й таким чином розбирати свою партію. Декілька аранжувань було зроблено для адажіо «Аранхуеського концерту», у тому числі й Майлз Девіс — знаменитий джазовий композитор і виконавець — записав свій варіант. У спогадах він ділився враженням від роботи з іспанською музикою: «Ця мелодія настільки потужна, що чим м’якше її граєш, тим потужнішою вона виходить, і чим потужніше її граєш, тим слабшою вона виходить».

Опублiковано: № 5 (71) Дата публiкацiї на сайтi: 20 November 2014

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 4149439318442625.
Отрок.ua в: