Свій талант

Мені хочеться розплакатися, коли я дивлюся балет. Не те щоб він мене зворушував до сліз, просто заздрю і рву волосся на голові з відчаю: «Я ніколи ТАК не зможу. Ніколи мені не вигинатися лебедем, не приймати від шанувальників „Рафаелло“ та червоні троянди, ніколи не носити пачку, ніколи не чути аплодисментів глядачів... Ех, мамочко, що ж ти не віддала мене до балетної школи?! Бути б мені зараз прима-балериною!»

Мабуть, доречно ставити діагноз істерія, тому що плакати і тупати ногами мені хочеться досить часто. Коли в навушниках звучить голос моєї улюбленої співачки, хочеться заспівати разом із нею на всю країну. І не треба мені слави та грошей. Просто співати на весь голос, від усієї душі. Здається, варто лише рот розкрити — і з нього на весь тварний світ поллється пісня дивовижна. Та де там! Збираю волю в кулак, мовчу. Колискова напівпошепки, під акомпанемент сусідського телевізора, і два вірних слухачі — ось моя публіка, ось моя сцена, ось мої гонорари. Тут не так, як з балетом. Мама чесно відвела мене до музичної школи. Мене прийняли — слух і голос дозволяли стати юним даруванням. Тільки от біда — на початку заняття у мене з’явилися геть інші плани, і до музичної школи я більше так ніколи і не дійшла. Повернути б роки...

Скрегіт зубів чути, коли я заходжу до виставкової зали молодих художників країни. З усіх напрямків мої улюблені — всі. Мені подобаються художники всіх часів і народів. Бо для того, щоб зрозуміти картину, досить вивчити епоху. Цьому мене навчили. Тому мені хочеться малювати, як Пікассо, як Моне і Мане, як Ренуар і Рафаель. Але поки я можу малювати тільки як Малевич, якщо дивитися на його творчість під певним кутом і забути про те, що він малював щось, окрім квадрата.

А ще на мене нападає хандра, коли я розумію, що ніколи не стояти мені зі скальпелем у руках, командуючи: «щипці... перевірити пульс... ми його втрачаємо...». Статечний, талановитий, дуже привабливий лікар у гарній зеленій шапочці та з краплинками поту на чолі (від напруги) — це я у своїх фантазіях.

Пробувала писати роман — але й тут каверза. Виявилося, папір не вміє брехати. І щоразу, коли я приступаю до написання геніального шедевра, мої думки матеріалізуються на папері в пошлятину й анекдот.

В актори мене не візьмуть — я стаю п’яною від загальної уваги і втрачаю контроль над собою. Мені хочеться слави, та не хочеться зубрити тексти й догоджати продюсерам. Не хочеться витримувати конкурси і битися за головну роль.

Була можливість вивчити іноземні мови: збери волю в кулак — і будеш говорити трьома мовами щонайменше, як рідною, радянською... Ні, тепер залишається тільки слухати із заздрістю, як мої одногрупники щебечуть з іноземцями, у той час як я згадую відмінювання дієслів.

От і думаю, гадаю, де ж мій талант, що його ввірив мені Господь? Бо ж відповідати потім доведеться. І не скажеш Йому потім: «не винна я, що мама на гурток не записала». Час не йде, він летить, мов скажений. І все частіше розумію, що по-справжньому я робити нічого не можу. Там трішки, тут крапельку...

Талант — це не обов’язково співати, танцювати, малювати. Талант — це бути на своєму місці і робити свою роботу. Ту саму, яка з тебе зробить людину. Робити так добре, як тільки дозволяють пальці, руки, вуха, очі, мозок. Не ледарювати, не чекати перерви, не бігати на перекури, не жити вихідними, а служити. Собі, людям, Богу. І головне — постійно шукати: раптом знайдеш свій талант там, де, здавалося б, «трава не рости». Як тільки припиниш пошуки — вважай, що втратив. Бо знаходити в собі таланти, закладені Богом, — теж талант.

От і ходжу світом, шукаю. То в себе зазирну, то до сусіда, то до «чужого монастиря». Встигнути б знайти дотемна.

Опублiковано: № 4 (34) Дата публiкацiї на сайтi: 13 October 2008

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 13 з 13
21:53 07.07.2010 | Слівовіца
А я дивлюся як люди себе знайшли і шкодую шо зразу до церкви прийшла, особливо нічого не шукаючи, тому й не ціню,а ше є бомбова фраза==Обиднее всего когда твою мечту воплощает кто-то другой, О це 100% про нас з вами
17:12 22.06.2009 | Цветок
Тоска.. прям мои мысли.. только тут еще примешивается недостаток здоровья для реализации планов... А они были.. и хорошие.....
00:55 03.02.2009 | S.
Родители, безусловно, играют pivotal role в развитии детей. Вот меня, например, в детстве мама не отвела не смотря на слезы и просьбы в изостудию, а папа сказал, что ин.язык должны преподвать а школе. явот и пришлось высшее образование получать "абы бесплатно", а на курсы английского зарабатывать в дееспособном возрасте. Но, ничё! На все Воля Его_) Как пел Шевчук (не знаю, этично ли) "я говорю:"Прорвемся, брат! Господь нас уважает!")
12:21 29.12.2008 | Оля Волынчик
Аня, так рада была прочитать твои статьи! Очень здорово! Спасибо! P.S. И не только за статьи :) :) :)
12:53 22.12.2008 | Елена
Спасибо, Анна, за Ваше откровение, покажу дочери. Она сейчас решает очень важный для нее вопрос: быть мамой или служить музе танца. Я в свое время решила подобный вопрос в пользу материнства. И начался мой путь через тернии любви земной к звездам любви истинной.Вознаграждена сторицей - тихою радостью творчества. Путь продолжается.
Господь по величайшей Своей Любви создал человека по образу и подобию Своему, а значит, тоже творцом, щедро одарив всевзможными способностями и талантами. Но величайшим из них является СПОСОБНОСТЬ ЛЮБИТЬ.
Христина, мудрое Ваше слово.
Анна, более всего просите Любви, ora et labora, все остальное приложится. Пусть Ангел Хранитель помогает, когда наши крылья опускаются вниз.
20:07 11.11.2008 | Георгий
Спасибо, как обо мне написано. Вспоминаю детство, как мечтал о космосе и спорте и прочем, прочем. И работой справляюсь - уже временами скучно (на работе) становится, что надо делаю все одно большего не дадут. До сих пор ищу себя в себе. Уверен найду.
12:38 10.11.2008 | Христина
Анна, по вашему высказыванию я поняла, что у вас есть двое мылышей? Если это так, то Вы же счастливейший человек! и Вашим талантом, которым по Евангелию спасается женщина, является чадородие и воспитание! Какой талант может быть прекраснее и спасительнее для женщины, чем рождение детей и воспитание их достойными христианами!
12:36 03.11.2008 | Ирина
Я думаю, что Вы немного недооцениваете себя.Все этим грешны.Мы всегда смотрим на других, восхищаемся их таланту рисовать, петь, танцевать, учить по пять иностранных языков.А на самом-то деле, мы сами такие талантливые!!!!!Только нужно посмотреть на себя со стороны.Я уверена, что в Вас, Анна, присутствует что-то уникальное.....например, Ваш талант так замечательно!!!!!!писать.
21:32 30.10.2008 | Екатерина
Не довольвный жизнью автор. Не понятый и не признаный, похоже что весь мир ополчился на него. Такая не удовлетворённость в своих амбициях.
Где ты справедливость? Похоже из нас хотят выбить слезу!
22:47 23.10.2008 | р.Б. Екатерина
Думается мне, что главный герой просто не то искал. Как мне кажется, талант, который от Бога нужно искать внутри себя. Даже не искать, а развивать: любовь к ближнему, доброту, и все позитивное (т.е. добродетели). Если же искать талантов внешних, так можно погрязнуть в тщеславии. Может Господь и не дал автору подобных талантов - чтоб удержать от гордости. Ведь Ему там виднее...
11:12 23.10.2008 | Илона
Заставила задуматься... Здорово! продолжай писать
20:12 14.10.2008 | надежда
Пишите разумно и доходчиво,о прекрасном и вечном,но на мой взгляд это верх нашего бытия.мне ближе строки последнего обзаца.21974
12:33 14.10.2008 | Nataliya
Ah, kak zhe Vy pravy,milaya Anna! Final horoshiy! Byt' na svoem,dazhe samom skromnom meste i blagodarit' za eto Boga - tozhe talant!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: