Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Іоанн: руський святий Грецької землі

Є на Русі святий, до імені якого додано слово «грек». Це Максим, освічений монах, який приїхав на Русь займатися перекладом священних книг. Неласкаво повелася з ним нова батьківщина. Обмовили, засудили й, по суті, згноїли в тюрмі. Максим усе перетерпів, змирився і з молитвою на вустах покинув скорботну землю. На стіні темниці залишив напис «Благословен Той, хто мене змирив».


І є в Греції святий, до імені якого додано слово «руський». Це — Іоанн Руський, сповідник. Греки не були до нього такими суворими, як руські до Максима. Коли Іоанн жив на землі, греки самі стогнали під гнітом турків і насущний хліб змочували сльозами.

Іоанн народився там, де мова українська найближче до себе самої, — на Полтавщині. Солдатом у війську царя Петра Іоанн брав участь у Російсько-турецькій війні й опинився в полоні. Наскільки солодко хрещеній людині в турецькій неволі, уявити неважко. Найгіршим народом з усіх, що сповідують іслам, святитель Миколай Сербський називав турків. І раніше були, і зараз є багато шляхетних, милостивих, великодушних мусульман. Але ті, в чиї руки потрапив Іоанн, були не такі.

За відмову прийняти іслам Іоанна жорстоко били, спалили волосся на голові, морили голодом. З готовністю померти, але від Христа не відмовитися, страждалець перетерпів усе. Працювати й жити його відправили в стайню.

На чужій стороні сонце інакше світить. Найсмачніший хліб жується як вата. Але смачного хліба в Іоанна не було. Були одноманітні дні, що повільно тягнулися, тяжка праця й наказові окрики незрозумілою мовою. Добре, якщо в людини, що потрапила в таку біду, є віра й молитва. Інакше можна зачахнути від печалі, зійти з розуму, зламатися й прийняти чужу віру. У нашого Іоанна було те, про що говорить його тезко, преподобний Іоанн Ліствичник. «Стиснута вода підіймається вгору, а скорботна душа зводить очі до Бога». Стайню він зрошував уночі сльозами й перетворював її молитвою на запашний храм. Тварини полюбили його і з ніжністю тягнулися до нього оксамитовими губами, лащились, як колись у раю — до Адама.

Турецьке селище мало грецьку назву — Прокопіон. І храм там був на честь великомученика Георгія. На паперті цього храму Іоанн провів безліч ночей, стоячи навколішки, напам’ять читаючи молитви зі всеношної служби. Наскільки можливо часто бранець приймав у цьому храмі святе Причастя.

Людям дано розпізнавати святість. Нехай не завжди, хай не відразу, нехай не без помилок, але серця людські пом’якшуються, відчуваючи благодать. Якщо святий одягнений у шовк і оксамит, святість затьмарить красу його одягу. Якщо святий бідний, святість зробить бідність непомітною. Турки відчули у своєму рабові неземну силу й красу. Вони почали пропонувати йому поміняти місце проживання на звичайний будинок, зручний і чистий. Іоанн відмовився. Хто відчув користь хвороби, той не хоче одужувати.

Одного разу, коли господар, за законом своєї віри, поїхав до Мекки, в будинку зібралися гості. Усі страви були смачні, але найсмачнішим був плов. Хтось сказав: «Шкода, що господар не їсть з нами цей чудовий плов». Хтось з посмішкою відповів: «Скажи цьому руському, нехай віднесе». Сміючись, покликали зі стайні Іоанна, дали страву й веліли віднести до Мекки. Взявши блюдо й уклонившись, святий пішов. А незабаром повернувся з порожніми руками й сказав, що наказ виконано. Веселощам гостей не було меж. «Який хитрий руський! Оце так святий! З’їв плов так швидко».

Як же довелося всім здивуватися, коли господар повернувся з хаджу і з собою приніс блюдо. Коли він побачив його у своєму наметі, плов був таким гарячим, як ніби тільки що приготований.

Вік земний Іоанна був недовгий, і слава не встигла його зіпсувати. Не старіше сорока років він покинув землю. Перед смертю причастився. Священик, боячись з Причастям йти в будинок мусульман, прислав Святі Тайни всередині яблука. А через три роки цьому ж священику вві сні з’явився святий і сказав, що тіло його Бог зберіг нетлінним, і бажає Бог тіло його відкрити і прославити.

Люди всіх вір і всіх національностей почали шанувати Іоанна. «Святий чоловіче, не позбав нас твоєї милості», — молилися вони йому.

У 20-х роках минулого століття малоазійські греки воювали з турками. Ці події увійшли в історію під назвою малоазійської катастрофи. Багато греків утікали й, тікаючи, забирали з собою святині. Так тіло Іоанна потрапило до Греції. У 1925 році воно знайшло спокій в селищі Новий Прокопіон. Це селище на острові Евбея знають сьогодні всі греки.

Тіло Іоанна збереглося чудово. Дивлячись на його мощі, важко повірити, що минуло майже триста років із дня його кончини. Коли схилиш коліна біля його труни, відразу захочеш плакати спокійними й радісними сльозами. А в невеличкій каплиці біля храму можна одягти на голову шапочку й на тіло — пояс. Ці предмети освячені на мощах святого. Шапочку — щоб думки просвітліли, а пояс — щоб плоть від пристрастей не бісилася.

І саме в цей час ти дуже точно розумієш, що найнеобхідніше для людини — це ясність розуму й перемога над пристрастями.

Опублiковано: № 3 (45) Дата публiкацiї на сайтi: 25 November 2010

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 12 з 12
23:22 29.12.2013 | Ольга
Вот так из украинца Иоанна Руського сделали "русского"!
Во время жизни Иоанна Русью во всем мире считалась только Украина, потом московскими царями было придумано название "Россия" (ну чтобы примазаться к не своей - руськой-украинской истории, потому что стыдно им, немцам по происхождению, было настоящей ордынской истории Московии), соответственно изобрели для Московщины термин "Великороссия" - из иностранного же написания слова "Русь", а Украину вместо Руси обозвали "Малороссией". С этим вроде как все согласились (потому что принудили так согласиться) на тот момент, потому что термин с приставкой "мало-" всегда означачал исконную, центральную землю, а с приставкой "велико-" - окраины этого центра. А потом РПЦ МП стала называть Иоанна Русским, этим как бы перечеркивая ее украинское происхождение и присваивая его совсем к другой стране. Отличная работа по дезинформации!
12:41 13.01.2012 | Вячеслав
Икона Св.Пр. Иоанна Русского размещённая в статье находится в Храме Его имени в Москве у м.Кунцевская. Святейший Патриарх Московский и Всея Русси Алексей 2 за месяц до выборов его Патриархом был на о.Эвбея и молился у раки Святого.Что просил не знаем,но первое распоряжение в сане патриарха было указание построить в Москве Храм во имя Св.Пр.Иоанна Русского! На Лазоревском кладбище есть Храм "Сошествия Св.Духа" там есть икона Святого с мощами. У прихожанки заболела дочь -неизлечимая болезнь крови. Мама молилась Св.Праведному Иоанну с великой Верой в исцеление,прихожанка того же Храма оплатила поездку в грецию к Иоаннушке маме и дочери, дочь ПОЛНОСТЬЮ выздровела.В Греции таких случаев 1000-чи и в России много. Сейчас пишется книга о Св.Пр. Иоанне Русском если с кем-то, что-то произошло по молитвам к Святому прошу сообщить на 89161290187@mail.ru/ C благодарностью Чеслав.
12:16 13.01.2012 | Вячеслав
Низкий поклон с пожеланием помощи Божией! С новолетием, Рождеством и наступающим Крещением! Св.Пр. Иоанн Русский не только великий молитвенник Греции(там его мощи)но и России- ВСЕЙ России! Как не пытается враг разделить нас :белорусов,украинцев,русских,молдован и т.д., не получится ведь мы православные-Народ Божий! Можно украсть нефть, газ,руду,лес,Веру украсть нельзя.Потому Мы непобедимы. Истинно веря в Бога и слёзно от Всего сердца молясь Ему,люди получают от Него бесонечную Его силу,бесконечную Его любовь,дар прозорливости,победу над бесами. Вот такую несгибаемую Веру имел Иоаннушка,тогда ещё простой солдат царя Петра.
16:14 13.12.2010 | наталия
С праздником всех! С именинами вас, батюшка!Сил вам духовных и телесных! Вы нам всем нужны.
Братья, православные приходите на спектакль памяти Св.преподомномученицы Великой Княгини Елизаветы. 20,21,22 декабря. Постановка Елены Лазович.Галерея "Соборная". Спаси нас,Господи!
12:15 13.12.2010 | Татиана
Дорогой батюшка Андрей!
Поздравляю Вас с Именинами-днем Св.Апостола Андрея Первозванного! Всех Вам возможных Благ! Татьяна, Львов.
13:35 08.12.2010 | наталья
Статья прекрасная!!! Еще о Иоанне Русском есть статья на сайте pravmir.ru. Тоже плакала. Какой прекрасный юноша был наш Иоанн! Нам бы хоть крупицу их искренней и горячей веры в Господа нашего милосердного.
15:15 29.11.2010 | Nino
Благодаря Максиму Греку я пришла в Православие. Мне совершенно было необходимо знать, что с ним случилось. Нашла его в Сергиевом Посаде.
И очень рада.
А Иоанн Русский стоит у меня в головах. К нам часто приезжают греки. Многие излечились с помощью Иоанна. А другие с помощью нашего Архипастыря Луки Войно-Ясенецкого.
14:33 29.11.2010 | Анна
Дякую за статтю!
21:12 26.11.2010 | Евгений
Когда мы были в Неопрокопионе, нам рассказали о супругах, что пришли в храм с маленьким мальчиком. Мальчик походил по храму, заглянул в раку к Иоанну, и, подойдя к родителям, спросил:
"Как зовут того дяденьку?"
"Сам спроси его", - отвечали ему (то ли беседовали с кем-то у свечного ящика, то ли не поняли, о ком малыш говорит).
Он пошел и спросил. Вернулся назад.
"Он сказал, его зовут Янис (Joanis)".
Так в наши дни святой Иоанн близок к нам и к детской простоте и чистоте прежде всего.
22:08 25.11.2010 | Ирина
Спасибо за статью! Эта статья уже согревает душу!Слава Тебе Боже!Слава Тебе Боже!Слава Тебе Боже!
21:04 25.11.2010 | .
Благодарим Вас за труды.Спаси Господи !!!
21:02 25.11.2010 | Inna
Спасибо за статью о. Андрей! Скорейшего вам выздоровления!!! Мы вас тоже любим!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: