Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Воскресіння Христове видівши…

Хліб Адама оплачений потом (Бут. 3, 17), радості Великодня передує тягар посту. Але людина хоче їсти хліб, не спітнівши, і хоче ввійти в радість Господа свого, не вмившись та не перевдягнувшись.

Щоб великоднє привітання, ці два великих слова, вирвалося з грудей, як птахи з клітки, а не зірвалось з позбавлених життя губ за звичкою, спочатку треба пережити Страс-ний тиждень. Такий порядок. Спочатку «Слава, Господи, Хресту Твоєму Чесному», а по-тім — «і Воскресінню».

Помри зі Спасителем, тоді й оживеш у Ньому. Принаймні, здригнись, почувши про Його страждання, і дай душі виплакатись у Велику П’ятницю, і потім радій на світанку Во-сьмого дня!

«Господи, помилуй нас», — звично говоримо ми. «Господи, помилуй Себе», — якось сказав Петро і почув у відповідь: Відступися від Мене, сатано (Мт. 16, 22–23).

Для всіх у тебе, Ісусе, знайшлось достатньо жалю. Навіть Іуду в Гетсиманії Ти на-звав «другом». Але жаль до Себе не був узгоджений з волею Отця, і ти покорився цьому. Своєю покірністю Ти перетворив добровільне страждання у неминуче.

Якщо слово «Хрест» синонімічне до слова «страждання», то був «хрест» до Хреста. Були тяжкі та часті удари солдатів у преторії, було биття «скорпіонами», коли плоть відділя-ється від кісток. З Тебе хотіли зробити посміховище, перевдягали, говорили: «Радій, Царю Юдейський», — ставали навколішки, водили від Пілата до Ірода і назад.

Дитина може померти від одного удару, призначеного дорослому. І Безгрішний міг би померти від нічим не заслужених знущань, призначених наймерзотнішим лиходіям. Але не можна було помирати раніше Хреста. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. (Мт. 5, 15). Хрест став тим «свічником», запалившись на Котрому, Христос довіку кличе до Себе всіх, хто заблукав у ночі гріха.

І було там, на Голгофі, втілення Давидових пісень. 21-й псалом ожив так, ніби був написаний кимось, хто стояв під Хрестом. Там передсмертний крик «нащо Мене Ти поки-нув?» В цьому крику — всі сльози землі, вся агонія болю та всі жахи самотності.

Там — глузування тих, хто з’юрбився під Хрестом: «покладався на Господа Він, хай же рятує Його». Там — слова про цвяхи та про розділений солдатами одяг: «Прокололи вони Мої руки та ноги Мої. Я висох, рахую всі кості Свої, а вони придивляються й бачать нещастя в Мені! Вони ділять для себе одежу Мою, а про шату Мою жеребка вони кида-ють».

Коли все вже довершилось, Господь попросив пити (див. Ів. 19, 28), і псалом 21-й передав естафету 68-му. «В спразі моїй оцтом мене напували».

І замість роздроблення гомілок був глибокий удар списом між ребра. Кості не зламали у пасхального Агнця, але джерела — крові та води — витекли з Тіла нового Адама. Адже Єві потрібно народитися з Адамових ребер. Віднині Церква буде умиватися в цій воді, як голуби біля потоку, і буде живитися цією Кров’ю як напоєм безсмертям.

Незабаром настала субота. Дивним був спокій того великого дня. Месія — у гро-бі!

Здається, життя втратило сенс і продовжується лише за інерцією.

У світі стало тихо. Продовжилась би ця тиша ще хоча б на день, і світ з’їхав би з глузду.

Учні налякані, буквально розчавлені тим, що сталося. Вони повертаються до коли-шніх занять. Ви чуєте, скільки смутку в словах Петра «піду риби вловити»?

Їх очі згасли, їх душі порожні. Але слава Богу! Тому що порожній може наповни-тись, а в повного немає вільного місця.

Хтось із уважних людей сказав, що і чаша, і глечик корисні своєю порожністю. Сті-нки посудини обмежують ту «корисну порожнину», яка може бути наповнена водою, зерном, олією...

На світанку Восьмого дня увесь світ був утішений благословенною, ні з чим не по-рівнянною порожниною Господнього гробу. Гроб Ісуса порожній, а поховальне вбрання обе-режно складене. Чи не соромно вам, сліпі вожді сліпців, аж до сьогодні (Мф. 28, 15) обманювати, що учні вночі прибули, і вкрали Його. «Хто краде померлого, та ще й голого? — говориться в одній з воскресних служб. — Або Мертвого віддайте, або Живому поклоніться.»

Порожній, порожній гроб Ісуса! Тому сповнені, сповнені радістю та благодаттю душі тих, хто любить Спасителя!

Для того, щоб твердим було кожне слово, треба мати двох чи трьох свідків. Так ка-же Закон. Але воскреслий Христос явився не двом і не трьом. Він сорок день їм з’являв-ся із засвідченнями багатьма (див. Діян. 1, 3). Його бачили десять апостолів без Фоми; ті самі, але вже з Фомою; сім апостолів на озері Генісаретському; жони мироносиці разом та окремо Марія Магдалина. Одного разу Господь з’явився нараз більше як п’яти-стам браттям (1 Кор. 15, 6). І після Свого Вознесіння Він не припиняв являтися окре-мим людям, найвідоміший з яких — апостол Павло.

Великі мученики, терплячи страждання за Христа та проливаючи за Нього кров, іноді до останньої краплі, часто були втішені Його явленням.

