Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Жива мов життя

Словами «Жива мов життя» назвав колись свою книгу про мову Корній Іванович Чуковський, і зараз я поцупила його назву, тому що краще сказати не можна. Мені хочеться поділитися деякими спостереженнями над мовою, а оскільки вона «жива мов життя», то й над життям. Була б рада, якби мою колекцію допомогли мені продовжити читачі.

Мені вже доводилося згадувати про появу нових слів для відображення прикро нових явищ життя, нових цінностей, які прижилися чи пропагуються. Слово «творчість» дублюється словом «самореалізація», «творчий» змінюється «креативним», щоб підкреслити, що «той, хто самореалізується» і «креативний» представник роду людського корисливо винахідливий, він рветься до грошей та успіху. Цікаво, що безсумнівно «креативний» Павло Іванович Чичиков із «Мертвих душ» Гоголя, а Германн із «Пікової дами» «креативно» почав, але не пощастило.

Про слово «комфортно» нагадаю. Воно замінило слова «спокійно», «затишно», «радісно». Якщо для спокою, затишку та радості потрібні чисте сумління, друзі, сердечні стосунки у родині, то для комфорту необхідні джакузі, зручні сидіння автомобілів та всілякі інші предмети, у які можна з комфортом занурити своє тіло і гординю одночасно.

Список цей можна продовжити. Слово «толерантний» — зовсім не те, що «терпимий». Людина, яка має переконання, терпима до чужих переконань не тому, що з ними згодна, а тому, що цінує чужу особистість, уміє чекати та відрізняти, що підвладне суперечці в ім’я істини, а що ні. «Толерантний» же терпимий до усього. Основа його терпіння — байдужість. Людина, яка трусить капцем на дивані, повністю «толерантна» до всіх релігій, доки не хоче нічого про них знати. «Толерантність» — один із видів зброї у боротьбі з поняттям гріха, один зі способів розмити кордони добра і зла. У охопленому глобалізацією світі люди, виявляється, повинні бути «толерантними» до содомітів, перелюбників... і далі за списком.

Слово «стильно» не означає «гарно». Стильний не лише недоречний (а часто й потворний) одяг. «Стильно» певним чином поводити себе, читати модне, дивитися модне, плескати в долоні модному.

«Ексклюзивний» — зовсім не те, що «унікальний». Лежить собі спокійно у алмазному фонді Збройної палати унікальний діамант «Орлов», наприклад, і ніхто ексклюзивним його не називає з тієї причини, що ніхто не намагається нам його за гроші нав’язати. «Ексклюзивні» ж ті штани, які намагаються дорого продати як єдині та неповторні для єдиного та най-найнеповторнішого покупця! Так і згадуються багаті барині, які закуповували тканини рулонами, щоб нікого більше у такій сукні не було. Чи у Гоголя в діалозі «дамы просто приятной» і «приятной во всех отношениях»: «Помилуйте, да кто же станет носить после Прасковьи Федоровны!»

Молодецьким словом «плейбой» доводиться прикривати те, що російською називається зовсім негарно: «бабник». А старіючий «плейбой», який форму та спритність чудово зберігає, російською звучить іще страшніше: «мышиный жеребчик».

Окрім запозичень із англійської, список яких можна продовжити і за які, до речі, ані Діккенс, ані Шекспір відповідальності не несуть, цікава тенденція перенесення визначень із неодухотворених предметів на людей.

«Успішними» раніше могли бути справа, проект, будівництво, виробництво. Тепер з’явилися «успішні» люди. Чому не годиться «процвітаючі»? Процвітаючий сьогодні процвітає, а завтра ні. Процвітаючий сили витрачає. А «успішний» — улюбленець долі, крокує діловито серед спалахів фотоапаратів та улесливих посмішок. Окрім того, процвітати можна у будь-якій справі, випіканні пиріжків, наприклад, а в «успішного» — розмах, вартий мрії та заздрощів.

Погляньте, яка різниця між «лікар, що добивається успіхів» та «успішний лікар». У першому випадку — гарний діагност чи хірург, а в другому випадку — той, хто влаштувався у дорогу приватну клініку.

«Упакованим», на мій подив, виявився не шматок ковбаси і навіть не подарунок до дня народження — «упакованою» називають людину навіть не просто гарно і добротно вдягнену, як я вже було подумала. «Упакована» людина, виявляється, — добре влаштована у всіх відношеннях: і одяг, і машина, і робота, і житло — усе при ній.

Із географічного оціночним стало слово «Європа». «Почнемо Європу зі свого під’їзду!» — написав на дверях любитель чистоти і порядку. При слові «Європа» цьому любителеві напевне уявляється, як він іде повз власний акуратно підстрижений газон до магазину обирати із сімдесяти сортів сиру. Слово «Європа» — новий вид старої єресі під назвою «хіліазм» про Царство Боже на землі, і вигляд цей ще більш убогий, аніж сумнозвісний комунізм.

Та все, описане вище, я викладала не лише засмучуючись і нарікаючи, а ще радіючи тому, що для убозтва життєвих реалій доводиться створювати спеціальні слова, тому що мова наша відображає світогляд та моральність великого народу. Можна поставити у чорнило зрізану білу хризантему, щоб вона змінила колір, але колір живої квітки або дерева змінити не можна. Могутнє живе дерево мови не гнеться, не ламається, до нього не прививається мертвеччина, і я не без зловтіхи спостерігаю, як доводиться встромляти поряд кострубатого куща. Мова живе своїм життям та дає свої оцінки.

На «бойфрендів», на ніяк і ніде не зареєстровані «шлюби» російська мова відповіла чудовим, повним іронії словом «поджениться».

— Как, Марь Иванна, ваш Петя?

— Мой Петя подженился на женщине с ребенком.

Ясна річ, ніякої відповідальності ні за жінку, ні за дитину Петя на себе не взяв і не збирається. Префікс «под-» у даному випадку вказує на швидкоплинність, на здійснення дії крадькома, як, наприклад, у словах «подглядел», «подсунул».

На молодіжному сленгу подібні стосунки називаються словом «замутити». «Він із нею замутив». Чудове слово за образністю: тут і каламутна невизначеність у стосунках, і скаламучений бруд, який убив чистоту. Говориться це бадьорим тоном, а само по собі слово ставить діагноз та журиться.

З’явилося слово «образованцы», тому що слово «інтелігенція» не здає своїх позицій та не бажає звузитися до визначення людини з вищою освітою. Інтелігент — людина із совістю та почуттям відповідальності, що за всіх кровоточать. Недарма найбільш яскравим утіленням інтелігентності став Антон Павлович Чехов, який не лише написав, що за дверима кожної щасливої людини повинна стояти людина з молоточком і стуком нагадувати, що є ще нещасні. Чехов будував школи на свої кошти не від надлишку, а погано зводячи кінці з кінцями. Він ускладнив свої сухоти поїздкою на острів Сахалін, де здійснив перепис населення цього острова каторжан і волав до уряду про їх долю.

Так само не здається слово «подарунок/подарок». Тепло та сердечність поміщені в цьому слові. Відповідно, хабар, під подарунок замаскований, доводиться називати словом «презент».

Мені лише зараз стають близькими та зрозумілими слова Івана Сергійовича Тургенєва, які мене змусили колись вивчити у школі: «Во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах моей родины, — ты один мне поддержка и опора, о великий, могучий, правдивый и свободный русский язык!» Мені стає зрозуміло, чому у 1941 році Анна Андріївна Ахматова писала: «И мы сохраним тебя, русская речь, великое русское слово».

Усе, написане зараз мною про російську мову, тією ж мірою можна віднести до мови моєї Батьківщини — української. Російська та українська глибинно споріднені православною вірою та моральністю, яка з віри витікає. Ось, наприклад, в українській мові є два слова для визначення безумства: «безглуздий» і «божевільний». Якщо перше слово вказує на брак здорового глузду, розсудливості і практичної кмітливості, то друге слово називає божевільними «вільних від Бога». Українською добре говорити про Дон Кіхота: безглуздий Дон Кіхот проти божевільного світу.

Те, що мова жива, — іще один очевидний доказ, що живий народ. Живуть на світі люди, якими світ стоїть. І храми будують, і дзвони виливають. Я дуже люблю потрапляти на передачі про те, як продовжується життя ремесел: про мереживниць, вишивальниць, ковалів. І інтелігенти є на світі, і ті, хто маючи гроші, служить ними людям.

Приклад хочу навести незначний та анекдотичний, але й у ньому для мене оживає та матеріалізується стерте у спекуляціях слово «народ».

Один відомий український фотомитець поїхав знімати не обтяжених одягом красунь за селом на фоні якогось особливо мальовничого дуба. Люди, які неподалік займалися своєю поважною працею на землі, схопили фотохудожника і закрили у якійсь своїй в’язниці як паскудника і розбещувача. Фотохудожник захрип і обірвав на сорочці ґудзики, розповідаючи, який він відомий і яке створює високе мистецтво, та далеко від нього була розуміюча публіка з презентацій календаря «Піреллі».

Люди, про яких я згадую, не загіпнотизовані словом «стильно», вони душевно здорові і відрізняють красу від витонченого паскудства, і їх світ, слава Богу, стоїть, існує, хоча вони не дивляться на нас із біг-бордів та лакованих журналів. І дуже багато молодих людей читають гарні книжки, і мрії їх благородні та відважні. І бабусі на вулицях Києва, які в силу загальної теплої родинності, яку сторіччями відчували, говорять: «дитино», «дочечко», «рідненька» — з того ж світу, кардинально протилежного так званому іншому, де замість «рідненька» — «фейс-контроль», який не має аналогів ні в російській, ні в українській мовах.

Опублiковано: № 4 (23) Дата публiкацiї на сайтi: 20 September 2007

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Жива мов життя

Жива мов життя

Ірина Гончаренко
Журнал «Отрок.ua»
Мені хочеться поділитися деякими спостереженнями над мовою, а оскільки вона «жива мов життя», то й над життям. Була б рада, якби мою колекцію допомогли мені продовжити читачі.
Розмiстити анонс

Результати 1 - 5 з 5
13:33 08.09.2009 | Вікторія
А як вам "реально"? Це слово почали використовувати абсолютно недоречно. Наприклад, можна почути "реальна тусовка", "нереальні гроші"... і сміх і гріх
14:03 02.09.2009 | Няка
Спасибо большое Ирине,за создание статьи.Мне,как ученице 11 класса очень пригодилось это разъяснение русского языка.Огромное вам спасибо.)
13:29 06.02.2008 | Ксения
Большое спасибо Ирине за статью. Мне, как филологу, тема заимствования иностранных слов очень интересна. За последние лет десять написано столько научных работ и проведено столько исследований, что невольно приходишь к выводу – что русский и украинский языки потихоньку погрязают в массиве на первый взгляд "простых" и таких "удобных", да чего уж там греха таить, ставших почти родными иностранных слов. Да и разве об одних только "кальках" с иностранных слов речь идёт? Потихоньку закрадывается мысль о том, как пророчески и точно описал ситуацию будущего Джордж Оруэлл в романе-антиутопии "1984", говоря о языке и том, что вскоре словари из многотомных изданий должны превратиться в тоненькие книжицы объёмом не более 10 000 слов. Ведь на место старомодных слов языка "загнивающего" общества прошлого выродились слова из "новояза", такие как "мыслепреступник", "двоемыслие", "нелицо", "минилюбный" (!), "ангсоц"..их можно продолжать и дальше.
Я позволю себе лишь одно маленькое замечание: отношение к своему родному языку в Западной Европе ОЧЕНЬ отличается от нашего отношения к своему. Немец, голландец, норвежец, датчанин стараются избегать заимствований из того же английского, даже когда говорят о компьютерах, Интернете, технике. Конечно, слова из других языков употребляются повсеместно, но практически на каждый термин есть свой. Почему же у нас не так? Может быть, всё дело в извечной славянской тяге к чему-то далёкому, заграничному, или в желании выставить себя не хуже других, или от элементарной нехватки словарного запаса? Вопрос риторический, а потому и вывод нужно сделать каждому из нас: что говорить и кого наследовать.
21:11 29.01.2008 | Марія
Шановні, ви не звертаєте уваги на те, що життя невпинно змінюється і в сучасному світі, зокрема - в світі бізнесу, просто незручно користуватися тим самим лексиконом, яким користувалися наші предки на протязі тисячі років. Так само безглуздо не приймати слова іншомовного походження, називаючи їх "калькою".
Класики російської літератури сміялися з цього. Згадайте "Євгенія Онегіна" Пушкіна: "Шишков, прости, не знаю как перевести". Ви нагадуєте мені такого собі Шишкова який вимагав введення штрафів за використання неросійських слів. Що це - сміховинність чи безглуздість?

Коментар:
Для ясности в дискуссии хочу обратить Ваше внимание на то, что автор статьи не призывает перевести все слова иностранного происхождения. Автор наоборот радуется, что наш живой язык для обозначения вывихнутых нравственных реалий не использует традиционные слова с позитивным смыслом, а изобретает или заимствует новые, с нужными оттенками смысла. А значит и есть надежда, что где-то в глубинах души носителей этого языка еще есть что-то, что помогает отделять настоящую красоту и истину от фальшивок и подделок.
Иеродиакон Савва

23:31 04.11.2007 | Татьяна
А вот еще: адекватный (это о человеке!?! в смысле "правильно реагирующий на твои установки и задачи, исполняющий, как тебе необходимо). Н-р: Из всех секретарей она наиболее адекватна. - Кому? Чему??
А нельзя просто сказать: толковый человек, грамотный, умелый?
Еще: сделать карьеру. Раньше ведь так не говорили! Различали две совершенно разные вещи: продвинуться по служебной лестнице вверх и состояться профессионально. А теперь все "делают карьеру". И чего тут больше - продвижения по служебной лестнице или профессионального взросления - неизвестно, ибо если человек возрос в профессиональном плане, но не поднялся по служебной лестнице, то он "не сделал карьеры".
А вообще-то все новшества, приведенные в Вашей статье ("комфортно", "толерантный", "стильно", "эксклюзивный", "успешный") - это просто калька с английского языка.
"Мне комфортно" - I feel comfortable; "толерантный" - tolerant; "стильно" - stylish, of style; "эксклюзивный" - exclusive и т.д. Такая примитивная калька с английского языка обедняет нашу речь, делает нас нечувствительными к ее богатству и красоте. Но это дань времени. Мы все больше пропитываемся западным менталитетом, а заодно и его ценностями. Поэтому нечего удивляться.

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: