Якщо молитва неможлива без призивання Імені, то лихослів’я як постійне призивання лихих імен — це прямий ворог молитви. В боротьбі з цим гріхом важлива самодисципліна та увага до себе. Слово народжується з думки, значить, щоб не грішити у слові, потрібно не дозволяти собі лихословити подумки.

Християни називаються «словесними вівцями Христової череди». Вони живляться Словом як чистим словесним молоком (1 Пет. 2, 2). Вони вірять у втілення Слова, чиє буття не має початку; служби християнські словесні (німий не може бути священиком, а глухий без сурдоперекладу нічого в богослужінні не зрозуміє). Тобто словесність — це відмінна риса християнина. Йому має бути властиве чутливе і трепетне ставлення до слова.

Згідно з Євангелієм, слово — це меч, і насіння, і ім’я Боже. За такого ставлення до дару слова особливим є і ставлення до словесних гріхів. Вони — не дрібниця, оскільки їх чути на Небі. До словесних гріхів належать брехня, наклепи, нашіптування, лихослів’я. Зупинімося на останньому.

Лайка — це ніби антимолитва. Якщо молитва неможлива без призивання Імені, то лихослів’я як постійне призивання лихих імен — це прямий ворог молитви. Як не може текти з одного джерела і гірка, і солодка вода, так неможливо одним вустам промовляти благословення і прокляття, призивати Творця і принижувати створених Ним. Всі ми повинні ретельно стежити за тим, щоб не розпускати язика і не примножувати своїми словами кількість скверни, що існує в світі.

В боротьбі з цим гріхом важлива самодисципліна та увага до себе. Слово народжується з думки, значить, щоб не грішити у слові, потрібно не дозволяти собі лихословити подумки. А ще важливо, що лихослів’я — це часто словесний ексгібіціонізм людини, яка хворобливо сконцентрована на темі статі і в словах висловлює світ своїх непреображених бажань і нею самою не зрозумілих інтуїцій. Там, де немає правильного статевого виховання і здорового ставлення до теми статі, є всі умови для існування мерзенної лексики.

На древніх іконах біси зображались із декількома обличчями, одне з яких розташовувалось на місці статевих органів. Таким чином іконописці давали зрозуміти, що розумова діяльність падших духів кручена догори ногами і спрямована не вгору, а вниз. Якщо в людини подібний хід думок, якщо її розумова сила плазує в пилюці, то звідси і походять хибні думки та погані слова.

Варто підкреслити, що тут ми маємо на увазі саме словесну скверну, тобто не просто слова типу «дурень» чи «божевільний», за які ми також будемо відповідати, а саме матюки. Вони є бісівським гавканням. Поява перед святими бісів часто знаменувалась найогиднішою, відбірною лайкою. Це образ їх думок, це відображення їх духовної природи. Вони бажають людині усякої ганьби, всілякого осквернення і там, де можуть, роблять це ділом, а де ні — думкою і словом.

Якщо побажання блага, навіть такі звичні як «будьте здорові!», якщо благословення і просто добрі, ласкаві слова несуть в собі дійсну силу, то, звичайно, всі відсилання на різні літери і подібні цьому звернення людей один до одного чинять безсумнівне зло в світі духовної реальності.