Протоієрей Олексій Уминський. «Таємниця примирення»

 Для більшості християн підготовка до сповіді без додаткової літератури немислима. Для одних це праці святих отців, інші ж готові обмежитися сумнівними брошурами й роздруківками довгих списків усіх можливих гріхів. Ці списки, в яких потрібно лише «підкреслити необхідне», є, напевно, вершиною формального підходу до Таїнства сповіді. Людині, котра звикла сповідатися таким чином, усе важче наблизитися до істинного розуміння покаяння — того покаяння, котре справді змінює життя та відчиняє двері майбутнього Царства.

Книга протоієрея Олексія Уминського дає поживу для глибокого й відповідального осмислення Таїнства сповіді. Як будь-який роздум про покаяння, початок котрого — у справжньому духовному досвіді, ці бесіди переростають тему власне сповіді й стосуються духовного життя взагалі: вірності Богу, виконання заповідей, молитви, боротьби зі «старою» людиною. Отець Олексій переконливо й по-новому говорить про недопустимість брехні собі та Богу, про те, що намагання позбавитися відповідальності за гріх й істинне покаяння — різні речі. Висловлюються важливі думки про стосунки з духовним отцем, про свободу й страх Божий, про пошук волі Божої.

Написана живою і зрозумілою мовою, книга буде корисною як християнам-«початківцям», так і православним «з досвідом».

Протоієрей Олександр Сорокін. «Христос і Церква в Новому Завіті»

Іноді складається враження, що сучасне Православ’я перетворилося з релігії Христа — на релігію старців. Про це свідчить, зокрема, величезна кількість літератури про старців і мізерна кількість книг, присвячених вивченню Святого Письма. Тому кожне якісне видання, присвячене вивченню Святого Письма, стає важливою подією. Одне з них — книга викладача СПбПДА протоієрея Олександра Сорокіна «Христос і Церква в Новому Завіті», котра вдало поєднує вірність церковному розумінню Писання та інтерес до досягнень сучасної біблеїстики.

«Досліджуйте Писання... — говорить Господь, — вони свідчать про Мене». Заглиблюватися в Писання — завдання кожного християнина. Але потрібно визнати, що між нами та Євангелієм існують численні перепони, котрі перешкоджають нам зрозуміти звернені до нас Божі слова. Серед них — і незнання історичного й культурного контексту Нового Завіту, і нерозуміння особливостей мислення людей в апостольські часи, й мовний бар’єр, котрий не завжди долається навіть кваліфікованим перекладом. Скільки незрозумілого й загадкового залишається в Писанні навіть для тих, хто щодня вивчає його! Книга отця Олександра допомагає зрозуміти, зокрема, кожне послання апостола Павла не розбитим на безліч розрізнених смислових уривків, а оцінити цілісність та єдність замислу, тобто за деревами побачити весь ліс повністю.

Книга видана невеликим тиражем і придбати її можна не в кожній церковній крамниці. Але є можливість знайти книгу в інтернеті.

Ієродиякон Савва (Гамалій)

Протоієрей Андрій Ткачов. «Перше чудо»

У людства немає рецептів щастя. Навіть єдиного розуміння цього питання немає. Але є загальні для всіх очікування, і всі одноголосно зичать щастя на весіллі й не зичать, наприклад, при вступі до інституту.

Книга протоієрея Андрія Ткачова «Перше чудо» — про шлюб і виховання дітей, про радість і працю, про проблемні ділянки безкрайнього поля сімейного життя.

Господь, Котрий воплотився заради нашого спасіння, починає Своє служіння на весіллі в Кані. Вода перетворюється на вино. Назвати це чудом, що рівнозначне воскресінню сина наїнської вдови чи зціленню сліпонародженого не повертається язик. Але єврейське весілля без вина — те саме, що українське без короваю. Бідність цих молодят очевидна, побут силкується затьмарити початок їхнього сімейного життя. Про їхню радість піклується Богородиця: «Що скаже Він вам, те зробіть».

Один із багатьох добрих мотивів книги такий: будь-який весільний бенкет, на котрий кличуть Христа, наповнюється радістю, незважаючи на зовнішні перепони. Логіка цієї тези виноситься автором за межі весільних урочистостей й розповсюджується на все сімейне життя. Книга «Перше чудо» поєднує в собі есе, проповіді, статті, але найбільше схожа на відверту розмову. Розмову про Бога, про любов, про наших дітей і наші помилки.

Денис Васильєв

Олександр Ткаченко. «Метелик у долоні»

Бути християнином важко у всі віки, а наш час пропонує все нові й нові труднощі. Й одне з насущних питань — як, власне, втілити в життя євангельські заповіді? Книга Олександра Ткаченка «Метелик у долоні» написана для християнина XXI століття — століття, в котрому проповідь Євангелія повинна звучати не тільки складною, часом незрозумілою догматичною мовою.

Олександр Ткаченко — постійний автор журналу «Фома», у його роботах не знайдеш строгого богословського стилю, вони захоплюють пронизливою реальністю пережитих почуттів і думок звичайної людини. За словами автора, у книзі «Метелик у долоні» розкриваються теми, котрі довгий час потребували вирішення ним самим. Й відповіді на ці питання він знаходить у творіннях святих отців, пояснюючи складні речі простою мовою.

Рідкісний дар писати про віру так, щоб це зачепило за живе, змусило людину негайно змінити щось у своєму житті, безсумнівно притаманне автору «Метелика в долоні». Мабуть, невеликий тираж тільки підштовхне читачів скоріше придбати книгу... й, можливо, ще одну в подарунок другові, котрий поки що сумнівається.

Дарина Толгіна