Отрок.ua

This page can found at: https://otrok-ua.ru/ua/sections/art/show/tvoja_knizhnaja_polka_No_2_68-1.html?no_cache=1&cHash=fc7adb662e

Твоя книжкова полиця № 2 (68)

Сергій Фудель. Шлях Отців

Часом здається, що між нами й святими отцями давнини лежить нездоланна прірва. Так, їхнє життя й подвиги дійсно не для нас; проте це зовсім не означає, що їхні творіння актуальні лише в монастирських стінах. Сергій Фудель, якого називають найсокровеннішим духовним письменником ХХ століття, був твердо впевнений, що говорити про застосування вчення отців у сучасному мирському житті — це те саме, що говорити про збереження християнства в миру. «Монастир в миру, — пише він, — є те, щоб спускаючись у тунелі метро, пам’ятати Недремне Око. Він є те, аби Саровський ліс зріс у пустелі душі в той час, коли людина оточена всім шумом історії». У своїй книзі Сергій Йосипович дає слово самим отцям — не спрощуючи сказане ними, а тільки вибираючи найсильніше, і, як відчувається, пережите й дороге серцю. Його тихий голос служить єднальною ниткою, лише зрідка доповнюючи або роз’яснюючи свято­отецькі думки про помірність, віру, любов, молитву, благодать...

Можливо, цей своєрідний путівник по писаннях святих отців спонукає когось познайомитися з їхніми творіннями ближче; але в будь-якому випадку книга розмиває історичні умовності й нагадує душі, що Євангеліє — вічне.

Митрополит Веніамін (Федченков). Небо на землі

З усіх чудес світу найвеличніше, найдивовижніше й найнезбагненніше — це чудо Божественної літургії. Святі отці пишуть, що тільки заради Божественних Таїнств на небі світить сонце, а земля дає свої плоди. Без літургії неможлива не лише повнота життя, але й саме життя: адже хліб, який ми вживаємо, за словом святителя Серафима (Звездинського), — це крихти від трапези Господньої.

Пропонована читачеві книга — одна з найглибших з усіх, будь-коли написаних про Євхаристію. В її основі — думки про літургію праведного Іоанна Кронштадтського, який жив і дихав святим Богослужінням. Митрополит Веніамін, видатний церковний ієрарх і богослов, якому в молодості пощастило послужити Іоанну, систематизував у єдине ціле духовний досвід і переживання, викладені кронштадтським батюшкою в його щоденниках. Тому кожне слово в ній — живе, пропечене вогнем любові до Бога й болем за нас, які не бажають цінувати безцінний дарунок Неба.

Аби відчути повноту й велич смислів книги, її, певно, доведеться перечитати не один раз. Найкраще, мабуть, зробити її настільною; хочеться вірити, що й ми сподобимося переживати кожну літургію як найбільше та найсвітліше свято нашого життя.

Наталія ЖИЩЕНКО

Хранителі віри. Про життя Церкви в радянський час

Сьогодні православні храми наповнюються новими парафіянами, серед яких безліч молоді. Але все менше залишається серед нас свідків минулого століття — століття новомучеників і сповідників. Журналіст Ольга Гусакова зібрала у своїй книзі історії людей, які зберегли віру й вірність Церкві в умовах гонінь і найжорсткіших випробувань. Серед героїв книги багато священиків (деякі з них більше півстоліття служать Церкві), є і вчені, і церковні «бабусі». Долі їхні, такі несхожі, відбивають різноманітність дій Божого Промислу. Хтось із героїв книги походить з давньої священицької «династії», хтось, навпаки, розповідає про свій шлях до віри всупереч атеїстичному вихованню. Багато хто особисто знав тих, до кого ми сьогодні звертаємося в молитвах — святих подвижників ХХ століття, і ділиться особистим досвідом спілкування в Христі.

Часи змінюються, і яким би не стало зовнішнє життя Церкви завтра, її головний скарб — життя внутрішнє — не збідніє для тих, хто вірний по-справжньому. Їхні яскраві свідчення безцінні й для історії, і для кожного з нас. За словами одного з героїв книги, «Церква може дати все — для будь-якого розуму. Чим більше прагне розум, чим більше шукає серце, тим більше воно отримає в Церкві».

Протоієрей Іоанн Мейєндорф. Шлюб у Православ’ї

В епоху кризи цінностей надзвичайно важливо повернути поняттям і явищам їхній первісний смисл. Яскравий богослов і знавець святоотецької спадщини, отець Іоанн у своїй роботі пропонує осмислити глибинний сенс таїнства Шлюбу, вбачаючи в цьому розумінні ключ до вирішення «пекучих проблем сучасності».

Як реставратор відкриває стародавній живопис, шар за шаром зчищаючи пізніші нашарування, так і автор книги, здійснюючи екскурс у глиб століть, підводить читача до думки: церковний шлюб найтіснішим чином пов’язаний з Євхаристією, а центральна ідея християнського шлюбу полягає в спільному причащанні від однієї Чаші.

З книги видно, наскільки різний смисл вкладали в поняття Шлюбу іудеї Старого Завіту — і перші християни; як були спотворені уявлення про Таїнство в західному християнстві — при парадоксальному збереженні давньої форми Шлюбу за літургією. Західна церква уподібнює шлюб буквально юридичному контракту, що втрачає силу зі смертю одного з подружжя, у той час як Православ’я бачить у шлюбі Таїнство, яке продовжується в житті вічному. Автор зауважує: «...Хотілося звернути увагу читача на православне уявлення про Шлюб як про Таїнство, тобто про той його аспект, який психологія, психоаналіз, соціологія і право вичерпати не можуть».

Андрій КИРИЛЛОВ

Опублiковано: № 2 (68) Дата публiкацiї на сайтi: 11 April 2014