Розумне
Людмила Уліцкая. «Медея та її діти»
Хитросплетіння численних доль усередині величезної родини робить цю книгу чимось схожою на твори Маркеса. Вірмени, литовці, євреї, татари зі своїми пристрастями й талантами проходять довгою чергою на непорушному тлі праведної старої ― понтійської гречанки з хрестоматійним іменем Медея.
Вона нічим не схожа на кровожерливу тезку, відому нам із класики. Наша Медея збирає трави, порається по господарству, читає Псалтир, переживає за своїх непутящих родичів, але нікого не засуджує. Її чоловік, який помирає від раку ― єврей Соломон, зігрітий коханням і турботою жінки, бачить у ній єдину праведну душу.
Книга написана зі знанням життя, дещо відсторонено, ніби стара людина згадує про свою молодість. «Так души смотрят с высоты на ими брошенное тело». Жононенависники, кусайте лікті: розумна проза написана жінкою.
Добре
Купрін. «Яма»
У XIX і ХХ століттях на цю тему писав багато хто й за кордоном, і в нас. Не тільки Достоєвський з його «вічною Сонечкою», але й маловідомі тепер письменники, такі як Гаршин.
Купрін влаштовує нам пастку. Йому добре відомо, що тема статі й «продажного кохання» хворобливо цікавить людство. Він пише книгу про публічний будинок і його мешканок, заздалегідь знаючи, що ми жадібно схопимо її. Він думає про нас гірше, ніж ми думаємо про себе, і він має рацію.
Проте схоплена нами книга виявляється доброчесною, психологічно точною й розумною. Вона як скальпелем розтинає ту суспільну виразку, яку не знищити жодним суспільством і яка зникає тільки по благодаті. Покриви й маски зірвані, зло представлене у своєму справжньому вигляді, а отже, втратило привабливість. Тому й надписана книга як присвячена юнацтву.
Вічне
Паїсій Афонський. «З болем і любов’ю про сучасну людину»
Автор цієї книжки полюбив Христа з дитинства. Навіть ремесло тесляра освоїв, щоб чимось бути схожим на Ісуса. Після досвіду армійської служби, війни й короткого життя в миру він назавжди пішов від нього. Книжок сам не писав, не був не тільки єпископом чи священиком, але навіть дияконом. Але його особистий досвід богоспілкування й серце, що запалювалося милістю до всього творіння, зробили бесіди цього чоловіка, його поради й повчання улюбленими в усьому православному світі.
Запропонована книжка розповідає про хвороби сучасного людства, тобто про гріхи, які супроводжують людей з часів райської трагедії ― і про сучасні ваби, яких не знало минуле. Під натиском спокус сучасна людина може не просто грішити більше попередників, вона може навіть перестати бути людиною.
Люди не люблять, коли їх викривають. Але блаженний старець Паїсій наважується викривати, тому що любить. І ми це відчуваємо.
У топку
Кетрін Невілл. «Вісім»
Жононенависники, радійте: чергова дурниця написана жінкою.
Стіни старовинного монастиря... Таємниці, покриті темрявою... Жадана влада над світом... Нитки, протягнуті з глибини віків у нашу сучасність...
Уже хочеться плюнути, чи не так? Справді, здичавіле й отупіле людство «хаває» все. Балакучим пройдисвітам не варто мучитися над сюжетом. На цій галявині хто тільки не топтався. То талановитий Умберто Еко, то лукавий Ден Браун... Міс Кетрін Невілл ускакує у вагон потягу, що рушає, зі своєю книжкою-одноденкою.
Не гайте часу. Не засмічуйте голову. Побійтеся Бога. Не читайте цього.