Преподобні отці та матері, безкровно страждаючи заради Христа в боротьбі з грі-хом, також нерідко бачили Славу Воскреслого Господа.

Та й уся Вселенська Церква, збираючись на воскресне богослужіння і сповідуючи загальний досвід апостольської віри, співає: «Воскресіння Христове видівши, поклонімося Святому Господу Ісусу».

Заради великоднього світла, заради теплоти і повноти благодатної віри потрібно бу-ло за час посту спорожнитися, вимитись і очиститись від усього другорядного.

Але і ті, хто не встиг, чи ті, кому не вдалося, хай не журяться і не сумують. Явилося спільне Царство. Від великодньої трапези хай наситяться усі!

А постів у Православ’ї вистачає!

Опублiковано: № 3 (39) Дата публiкацiї на сайтi: 23 April 2011

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 11 з 11
11:49 28.04.2011 | Анна
Спасибо!
01:11 28.04.2011 | interesting
Из приведенной выдержки слов Феофана Затворника видно, что он уверен, что поклонятся надо кресту. А ведь крест-это орудие казни. А поклонятся надо, как сказал сам Иисус только Богу-его и нашему Отцу!(Луки 4:8).
Иисус принёс себя в жертву ради тех людей, которые проявят веру в него. Его смерть- это жертва за грех,который совершили Адам и Ева ослушавшись Бога(мы живущие унаследовали грех как болезнь). Воскрешение Иисуса показало, что Бог воскресит всех людей, которые уже умерли. Бог так любит людей, что не пожалел своего Сына, а Иисус проявив послушание и претерпев страдания ради нас пошёл на такую жертву. Мы, живущие должны осознавать это и ценить и делать всё возможное, чтобы своим поведением и образом жизни выражать благодарность Богу и Иисусу за такой подарок для нас,который они приготовили- возможность жить вечно на Земле, которую Бог для нас создал и вскоре очистит от всего зла и горя,которые сейчас происходят.
23:48 27.04.2011 | Тетяна
Розп'яття ж Христове - радість і відрада всіх грішників. Грішникові, що прийшов у відчуття своєї гріховності і всеправедної правди Божої, нікуди сховатися, окрім як під покров хреста. Тут приймає він свідчення, що йому немає пробачення, поки він один стоїть перед Богом зі своїми гріхами і навіть із сльозами про них. Один для нього порятунок - в хресній смерті Господа. На хресті рукописання всіх гріхів роздерте. І всякий, хто приймає це з повною вірою, робиться причетним цього таїнства помилування.
З дозріванням цієї віри дозріває і упевненість в помилуванні і разом відрада від відчуття вступу до стану помилування на всі століття. Хрест - джерело радості, тому що грішник вірою п'є з нього відраду помилування. В цьому відношенні хрест є свого роду архангел, який благовістить радість. (Феофан Затворник)

20:04 27.04.2011 | interesting
Максим,не Крест Господень победил смерть, а сам Иисус.
И не буквальный крест имел ввиду Иисус говоря эти слова,а пример его жизни- послушание Богу.
12:39 27.04.2011 | Максим
2 interesting: Архимандрит Тихон (Шевкунов), Слово на неделю Крестопоклонную: "Исполнение воли Божией в нашем мире, невзирая ни на какие препятствия, трудности, страдания и самою смерть, – это и есть крест в понимании Церкви.
Конечно, в первую очередь это относится к Кресту Господню – исполнению Христом Спасителем воли Его Небесного Отца. Крест Господень – это торжество исполнения закона Божиего, воли Божией и заповедей Божиих. Церковь победно возглашает: «Слава, Господи, Кресту Твоему Честному и Воскресению», – утверждая, что подвиг Креста Господня, который есть послушание воле Божией, и есть победа над последним врагом – смертью.
И для нас, христиан, тот крест, к которому призывает каждого из Своих учеников Спаситель: «Возьми крест свой, и следуй за Мною» (Мк. 8, 34), – есть не что иное, как призыв к исполнению заповедей Божиих во всех обстоятельствах, в которых человек окажется в годы, отпущенные ему на земле. Тогда крест каждого из нас становится подобием Креста Христова."
12:13 27.04.2011 | Николай. донецк
Не успел, не успел...Да и не получилось в полной мере. Но буду стараться, о. Андрей.
Христос Воскресе!
16:09 26.04.2011 | Ирина
Христос Воскрес!
Во истину воскрес!
23:59 25.04.2011 | interesting
Не понимаю смысла фразы :*слава,Господи,Кресту Твоему Честному!* Кому слава? Кресту? На котором распяли Иисуса? Как можно благодарить орудие убийства?
А откуда взялся восьмой день? Их всего 7.
12:24 24.04.2011 | Феофано
о.Андрей, для меня важны стали Ваши слова одобрения "кто не успел, или те,у кого не получилось...". Благодарю :)
11:52 24.04.2011 | Лариса
Для меня очень важной была мысль о том, что чем менее мы смиренны, тем легче нас убить, мы хрупкостью своего незрелого духа даем себе легко и просто погибнуть от наименьшего страдания. Какова же была величина страдания Иисуса Христа до того момента, когда Он испустил дух, какими жестокими были истязания Его безгрешной и смиренной плоти...
10:32 24.04.2011 | Марина
Христос воскресе, отец Андрей!
Спасибо Вам за очередную светлую и радостную статью, за возможность "услышать" то, что "слушаем"!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: