Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Коли часу більше не буде

Часом мене охоплює жахлива туга за часом минулим. І необов’язково за яскравими та приємними моментами. Часто за найпересічнішими. Просто було щось, якийсь унікальний, неповторний момент — і більше його немає, пішов у небуття. Адже це катастрофа: чогось більше немає, і немає назовсім... Але особливо часто така туга йде рука в руку зі спогадами про дитинство. Спогадів не так уже й багато, просто низка неясних образів про інакший світ, на диво простий і цілісний. Коли ж я прочитав оповідання С. Козлова, де Ведмежатко так само як і я плаче за часом минулим, то зрозумів: не лише мене охоплює туга від того, що ріка тече, і двічі в неї не увійдеш, тому що тієї ріки вже немає. А раз не я один сумую за минулим, що пішло у небуття, то, можливо, коли Господь витре всяку сльозу, коли часу вже не буде, а сам час не просто зникне, відпаде через непотрібність, а певним чином увійде в повноту майбутнього життя. Кожен унікальний момент часу минулого буде в цьому новому світі без часу. І якщо це справді так, то відкривається дивовижна надія: якщо сподоблюсь досягти життя майбутнього віку, то мені відкриється світ мого дитинства, той самий світ дивовижної цілісності й простоти. Не можу стверджувати, але дуже сподіваюся, що все це долучається до майбутніх благ, обіцяючи які, Господь закликає до Себе.

Опублiковано: Архів Дата публiкацiї на сайтi: 13 December 2011

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 5 з 5
14:21 26.02.2012 | N
Так чувствуют на самом деле многие люди. Это так и должно быть!! В лучшие минуты это чувство вдруг приходит, а в худшие - разум об этом напоминает, чтобы можно было жить дальше. Иначе все бессмысленно. Дай Бог, чтобы автор не ошибся!!!












18:30 24.12.2011 | Sergej
Полностью согласен. Жаль, конечно, но в детстве казалось, что времени - полным-полно, а вот вырос - и печально стало. Много сил потратил не на то, что нужно было. Зато сейчас детям советую читать побольше. Даже нашел сайт, который им самим можно позволить просматривать - да и для детей - http://www.biblikos.org.ua/ - библия для детей
01:18 17.12.2011 | Алексий
отец Савва, пусть хранит вас Господь.
11:47 14.12.2011 | Александр
Спасибо за публикацию!
Здесь небольшая ремарочка:

http://brusilovsky.livejournal.com/8272.html
00:31 14.12.2011 | Мартын
Спасибо за эту статью! Время проходит, его не вернуть, жаль...
Очень хочу, чтобы автор оказался прав в своих предположениях!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 4149439318442625.
Отрок.ua в: