Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Сини Божі й дочки людські

Хто такі «велетні»?

У біблійній книзі Буття чимало загадкових місць, та одне з них, на початку шостої глави, викликає особливо багато питань...


Текст каже: «Як почали ж люди намножуватись на землі, народилися в них дочки, побачили сини Божі людських дочок, що вродливі вони, та й брали їх собі за жінок, хто котру вподобав. І промовив Господь: не перебуватиме Дух Мій у людині назавжди, бо вона також є плоть; нехай віку її буде 120 років. За тих днів на землі були велетні, особливо відтоді, як стали приходити Божі сини до людських дочок, і вони їм народжували: то були сильні, славні від віку люди».

Ця історія наводиться безспосередньо перед розповіддю про Потоп, і стає зрозумілим: тут описано межову ступінь розпусності допотопного людства. Та, власне, що там відбувалося, так і лишається неясним. Хто тут названий синами Божими? У якому смислі вони брали собі за дружин «дочок людських»? Що таке 120 років: межова тривалість людського життя чи час, що лишився до Потопу? Хто такі «велетні» і яким чином вони стосуються цих загадкових шлюбів? Найважливіше, звісно, розібратися з «синами Божими».

Звернення до Тлумачної Біблії за редакцією Лопухіна буцімто дає нам відповідь на всі питання. Але відповідей чомусь декілька: «Одні, переважно іудейські рабини... бачили тут вказівку на синів вельмож і князів, узагалі вищих та знатних станів, котрі буцімто брали шлюб з дівицями з нижчих верств суспільства... більшість інших іудейських та християнських тлумачів давнини, разом із раціоналістами нового часу, під „синами Божими“ розуміють ангелів. Будучи ґрунтовно розвиненою в апокрифічних книгах — Єноха та Ювілеїв і в творах Філона, ця думка у перші століття християнської ери була настільки широко відомою, що її поділяв навіть багато хто з отців та вчителів Церкви (Іустин Філософ, Іриней, Афінагор, Климент Александрійський, Тертулліан, Амвросій та ін.)...».

Разом із тим існувала і третя точка зору, яку (щоправда, без особливої аргументації) поділяє і автор Тлумачної Біблії: йдеться про нащадків Сифа, третього сина Адама та Єви, котрі стали брати шлюб з дівчатами з роду Каїна, проклятого братовбивці. І ця думка знаходить серйозну підтримку отців Церкви: її поділяли святі Іоанн Златоуст, Єфрем Сирін, Кирил Єрусалимський та інші. Що стосується 120 років, Тлумачна Біблія бачить в них час, відпущений людству для виправлення. «Велетні» розуміються там як зіпсуті, пропащі люди, оскільки саме їх іменування нефілім нагадує єврейське дієслово нафал «падати», при цьому їх народження ніяк не пов’язане з цими незаконними шлюбами.

Спрощено кажучи, можна сказати, що існують дві теорії: сини Божі як духи чи Ангели і сини Божі як люди, особливо благочестиві чи особливо могутні. Як же виникли настільки різні тлумачення? Якщо ми звернемося до найбільш ранніх джерел, ми побачимо повну одностайність: під «синами Божими» слід розуміти падших духів. Деякі рукописи грецького перекладу Старого Завіту в цьому місці замість слова «сини» містять слово «ангели», а апокрифічні «Книга Ювілеїв» і «Завіт дванадцяти патріархів» оповідають нам історію падіння ангелів із земними дівчатами. Знаходимо ми її у іудейських письменників елліністичного періоду (Філона Александрійського та Йосифа Флавія) і в ранніх християнських авторів.

Ось що повідомляє Йосиф Флавій: «Нащадки Сифа були упродовж семи поколінь у непохитній вірі, що Господь Бог володар усього існуючого, і були цілковито віддані доброчесності. Тоді ж, з плином часу, вони ухилилися від батьківських звичаїв у бік зла, оскільки вже не мали необхідної пошани до Бога і ставитися несправедливо до людей; ту ревність до доброчесності, що її вони виявляли раніше, вони замінили тепер удвічі більшим злом у всіх своїх вчинках. Внаслідок цього Господь почав вороже ставитися до них. Справа в тому, що чимало ангелів почали знатися з жінками і від цього пішло покоління людей гордовитих, які покладалися на свою фізичну силу і тому зневажали все добре». Звернімо увагу, що Флавій також говорить тут про нащадків Сифа, але «синами Божими» є зовсім не вони. За такого підходу 120 років — це максимальна тривалість людського життя, а велетні — діти, народжені від подібних шлюбів.

Християнський апологет мученик Іустин Філософ у своїй «Другій апології» пише: «Бог, Який створив увесь світ, підкорив земне людині й улаштував небесні світила для зростання плодів і для здійснення перемін часу, встановивши їм Божественний закон (що, вочевидь, Він зробив для людей), довіривши піклуватися про людей та піднебесне поставленим на це ангелам. Але ангели порушили це призначення: вони дійшли до того, що зійшлися з жінками, і народили синів, так званих демонів: а тоді, нарешті, поневолили людський рід, почасти за допомогою чародійних писань, частково за допомогою страхів та страждань, що їх вони завдавали, а то й через навчання жертвоприношенням, курінням та узливанням, що їх самі стали потребувати, уярмившись пристрастям та хтивості; і вони посіяли між людьми вбивства, війни, любодіяння, розпусту і всіляке зло. Тому і поети, і міфологи, не знаючи, що все, ними описане, робили з чоловіками та жінками, містами та народами, ангели та народжені від них демони, приписали це самому Богові та синам народженим, мов від сім’я Його».

Подібне кажуть й інші ранньохристиянські письменники, наприклад, святі Афінагор та Климент Александрійський, і деякі іудейські автори. Але вже в середині ІІ століття н.е., як повідомляє Талмуд, іудейський мудрець Шимон бар Йохай не просто наполягав на тому, що тут маються на увазі сини могутніх людей, але й прокляв тих, хто і справді вважав їх синами Бога, оскільки це звучало богохульно. Мабуть, у ті часи християнська віра в Ісуса як Сина Божого примушувала ставитися до подібного роду уривків з особливою підозрою. Частково про це свідчить «Діалог з Трифоном іудеєм» мученика Іустина Філософа. Хоча це місце з книги Буття і не згадується там прямо, але Трифон докоряє Іустину тим, що в його богослов’ї ангели згрішили і відпали від Бога, а для самого Іустина таке уявлення про ангелів тісно пов’язане з вірою в Христа як Сина Божого.

Звідки ж узялося пояснення, що синами Божими називаються тут нащадки Сифа, третього сина Адама та Єва? Його запропонував маловідомий християнський автор ІІ століття Юлій Африкан, і певний час воно залишалося не надто популярним. Але потім з ним погодився Кирил Єрусалимський, якому випало вступити в суперечку з імператором Юліаном Відступником, котрий відроджував язичництво. Імовірно, імператор-язичник посилався саме на це місце як на свідчення, що «синів Божих» і без Христа було досить, і Кирил таке тлумачення рішуче спростував на користь версії Африкана.

Ми знаємо її, передусім, з 22-ої «Бесіди на Буття» святителя Іоанна Златоуста, де він із притаманною йому емоційністю сперечається з неназваними опонентами: «слід ретельно дослідити це місце і спростувати марнослів’я тих, котрі про все говорять необдумано... аби ви простодушно не слухали тих, котрі виголошують хульні промови і зважуються говорити на свою голову. Вони кажуть, нібито це сказано не про людей, але про ангелів; їх буцімто Писання назвало синами Божими. Але, по-перше, нехай вони покажуть, де ангелів названо синами Божими... чи не безумно казати, мовляв, ангели прихилилися до життя з жінками й безтілесна природа принизилася до того, що зійшлася з тілами?.. Ми вже раніше сказали вам, що Писання має звичай і людей називати синами Божими. Оскільки вони вели рід свій від Сифа і від сина його, названого Єносом („тоді, каже Писання, почали були закликати ім’я Господнє“), то його подальших нащадків у божественному Писанні названо синами Божими, тому що вони досі наслідували чесноти предків; а синами людськими названо тих, хто народився до Сифа, від Каїна, і від нього веде свій рід».

Здавалося б, коли йдеться лише про те, що нащадки Сифа стали брати собі за дружин дівчат з нащадків Каїна, що особливого в такій поведінці, чому вона має наводитися як приклад нечестя? Златоуст пояснює: «вони запрагли цієї справи не з бажання дітонародження, але з непомірної хтивості... краса обличчя була для них причиною блудодіяння та нестримності». У відповідності до цього 120 років трактуються як період, на який було відкладене покарання, а велетні — просто як могутні люди, жодного прямого зв’язку між цими шлюбами та їх народженням Златоуст не наводить.

То що ж насправді означає цей текст? Відповідь значною мірою залежить від уточнюючого запитання: для кого саме? Якщо говорити про те, що початково хотів сказати автор і що побачили в тексті його сучасники, вочевидь, картина буде цілком однозначною. Усі відомі нам апокрифічні, найдавніші іудейські та християнські джерела однозначно бачать тут вказівку на шлюби між падшими духами та земними дівчатами, інша можливість навіть не розглядалася. До того ж уже святий Іустин Філософ пов’язав цю оповідь із розповсюдженими серед язичницьких народів міфами про шлюби богів і смертних. Уявлення про ці шлюби, що від них народжуються великі царі та герої (велетні), справді були широко розповсюджені у давньому світі: саме так міфи описували походження, наприклад, Гільгамеша, Геракла, Енея, Ромула та Рема. Для царя тих часів було цілком звичайним заявити про своє неземне походження як про доказ свого права на владу.

Та хіба можуть демони брати шлюб із земними жінками? Тут можна пригадати, що в Біблії язичницькі культи постійно порівнюються з блудом, з порушенням вірності Єдиному Богу. Утім, тут навіть не знадобиться надто багато алегоричних розумінь — ми чудово знаємо з Біблії та інших близькосхідних текстів про храмових блудниць та різні культи родючості. Язичницька релігія такого типу нерозривно пов’язана з оргіями, учасники яких не просто задовольняли свою хіть, але справді думали, що беруть шлюби з божествами, котрих вони вшановують. Ті ж Ромул і Рем, засновники Риму, народилися, згідно з переданням, від шлюбу бога війни Марса та жриці-весталки. І перші читачі чи слухачі книги Буття бачили приклади подібних «шлюбів» серед навколишніх народів, а часом таке траплялося й серед самих ізраїльтян.

Але минули століття, подібні культи й міфи пішли в далеке минуле, проте з’явилося досить детальне вчення про Ангелів і демонів як безплотних духів. Тепер попереднє розуміння загадкового епізоду з шостої глави Буття виглядало суперечливим, та й, мабуть, небезпечним: як це дівчата виходили заміж за ангелів?! Іудейським та християнським богословам просто необхідно було запропонувати нове пояснення. Так з’явилися інші пояснення: іудеї, переважно, воліли говорити про «синів Божих» як про правителів та могутніх людей, християни — як про доброчесних нащадків Сифа. Відтоді як з’явилися ці тлумачення, загалом, не було запропоновано ніяких нових гіпотез та аргументів, і досі біблеїсти повторюють приблизно ті ж докази на користь однієї з теорій.

Яке ж тлумачення можна вважати правильним? Відповідь залежить від відповіді на запитання: для якої аудиторії? Далеко не завжди можна говорити про єдине, раз і назавжди дане значення того чи іншого біблійного тексту. Ми можемо зі значною мірою впевненості стверджувати, що автором і першими слухачами й читачами він розумівся так і так, але це розуміння почасти було зумовлене їх картиною світу, яка відтоді неабияк змінилася. Інакші часи, інакші завдання можуть приводити тлумачів до дещо інших рішень, які будуть необхідні в новому контексті. Саме так зазвичай автори Нового Завіту і цитують Старий Завіт, розуміючи ті самі слова в дещо іншому значенні й пов’язуючи давні пророцтва безпосередньо з євангельською історією.

Сьогодні нам може видатися це дивним, але таке поступове розкриття смислу в історії теж можна вважати частиною Божого задуму. Біблія є книгою Церкви не в тому розумінні, що Церква замкнула її на ключ і нікого до неї не підпускає. Ця книга живе у Церкві, розкривається в ній, отримує в ній нове й глибше осмислення під дією того ж Святого Духа, Який колись надихав людей, що написали цей текст.

Опублiковано: № 3 (51) Дата публiкацiї на сайтi: 07 July 2011

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Сини Божі й дочки людські

Сини Божі й дочки людські

Андрій Десницький
Журнал «Отрок.ua»
У біблійній книзі Буття чимало загадкових місць, та одне з них, на початку шостої глави, викликає особливо багато питань... Хто тут названий синами Божими? У якому смислі вони брали собі за дружин «дочок людських»? Що таке 120 років: межова тривалість людського життя чи час, що лишився до Потопу? Хто такі «велетні» і яким чином вони стосуються цих загадкових шлюбів?
Розмiстити анонс

Результати 1 - 18 з 18
03:15 05.02.2018 | Анатолий
Мысли вслух: кто такие сыны Божьи которые брали себе дочерей человеческих. О каком количестве идёт речь? 10 000 или 1000 а может 200 ? В любом случае их было немного но достаточно. Почему это могли быть не ангелы? В Новом Завете Господь говорит что ангелы не имеют пола ни ж. , ни м.
Это вероятно были сыновья человека который современным языком был рождён свыше и жил по духу.
Его сыновья до того момента как находились , говоря сегодняшним языком в лоне церкви, т.е. под опекой папы и возможно там и дядей они делали дела, присущи детям Божьим ( по плодам их узнаете их).
Оторвавшись от питающего их корня ( Я -Лоза, а Отец Мой Виноградарь) они уподобились овцам блуждающим (не имея пастыря).
Но возвратились ныне к Пастырю и Блюстителю душ ваших.
Я взял те цитаты из Писания с которыми трудно не согласится и как понимаю сам. Так мне открыл Дух. Поделился так как побоялся утаивать, может кому то это надо.
А всем нам желаю спасения через Иисуса Мессию
19:40 28.01.2017 | Dmitriyma
Добрый день!
15:40 17.12.2016 | Евгений
Отличная статья, приводится интересный новый смысл: "Когда люди начали умножаться на земле и родились у них дочери, тогда сыны Божии увидели дочерей человеческих.", - смысл что слово "сыны божии" необходимо взять в тексте в кавычки, что речь могла идти об участии в языческом культе, в этих оргиях когда люди шли чтобы совокупляться с "богами"...
15:37 17.12.2016 | Евгений
Отличная статья, приводится интересный новый смысл: "Когда люди начали умножаться на земле и родились у них дочери, тогда сыны Божии увидели дочерей человеческих.", - смысл что слово "сыны божии" необходимо взять в тексте в кавычки, что речь могла идти об участии в языческом культе, в этих оргиях когда люди шли чтобы совокупляться с "богами"...
14:09 06.04.2016 | Евгений
Статья интересная. Давно интерисуюсь данной темой. Во многом, вывод автора об искаженном отображении более древних "языческих" культах, близок моим собственным исследованиям. Например, в "Махабхарате" бог солнца Сурья овладел принцессой Кунти не физически, а с помощью "своего мистического духа" оставив ее девственицей. Спустя 10 месяцев она родила ребенка с вросшими в кожу золотыми доспехами, оставшись, опять же, девственицей. "Ветхозаветные авторы" не могли не знать подобные истории окружавших их соседних народов.
23:59 01.02.2016 | Николай
Тема: "Кто такие сыны Божии? Быт6:1-4”
Добро пожаловать зайти в сайте,кому интересует тема


http://www.stihi.ru/2016/01/28/8786
08:46 03.01.2016 | Надежда
Впервые читая этот отрывок все понимаешь правильно, без лукавства. Сыны божии явно не сыны человеческие! Но потом становится любопытно и начинаются поиски . А может так, а может эдак? Любопытство и ложь рядом ходят. Не мудрствовать лукаво важно на мой субективный взгляд!
13:51 20.03.2014 | ТЕОДОРС
СЫНЫ БОЖИИ ВЕТХОМ ЗАВЕТЕ ЭТО АНГЕЛЫ. ОНИ ВХОДИЛИ ДОЧЕРЯМ ЧЕЛОВЕЧЕСКИМ (еврейской библии "адамовым") и рождали им полубогов или полуангелов . значит кто то из не человеческого рода входил человеческим дочерям а ангелы это всегда мужской пол. дьявол знал что семя жены его порозит и он сделал так чтобы семя жены смешивалось с ангелами и чтобы Божий план рухнул но Бог ангелов сковал узами адского мрака(2петра 2:4) которые не сохранили своего достоинства(иуда 6) а тих исполинов и людей истребил потопом. читайте эти стихи еврейской библии или слушайте план спасения Абрама фаста о всемирном потопе. БУДЬТЕ ЗДРАВЫ!
17:15 11.03.2013 | Роман
Книга пророка Осии 1:10.

Бытие 6:7 И сказал Господь: истреблю с лица земли человеков которых Я сотворил, от человека до скотов, и гадов и птиц небесных истреблю, ибо Я раскаялся, что создал их.
09:47 03.05.2012 | Павел
Православные, опомнитесь! Какие ещё падшие духи, когда сам князь мира сего не может, подобно Богу Нашему Иисусу Христу воплотиться в человека-антихриста, зачав от земной женщины.
07:06 15.02.2012 | АлекШторм
Захария Ситчин. У Египтян есть сказания о Богах, спустившихся с неба. Вполне вероятно, что и данные мифы, положившие основу религии, базируются на хрониках жизни пришельцев, создавших людей для каких-то своих целей! Ситчин говорит, что для работы на золотых рудниках! Сами же пришельцы были неимоверно развиты и были долгожителями, что вполне вероятно воспринималось людьми как атрибут Божественности. Сегодня есть мнение, что некоторые роды сохранили в себе "некие" гены и действительно сейчас контролируя знание, контролируют нас. Один из великолепных способов контролировать людей - ограничить их возраст. Представьте себе мудрость даже человека прожившего в трезвом уме и физической форме пару сотен лет и нынешнего среднего человека, который к концу своей жизни стал о чем то догадываться, но немощь тела и склероз..... Подходя с позиции логики я расцениваю мысль Ситчина как имеющую право быть. Захария Ситчин Божество 12 планеты.
05:21 18.09.2011 | Андрей
Господи! Как больно и тяжело видеть на православном(а православном ли?) сайте оккультную гностическую статью! Запомните раз и навсегда. "Сыны Божии" это потомки праведного Сифа и сына его Еноса!
16:33 05.08.2011 | Михайло
А почему сыны Божии отождествляются именно с падшими ангелами? Может наоборот - речь идет о не падших ангелах, потому-то это и было расценено как грех и беспорядок?
22:11 17.07.2011 | Тарас
По теме видео,интересно,это подделка?http://vkontakte.ru/video84285426_160737211
16:43 15.07.2011 | не важно
А чем ето аргументируется...?
21:21 12.07.2011 | Оптимист
Сын Божий Единородный Несотворенный Иисус Христос.
В этом и есть истина. С этой позиции нужно толковать писания. По этому сыны Божии, во множественном числе, всего лишь люди (скорее всего потомки Сифа). И уж ни как не от Ангелов или демонов.
15:02 08.07.2011 | Максим
"Языческая религия такого типа неразрывно связана с оргиями, участники которых не просто удовлетворяли свою похоть, но действительно думали, что вступают в браки с божествами, которых они почитают." - вот что видели израильтяне, вот чему они предавались. Не браках с богами идет речь, а о том, что язычники и израильтяне думали, что в ходе оргий вступают в "брак" с богами.
13:35 08.07.2011 | Юрий
"Те же Ромул и Рем, основатели Рима, родились, согласно преданию, от брака бога войны Марса и жрицы-весталки. И первые читатели или слушатели книги Бытия видели примеры подобных «браков» среди окрестных народов, а порой им предавались и сами израильтяне". Так что видели первые читатели или слушатели Книги Бытия? Чему предавались окрестные народы и даже сами израильтяне? Бракам с богами?

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: