Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Твоя книжкова полиця № 5 (59)

Твоя книжкова полиця

Преподобний Іустин (Попович). Філософські безодні

Написана в середині минулого сторіччя преподобним Іустином (Поповичем) — філософом, богословом і пое¬том, нещодавно прославленим Сербською Церквою у лику святих, ця книга — дивовижно проникливе осмислення вічного питання, озвученого колись Давидом: Що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї?

Преподобний Іустин пише для сучасної людини, яка зросла на заквасці європейського гуманізму, пише без ілюзій (хіба можуть бути якісь ілюзії після Великої П’ятниці?!), але з безмірною любов’ю. Його відповідь напрочуд проста, але глибока, як життя: «Мука, о всемука, мої тлінні брати й побратими, бути людиною без Боголюдини Христа; а радість і всерадість бути людиною з Боголюдиною Христом». Саме ця мука й ця радість — лейтмотив «Філософських безодень». У них, за зізнанням самого автора, — вся душа, «з усіма своїми розп’яттями, але й з усіма своїми воскресіннями», а ще — з болем і радістю за тебе, невідомого йому читача, за твої «розп’яття і воскресіння». На кожній сторінці святий ділиться з тобою своїм дитячим христолюбством і своєю «вулканічною богополум’яністю», повертаючи тобі пам’ять, що ти — людина, безсмертна й безкінечна. І не лише пам’ять, але й відчуття — твого особистого безсмертя і твоєї особистої безкінечності, відчуття, що змушує завмерти перед таємничістю і фантастичністю світу, автором якого може бути тільки Любов.

Хоча б заради цього захвату й почуття невимовної вдячності за життя книгу варто прочитати.

Наталія Жищенко

Митрополит Євлогій (Георгієвський). Шлях мого життя

Спогади одного з видатних ієрархів Православної Церкви ХХ століття справедливо вважають дуже важливим документом епохи. Митрополит Євлогій — діяльний учасник переломних подій в історії Руської Церкви, свідок світових і громадянських війн, революцій, улаштовувач життя російської церковної еміграції, котрий багато зробив для нового розквіту православ’я в Європі. Ця книга — непересічна спроба осмислення історії і свого місця в ній людиною вдумливою, обдарованою, делікатною.

Цікавими є розділи про молодість владики, чесна розповідь про його непростий вибір чернечого шляху, про спокуси юності. Автор оповідає про життя дореволюційного духовенства, «без цукрової пуд¬ри» описує побут і звичаї семінаристів, аналізує устрій духовних шкіл, які мимоволі перетворилися, як відомо, на «розсадники» майбутніх революціонерів. Владика керував кількома навчальними закладами, виявляючи рідкісну чуйність відносно молоді. Сьогодні такими зрозумілими є його слова: «Для молоді, якщо вона від Церкви стоїть далеко, відразу ввійти в неї важко, треба спочатку дати їй постояти на подвір’ї, як колись стояли оглашенні, і потім уже поступово й обережно вводити її в релігійну стихію Церкви, інакше можна молоді душі сполохати і вони розлетяться в різні боки...»

Читачу простіше буде знайти скорочену версію книги. Проте тим, хто вподобав історію, не варто жалкувати час на повну версію.

Катерина Ткачова

Стефан Цвейг. Нетерпіння серця

«Є два види співчуття. Одне — легкодухе й сентиментальне, воно, по суті, не що інше, як нетерпіння серця, яке поспішає якнайшвидше позбавитися тяжкого відчуття, бачачи чуже нещастя; це не співчуття, а лише інстинктивне бажання огородити свій спокій від страждань ближнього. Але є й інше співчуття — справжнє, яке вимагає дії, а не сентиментів, воно знає, чого хоче, і сповнене рішучості, страждаючи і співчуваючи, зробити все, що під силу людині й навіть більше».

Слова автора в епіграфі ємко передають основну ідею роману. Досліджуючи разом з автором мотиви, які спонукають надавати допомогу і брати участь у чужій долі, аналізуючи складності, що виникають на цьому шляху, головне — не прийти до небезпечного висновку «не помиляється той, хто нічого не робить», тож безпечніше нікому не допомагати.

Згортаючи книгу, розумієш: будь-яке добро може обернутися злом, коли людиною рухають виключно особисті мотиви, які затуляють образ того, кому допомагаєш. Про такі випадки кажуть «заподіяти добро». Справжня доброта неможлива без жертви й самозречення — стара, як світ, думка чудово розкрита в романі. Рекомендовано до прочитання тим, хто не мислить своє життя без допомоги ближньому.

Анна Лелик

Дмитро Малаков. «У Києві 50-х»

Володимир Фалін. «Київ. Це було нещодавно»

У видавництві Sky horse вийшла ціла серія книг, присвячених історії Києва. Фотоальбом Дмитра Малакова «У Києві 50-х» —літопис у фотографіях, що розповідає про повоєнне життя міста, в якому налагоджувався колишній неквапливий лад. Документальні фотографії безсторонньо фіксують повсякденне життя городян, повідь Дніпра навесні, затишні подвір’я, вранішні черги до цистерн з молоком, афіші кінотеатрів і наново відбудований парадний Хрещатик. Продовжує тему книга Володимира Фаліна «Київ. Це було нещодавно». Видання охоплює пе¬ріод київської історії, починаючи з 70-х і закінчуючи 90-ми роками. Тут можна прослідкувати, як повільно змінюється обличчя міста, але все ж таки крізь туман часу вгадується те саме, оспіване ще Михайлом Булгаковим «місто прекрасне, місто щасливе». Такий альбом особливо приємно дивитися у товаристві киян старшого покоління, батьків, бабусь і дідусів, які обов’язково доповнять фотографії своїми розповідями і спогадами.

Варвара Зуєва

Опублiковано: № 5 (59) Дата публiкацiї на сайтi: 12 November 2012

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв

Твоя книжкова полиця № 5 (59)

Журнал «Отрок.ua»
Преподобний Іустин (Попович). Філософські безодні
Митрополит Євлогій (Георгієвський). Шлях мого життя
Стефан Цвейг. Нетерпіння серця
Дмитро Малаков. «У Києві 50-х»
Володимир Фалін. «Київ. Це було нещодавно»
Розмiстити анонс

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: