Чому християн так мало, над Церквою сміються, а людина, яка хреститься, асоціюється з невдахою? Я завжди ставив собі це запитання і не знаходив відповіді...
Істина проповідана відкрито — Біблію зі старозавітними оповідями про чудеса, що відбувалися з єврейським народом, можна вільно купити у будь-якому храмі. А Євангеліє — просто так роздають на вулицях. Я бачив текст Нового Завіту, що лежав у багні під вікнами туберкульозної лікарні. Туди його, очевидно, приніс якийсь протестантський проповідник. А хтось із хворих, на жаль, викинув цю розповідь про перебування Бога на землі на вулицю.
Але, крім того, що Бог залишив Біблію, Він же незримо присутній у нашому житті й чекає моменту, аби відкрити Себе людині. Він рідко говорить з нами особисто — особисто Він являється лише святим. Проте з кожною людиною без винятку він говорить мовою подій, що відбуваються в її житті. Наш шлях буквально втиканий цими «дороговказами». Слід лише уважно дивитися навколо себе.
Щоправда, на цьому гарні новини закінчуються. Існують ще й інші «дороговкази», що ведуть зовсім до іншого місця. Вони різноманітні, їх дуже багато.
Світ пропонує привабливу альтернативу тому самозаглибленню, до якого закликає Євангеліє. Якщо ти сильний і сміливий — вір у себе і домагайся всього, чого бажаєш. Роби кар’єру, подорожуй, оточуй себе такими ж, як ти — удачливими та наполегливими. Прийде відчуття, що чогось не вистачає, — чогось, що не можна помацати руками — зацікався модною окультною течією. Медитуй, занурюйся у витончені переживання східних релігій. Хоча й сучасний західний світ створив чимало захопливих практик — як розширити свідомість, змінити реальність, літати в інші світи. Надокучить одне — спробуй інше. Невидимий світ багатоманітний і щедрий на нові відчуття.
Утім, і християнство, якщо не дуже ним заморочуватися, містить корисний набір істин, котрі не дозволяють нам зжерти один одного. А пости` так взагалі корисні для здоров’я. Організм очищається від шлаків... Та й свята вода вдома, насправді, не завадить. Головне — не заглиблюватися. Адже ж ми дивимося телевізор, ми ж у курсі, що священики та церковні ієрархи все частіше стають учасниками непривабливих історій і скандалів. По телевізору показують їхні розкішні будинки, те, як вони їздять на дорогих машинах, а іноді — у нетверезому стані... Усе з ними, взагалі, зрозуміло.
Я давно не звертаю увагу на ЦІ «дороговкази». А якось, років шість тому, мені трапилася підказка, яка пояснює їхню присутність на шляху людини.
Я працював у якійсь організації. Одним із моїх керівників була молода дівчина років двадцяти шести. Її молодість підкреслювали ті книги, які вона завжди носила із собою і читала, коли випадав момент. Це були казки. Я розумів її захоплення — казкарі й фантасти часом висловлюють дивовижні думки, які допомагають збагнути світ.
Якось вона залишила на столі черговий казковий том. Це була книга Дмитра Ємця. Вона називалася «Мефодій Буслаєв. Карта хаосу». Щось на зразок Гаррі Поттера, лише російською. Я розгорнув першу сторінку й прочитав:
«Щоб ефективно битися з Тартаром, непогано зрозуміти його логіку й тактику. Припустимо, що я мо`рок і що існує величезний, небезпечний для мене алмаз-артефакт, який я не можу знищити, оскільки він вічний, прекрасний, сліпучий, і я не можу навіть доторкнутися до нього. Він дужчий за мене. Він пече. Самим фактом свого існування він завдає мені дикого болю.
Якщо я не можу його знищити або зрушити з місця, я намагатимусь його сховати від людей. Як можна його сховати?
1. Створити сотні інших алмазів, схожих на справжній, але зі скла й розкидати навкруги. Зробити ці „алмази“ яскравішими й привабливішими за справжні. Людина хапатиме фальшивку, вражена блиском її граней. Розумітиме рано чи пізно, що це скло, розбиватиме й хапатиме наступну фальшивку, яка знову виявиться склом. Рано чи пізно людина розчарується в усіх алмазах і відвернеться навіть від справжнього.
2. Здаля закидати справжній алмаз брудом або пташиним послідом брехні.
3. Взагалі спробувати зробити алмаз непопулярним каменем. Уперто й систематично твердити, що найсправжнісінький і найдорожчий камінь, скажімо, кварц. Вводити моду на кварц, виготовляти з нього прикраси й т. д. Водночас у книгах, рекламі, анекдотах, на телебаченні не надто настирливо, але часто повторювати, що немає нічого вульгарнішого, безглуздішого, непотрібнішого й смішнішого за алмаз. У кінофільмах робити алмаз неодмінним атрибутом балакучих і дурних тіток, і, навпаки, усе молоде, сильне, варте наслідування пов’язувати з образом кварцу.
4. Упроваджувати суто прагматичний підхід. Повторювати, що алмаз, мовляв, потрібний виключно для різання скла. Викликати в людині бажання розколоти алмаз і використати його складові частини у побуті. Як свердла, склорізи і т. д.
Якщо проводити цю лінію достатньо послідовно, за кілька десятиліть можна домогтися того, що люди взагалі перестануть шукати алмаз і опиняться під повною владою мо`року».
Нам здається, що істина — наче ворота до Діснейленду: там сяють вогні й гримить музика, а добрий продавець на вході продає солодку вату. А насправді — це може бути сьомий поворот з автостради. Лише він веде додому. Інші шість теж кудись ведуть...
Усе це доводить, що Бог створив людину вільною. Ця свобода видається жахливою, коли розумієш, скільки неправильних шляхів навколо. І вона перетворюється на непохитну надію — коли ти йдеш ледь помітною стежкою, що перетинає залиті вогнями автобани й оглухлі від музики площі. А серце починає тихесенько співати, воно відчуває: це дорога додому.
