Розумне

Дуглас Коупленд. «Generation Ікс»

Мені здається, що для цієї книжки треба було б створити окремий розділ під назвою, скажімо, «чесне». І це тому, що важко назвати розумною книжку, що чесно розповідає про божевільне життя. Це книга про людей споживацького суспільства, чиї мізки згвалтовані виробниками товарів та рекламними роликами. Це книга про людей, які віру в Бога підмінили вірою в науку й «на сповідь» ходять до психоаналітиків. Вони змучені підшкірним страхом ядерної війни та техногенних катастроф.

Це наш портрет, панове обивателі, і тому цю книгу лише з натяжкою можна віднести до розділу «розумне».

 

Добре

О’Генрі. «Дари волхвів»

Богу від людей нічого не треба, хоча б тому, що все й так Боже, а нашого немає нічого. Богові треба від людей добрий порух серця, намір, який Він, за Златоустом, «цілує». Й людям, якщо вони люди, потрібні від інших не стільки речі, скільки сердечне тепло.

П’ятачок не доніс кульку до Ослика, але навіть «зіпсований» подарунок зберіг свою цінність. Подібна метаморфоза трапилася й із дарунками героїв пропонованого оповідання. Загубивши практичну цінність, вони (подарунки) стали духовно безцінними та підкреслили ту любов, з якою були придбані.

 

Вічне

Архімандрит Софроній (Сахаров). «Старець Силуан»

Для католицького богослов’я характерно обмежувати епоху Отців рамками часу. Православ’я ж стверджує, що будь-який період новозавітного буття світу — це час, коли можуть з’являтися та дійсно з’являються Святі отці, рівні давнім. Один із таких отців — слізний молитовник за весь світ, афонський чернець та наш співвітчизник — преподобний Силуан.

Книга його духовного учня архімандрита Софронія є складовою частиною золотого фонду християнської писемності новітньої історії. Отець Софроній вводить читача у світ православного аскетизму та догматики, подвигу та молитви, самозречення та вподібнення Богу. Робить він це зрозумілою сучасній людині мовою. Якщо ви прочитаєте цю книгу хоч раз, то неодмінно повернетеся до неї.

Протоієрей Андрій Ткачов

 

В топку!

Священик Олександр Краснов. «Духовні бесіди і настанови старця Антонія»

Цю книгу не можна охарактеризувати інакше, як вельми вдалий спецпроект з розколу Церкви. Тотальна недовіра до єпископів, помножена на чутки про настання антихристових часів, дає «богословське» виправдання проповіді рішучого свавілля і непослуху, а також практиці безсоромного нехтування церковними канонами. Зрештою, у свідомості людей, охоплених цією пропагандою, знаходить виправдання порушення найголовнішого, що є у церковних канонах: церковної єдності.

Рецепт простий: конструюється оповідання про якогось благодатного старця. Ім’я та місце його подвигу шифруються (мовляв, не час сповіщати). У необхідній кількості присутні чудеса і подвиги. До них додано нормальні святоотецькі духовні поради. Коли ж читач відчує рідне, святоотецьке у цій книжці і почне їй довіряти, йому запропонують «новинки»…

Диякон Андрій Кураєв