Кінохроніки № 4 (64)

Кур’єр (1986)

Знятий за популярною в 80-ті роки однойменною повістю Шахназарова, фільм міг зовсім не вийти на екран: його пропускали неохоче, зокрема закидаючи, що герой вийшов безідейний. Проте перебудова вже почалася, і кіноцензура стала не така пильна. «Кур’єр» здобув популярність і звання кращого фільму року. На головні ролі були запрошені непрофесійні актори — однокласники Федір Дунаєвський і Анастасія Немоляєва. Втім, ролі другого плану виконали Інна Чурікова, Олег Басілашвілі, Олександр Панкратов-Чорний.

Головний герой — «бунтар без причини» радянського зразка, юнак, що провалив вступний іспит і, чекаючи на призов до армії, став кур’єром при видавництві. Він вражає всіх навколо як глибиною своїх слів, так і хамуватістю. Щосекундний внутрішній бунт проти похмурого середовища, невгамовна фантазія завдають Іванові купу прикростей і роблять його незручним членом суспільства. Зустрівши дівчину Катю з елітарної сім’ї (на прикладі їхньої дружби показане соціальне розшарування в Союзі), він ненадовго знаходить споріднену душу, але чи зможуть вони обидва понести тягар бути не такими, як усі? Цей фільм, можна сказати без перебільшення, давно розтягли на цитати.

Діти небес (1997)

Маджид Маджиді — один із найвідоміших іранських режисерів, а «Діти небес», у свою чергу, — його найзнаменитіший фільм. Зачин стрічки — простіше нема куди: брат губить сестрині черевички, і діти змушені приховувати це від батьків, адже в тих усе одно немає грошей на нове взуття. Так Алі й Захра вправно обходяться однією парою розвалених кросівок на двох, проте їхня винахідливість має несподівані наслідки. Нехитра історія розвивається на тлі повсякденного побуту скромної іранської родини, показаний традиційний уклад: дім, школа, вулиця.

Тема дитинства, представлена в цьому фільмі, об’єднує чимало творів Маджиді. Сам режисер походить із бідної родини і багато знімає про бідняків, про красиву й горду бідність, якої не соромляться. За його словами, стрічка «Діти небес» автобіографічна і знімалася на тих самих вулицях, де він бігав дитиною. Як у багатьох своїх фільмах, Маджиді запросив до участі в картині непрофесійних авторів: за його думкою, вони щиріші у проживанні ролі. Це, безперечно, стосується дуету, що зіграв Алі й Захру.

Цей зворушливий фільм можна дивитися разом із дітьми.

Зірочки на землі (2007)

При словах «кіно Болівуду» постає такий асоціативний ряд: юнаки, дівчата в сарі, що кружляють у танці, розбиті серця, розлучені закохані, які впевнено подолають усі перешкоди на шляху до хепі-енду. Але є фільми, що відходять від цього шаблону, до них належить і стрічка «Зірочки на землі» успішного молодого режисера Ааміра Кхана, котрий зіграв одну з головних ролей у своєму фільмі. Перед глядачами — історія хлопчика Ішана, славного і кмітливого, але з певними труднощами в навчанні. Батьки втомились битися над підвищенням успішності сина і здають його в спецшколу, де він також стає вигнанцем і сумує за родиною. Лише молодий учитель малювання зміг розгледіти реальну проблему хлопчика — дислексію — і допомогти йому розкрити свої таланти. Недостатньо було відшукати причину бід Ішана, значно складніше — переконати його самого повірити у свої сили.

Фільм нагадує, що кожна людина — унікальна, і до будь-якої дитини та дорослого можна і треба шукати свій підхід, який обов’язково знайдеться, якщо в серці панує любов.

Ірина Малішевська

Мері та Макс (2009)

Є теми, на які дуже важко говорити, а тим паче зняти кіно, та ще й так, аби глядач із задоволення його «проковтнув». Австралійському режисерові Адаму Еліоту пощастило створити фільм, де піднято проблеми, про які зазвичай не говорять, щоб не псувати настрій співрозмовнику. Це стрічка про людей, яких немає в суспільстві, точніше, про тих, кого суспільство намагається відсунути на задвірки своєї свідомості.

Анімаційний фільм «Мері та Макс» знято за реальною історією дружби двох самотніх і, за мірками цього світу, «дуже дивних» людей. Вони живуть на різних континентах, Максу — сорок чотири, Мері — лише вісім років; у кожного з них вистачає своїх страхів, комплексів і проблем. Що спільного може бути між ними? Як виявилось, дуже багато.

Напевно, кожен хоч раз у житті відчув гірке почуття беззахисності, покинутості — такої, як у розпачливому благанні у Вознесенського в «Пісні акина»: «Пошли мені, Боже, рівню, — щоб не так самотньо було». Фільм сповнений чорного гумору, пародій на американське суспільство, але при цьому «Мері та Макс» — дуже світла історія про справжню дружбу, яка все-таки є в цьому світі.

Варвара Зуєва

Опублiковано: № 4 (64) Дата публiкацiї на сайтi: 02 September 2013

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 2 з 2
14:13 13.11.2013 | lena
Звёздочки на земле - СУПЕРСКИЙ фильм. Длинный - смотрела за неимением времени в 2 захода, но некоторые моменты даже пересматривала. Очень понравился. Также понравился моему 8-летнему пелемяннику.
В котрорый раз согласна с о. Андреем (Ткачевым) в том что нам нужно учится у индусов воспринимать жизнь так как они - делая акцент на духовном. В европе такой фильм по-любому не смогли бы снять.
14:22 03.09.2013 | Лилия
Макса и Мери не смогла досмотреть. Мне не понять, зачем режиссер решил сделать это в формате мультфильма.

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: