Швидше, вище, сильніше!

Те, що ми сьогодні називаємо спортом, вчора було звичайним життям людини. Людина бігла, стріляла з лука, пливла, переносила важкі речі, боролась, керувала човном і робила ще багато чого такого, за що сьогодні їй би заплатили гроші і показали по телевізору.

Спорт виріс із життя та його потреб. Потім перетворився на предмет амбіцій та великих грошей. А проте, спорт потрібен людині, в т.ч. віруючій. Якщо говорити про субкультуру міста, то людина міська поступово деградує не тільки морально, але й фізично. Вона не рубає дерева, не носить воду з колодязя, не копає землю, не йде за плугом, тобто не робить того, що робили перед нею сотні та сотні поколінь. Гротескні футуристичні прогнози представляють людину майбутнього з потребою мати лише пальці для клавіатури, очі та вуха, підсилені лінзами та апаратами. Таким і буде майбутнє людини міської, якщо вона не буде займатись собою, не впадаючи при цьому в крайнощі. Я маю на увазі, що людині не потрібно будити в собі «приховані сили організму», паранормальні можливості, не потрібно виснажувати себе дієтами, йогою або чимось іще. Треба просто підтримувати себе в нормі, не перетворюватись на кисіль, — на людину, яка боїться будь-якого фізичного навантаження. Тому цілком корисно, і християнину також, вибігати на стадіон, ходити в басейн, брати в руки гантелі та ін.

Заняття спортом корисне й тим, що побічно вирішує проблему вільного часу. Є люди, в яких цього часу немає. І навпаки, — є ті, які гинуть від надлишку вільного часу. Відносно них справджується слово премудрого Сираха: Бездіяльність навчає злу. Якщо запитати, що краще: вбивати час у безглуздій компанії, за картами чи за комп’ютерними іграми — або піти до спортзалу чи басейну, то висновок напрошується очевидний: в цій ситуації спорт може врятувати людину від багатьох дурниць.

Спорт потрібен молодим. Вони повинні перемагати себе, ставити перед собою завдання та вирішувати їх, переборювати втому, тобто робити все те, що загартовує волю людини, формує її. Спорт тут — незамінний помічник. Є багато тренерів, які завдяки своїй батьківській мудрості повитягали з підворіття чудових хлопців, привели їх до зали. Не в тому справа, що не всі потім стануть чемпіонами. Річ у тім, що багато хто не скотиться до наркоманії та пияцтва, моральної деградації. Багато з тих, хто уник життєвого дна, вдячні за це спорту і гарним спортивним педагогам.

Спорт має чудову профілактичну дію. Він ставить бар’єр на шляху до все тієї ж наркоманії та інших молодіжних вад. Відомо, що наркоман не одразу бере до рук шприц. Є деяка динаміка в його падінні. Все починається з паління. Не анаші, ні, — звичайного тютюну. Людині, що палить тютюн, на якомусь етапі легко перейти на «травку». Це доведено сучасними дослідженнями. Відсоток наркоманів серед тих, що палять, у десятки та сотні разів перевищує такий самий відсоток серед тих, що не палять. Так от, коли людина займається спортом, ставить перед собою мету фізичного вдосконалення, радіє, відчуваючи себе здоровою та міцною, то їй не потрібен ані тютюн, ні горілка, а відповідно, не потрібні й більш небезпечні та руйнівні речі.

Все сказане стосується спорту як такого собі мінімального добра. При тому, як мені здається, це стосується переважно мешканців міста. Людина, занурена в сільську працю, і без того несе достатнє фізичне навантаження. Їй би навчитися не шукати відпочинку у пияцтві — і годі з неї. Що ж стосується православної людини, яку не потрібно оберігати від деградації спеціально, яка сама оберігає себе від цього, то їй зовсім не обов’язково займатися спортом регулярно, систематично. Але і їй, напевно, потрібно підтримувати себе в формі. Потрібно берегти здоров’я, яке знадобиться нам для каяття. Впокорювати свою плоть за зразком древніх подвижників здатний далеко не кожний. Більшість навпаки потребує не того, щоб не митися ніколи, а щоб обливатись холодною водою і загартовуватись; не того, щоб сидіти на одному місці безвилазно, а щоб робити прогулянки аж до фізичної втоми, адже це корисно і для здоров’я, і для розуму. Тобто необхідно вести активний та здоровий спосіб життя. Ось це, я думаю, і потрібно православній людині.

Опублiковано: № 1 (12) Дата публiкацiї на сайтi: 10 September 2007

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: