Театр

«Кожна людина обманлива»
(Пс. 115, 2).

 

Відносно чесний монолог

Кажуть, є люди без подвійного дна — вони абсолютно прозорі й не ховають своїх думок за словами. Мабуть, це правда; інакше, звідки взялись би святі? Але навряд чи таких багато... Принаймні я до них не належу.

Подвійне дно — це та горезвісна різниця між «бути» й «здаватись», про яку так часто чуєш і на якій так часто себе ловиш. Завжди хочеться здаватись кращим. Не уявляю, якого духовного рівня потрібно досягнути, щоб, за словом Іоанна Лествичника, «прагнути до безчестя». Набагато комфортніше бути гробом побіленим (Мф. 23, 27), виблискуючи зовні красивими словами та вчинками — хоч і задихаючись усередині від власного смороду. Так наказує его — диявольська пародія на особистість.

 

Сморід завжди один і той же, а от гроби в кожну епоху білять по-своєму, і загальноприйняте поняття про «красиві» слова й учинки змінюється разом із духом часу. В кожному суспільстві — свої стандарти поведінки, свої уявлення про нормальне і ненормальне. В Римі, наприклад, «нормальним» було стратити кількасот рабів за убивство господаря одним із них; в нашому теперішньому суспільстві нормальним вважається «жити статевим життям» наліво й направо...

Коротше кажучи, суспільні стандарти — річ доволі хистка. В той же час, вони претендують на непорушність. В суспільстві спектаклю в кожного своя роль, і відмова від неї карається неприйняттям і осудом. «Як? Ти досі не купив собі машину? Як це не потрібна? Всім потрібна, а тобі — ні... А, то ти ще й не п’єш... Хворий, чи що?»

Мимоволі починаєш на все це реагувати. Его — чутливий орган, і болісно сприймає навіть найменші травми.

 Втім, перетворення просто людини на людину-актора відбувається значно раніше, ніж їй починають дорікати відсутністю машини.

Дитина формується, копіюючи поведінку оточуючих, а тому всмоктує в себе театр із молоком матері (або — поживною сумішшю з соски). Трохи пізніше «в роботу» включаються низькопробне кіно, реклама та інший інформаційний ширпотреб. Пам’ятаю, в дитинстві я уявляв собі, ніби я — герой якогось фільму; звісно, головний. Соромно зізнатись, але частково таке світосприйняття лишилося й дотепер.

Є думка, що від різниці між «бути» й «здаватися» людина повинна позбавитись до певного віку. Очевидно, це вдається далеко не всім. Та й не всім це потрібно. Але, припустимо, відносно чесна людина (повністю чесним актора назвати аж ніяк не можна) вирішила перестати грати. Тут якраз і починається найцікавіше. Вона помічає, що всередині того «гробу», який вона собою являє, плаває ще кілька акуратних білих гробиків; що в голові у неї — свій власний театр. Як часто розігруються в ньому любов, співчуття, смирення; які спектаклі ставляться для самовиправдання!

...А може, бажання перестати грати — це теж гра?

 В моєму театрі всі вікна завішано важкою чорною тканиною. Стомлені актори у вилинялих, подертих костюмах плентаються по сцені з недогарками парафінових свічок, повторюючи давно завчені репліки. Ось Юний Лицар із сивими віхтями волосся навколо лисої маківки; ось Праведник, що знічено ховає синє від горілки обличчя з припухлим носом... Я вже не знаю, як їх звати насправді; не пам’ятаю навіть, чи є у них справжні імена.

Я вже давно не можу на це дивитись. Знаю, що все скінчиться, якщо всередину потрапить хоча б промінчик денного світла. Але я боюся відкрити штори. Боюсь побачити, як мої актори один за одним тануть у повітрі...

Повторю за Довлатовим: «Мені здалося, що я нарешті заговорив відвертим тоном... Та відразу зрозумів, що це не так. Відверта людина не може прислухатися до власного голосу. Не може людина одночасно бути собою і знаходитись поруч...»

Отож, пані й панове, театр продовжує свою роботу. Ласкаво просимо!

Опублiковано: № 1 (55) Дата публiкацiї на сайтi: 16 February 2012

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Театр

Театр

Сергій Турович
Журнал «Отрок.ua»
Подвійне дно — це та горезвісна різниця між «бути» й «здаватись», про яку так часто чуєш і на якій так часто себе ловиш. Завжди хочеться здаватись кращим. Не уявляю, якого духовного рівня потрібно досягнути, щоб, за словом Іоанна Лествичника, «прагнути до безчестя». Набагато комфортніше бути гробом побіленим (Мф. 23, 27), виблискуючи зовні красивими словами та вчинками — хоч і задихаючись усередині від власного смороду. Так наказує его — диявольська пародія на особистість.
Розмiстити анонс

Результати 1 - 12 з 12
16:54 23.04.2012 | Андрей
Фраза Довлатова оч. хорошо звучит, но не уверен, что она содержит в себе истину... Способность человека наблюдать за собой и своими мыслями - не обязательно признак низкого лицедейства... Вспомним канон св. Андрея Критского, - "Душе моя, душе моя..."
20:53 16.03.2012 | Gotenot
Правильно сказано. Люди часто бояться собі це сказати.
Я зізнаюся, що це так. Стаття - як про мене. Але як же вийти із цього становища? Хто допоможе бути повністю самим собою?
10:15 22.02.2012 | Галина
Так оно и есть!!! Мы все непризнанные актеры!!!
Но почему :(полностью честным актёра назвать никак нельзя)
08:26 21.02.2012 | Наталья А.
Спаси Господи за статью! Очень полезная и всегда своевременная :)
08:15 21.02.2012 | турович
всім дякую за коментарі.

2 Александр
по-моєму, автор усе пояснив;)
16:55 20.02.2012 | Александр
Статья интересная , есть своеобразие стиля . Но хотелось бы знать : автор против какого театра (театры бывают очень разные).Спаси Господи !
11:08 20.02.2012 | Маша Трубецкая
Спасибо автору!
Да,
Show must go on!
20:10 19.02.2012 | Ірина
Дякую.Цікава стаття, є над чим подумати.
14:59 19.02.2012 | Михаил
Если жить, не глядя правде в глаза, то это и не жизнь... Благодарю автора за статью! Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй нас, грешных!
15:59 17.02.2012 | Саша
Спасибо большое, это насущная и актуальная тема, очень интересно!
09:37 17.02.2012 | Вдадимир
Трое нас да трое ВАС, Господи помилуй нас. (Простая молитва трех старцев не знавших Библии, но знавших ЕГО-Сущего)
15:09 16.02.2012 | Светлана
Юродивые тоже делают вид что безумны, оставаясь при этом в здравом уме:)

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: